Давор Шукер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Давор Шукер
хорв. Davor Šuker
Давор Шукер
Особові дані
Дата народження 1 січня 1968(1968-01-01) (46 років)
Місце народження Осієк, СФРЮ
Зріст 181 см
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1984—1989
1989—1991
1991—1996
1996—1999
1999—2000
2000—2001
2001—2003
Усього:
Югославія «Осієк»
Югославія «Динамо» (Загреб)
Іспанія «Севілья»
Іспанія «Реал» (Мадрид)
Англія «Арсенал»
Англія «Вест Хем Юнайтед»
Німеччина «Мюнхен 1860»
91 (40)
60 (34)
153 (76)
86 (38)
22 (8)
11 (2)
25 (5)
448 (203)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1987
1991
1990—2002
Югославія Югославія U-20
Югославія Югославія
Хорватія Хорватія
6 (6)
2 (1)
69 (45)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію поновлено 8 вересня 2010 року.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
поновлено 8 вересня 2010 року.

Давор Шукер (хорв. Davor Šuker, * 1 січня 1968, Осієк, СФРЮ) — колишній югославський та хорватський футболіст, нападник. Після завершення ігрової кар'єри — бізнесмен, фундатор Футбольної академії Давора Шукера.

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший хорватський футболіст 50-річчя (1954—2003). Включений до переліку «100 найкращих футболістів світу», складеного у 2004 році на прохання ФІФА легендарним Пеле. Володар Золотого бутса найкращого бомбардира чемпіонату світу 1998 року. Найкращий бомбардир в історії збірної Хорватії.

Кар'єра футболіста[ред.ред. код]

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Вихованець футболу рідного Осієка. Почав дорослу кар'єру у складі місцевого клубу «Осієк» в сезоні 1985—86. Відіграв за команду клубу в чемпіонатах Югославії у 4 сезонах. Молодий форвард почав відзначатися високою результативністю і в сезоні 1988-89, забивши 17 голів в іграх чемпіонату, став найкращим бомбардиром національної першості. Вже з наступного сезону продовжив виступи у престижнішому клубі — загребському «Динамо». У Загребі провів два сезони, продовжував регулярно відзначатися забитими голами, чим привернув увагу скаутів іноземних клубів.

1991 року переїхав до Іспанії, уклавши контракт з клубом «Севілья». У новій команді досить швидко завоював місце в основі, поступово ставши головною зіркою нападу «Севільї». В сезоні 1993—94 забив за команду 24 голи у матчах Прімери, поступившись таким чином у суперечці найкращих бомбардирів чемпіонату лише нападнику «Барселони» бразильцю Ромаріо. Усього протягом п'яти сезонів у «Севільї» з 1991 по 1996 забив 76 м'ячів у 153 іграх чемпіонату.

Один з найкращих бомбардирів національного чемпіонату зацікавив гранда іспанського футболу — мадридський «Реал», який уклав з ним контракт перед початком сезону 1996-97. Того ж сезону Шукер, який разом з іншим футболістом з колишньої Югославії Предрагом Міятовичем складав атакувальний тандем команди, повторив своє бомбардирське досягнення — 24 голи в іспанській першості і допоміг «Реалу» вибороти чемпіонський титул. Наступного сезону став разом з командою переможцем Ліги чемпіонів УЄФА. Після завершення сезону 1998-99, в якому почав поступово втрачати місце у складі команди, прийняв рішення залишити Мадрид.

Послугами хорватського нападника зацікавився лондонський «Арсенал», у складі якого він провів сезон 1999-2000. По-справжньому стати гравцем основи «канонірів» не вдалося і наступний сезон Шукер розпочав вже виступами за «Вест Хем Юнайтед». У цій команді справи пішли ще гірше — за весь сезон гравець зміг записати до активу лише 11 зіграних матчів у Прем'єр-лізі і 2 голи.

2001 року 33-річний нападник залишив Англію та переїхав до Німеччини, де протягом 2 сезонів захищав кольори клубу «Мюнхен 1860», який на той час змагався в елітній Бундеслізі. Нерегулярно виходив на поле у складі команди, за два роки провів лише 25 ігор чемпіонату, відзначився 5 забитими голами. Після завершення сезону 2002-03 у віці 35 років прийняв рішення про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

Виступав за юнацькі збірні команди Югославії різних вікових категорій. 1987 року у складі молодіжної збірної Югославії U-20 став переможцем світової першості, що проходила у Чилі. Наступного року брав участь у футбольному турнірі на Літніх Олімпійських іграх у Сеулі. 1990 року у складі молодіжної збірної Югославії U-21 став віце-чемпіоном Європи.

Того ж 1990 року отримав виклик до національної збірної Югославії, був включений до її складу для участі у чемпіонаті світу 1990 року, однак під час фінального турніру світової першості на поле жодного разу не виходив. У складі головної югославської збірної провів лише 2 матчі, обидва 1991 року.

У складі національної збірної Хорватії дебютував ще 1990 року, коли хорватська футбольна федерація не була визнана ані ФІФА, ані УЄФА, і її збірна проводила неофіційні поєдинки. Під час кваліфікаційного раунду до чемпіонату Європи 1996 року відзначився 12 голами у 10 матчах, допомігши збірній Хорватії зайняти перше місце у своїй відбірковій групі та потрапити на перший у своїй історії провідний міжнародний турнір. Безпосредньо під час фінального турніру континентальної першості, на якій хорвати дійшли до стадії чвертьфіналів, Шукер забив 3 голи у 4 зустрічах та потрапив до символічної збірної турніру.

На чемпіонаті світу 1998 року став володарем Золотого бутса найкращого бомбардира турніру, забивши 6 м'ячів у 7 іграх та допомігши команді досить сенсаційно вибороти бронзові нагороди світової першості. У трьох матчах турніру голи Шукера виявлялися вирішальними для перемоги хорватської збірної — у матчі групового етапу проти збірної Японії (1:0), у грі 1/8 фіналу проти збірної Румунії (1:0) та у матчі за 3-є місце проти збірної Нідерландів (2:1). За результатами турніру Шукер також отримав «Срібний м'яч» — приз другому найкращому гравцеві чемпіонату («Золотий м'яч» дістався бразильцеві Роналду).

До участі у чемпіонату Європи 2000 року хорватам кваліфікуватися не вдалося, а останнім турніром у кар'єрі Шукера в збірній став чемпіонаті світу 2002, на якому він відіграв лише у першому матчі турніру проти збірної Мексики. Ця гра, яку хорвати програли з рахунком 0:1, і стала для Шукера останньою у збірній.

Усього за збірну Хорватії з 1990 по 2002 рік зіграв у 69 іграх та відзначився 45 забитими голами, що робить його найкращим бомбардиром в історії хорватської національної команди.

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

Особисті[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]