Дадін Ільдар Ільдусович
| Дадін Ільдар Ільдусович | |
|---|---|
| тат. Илдар Илдус улы Дадин тат. İldar İldus uğlı Dadin | |
_by_Dmitry_Rozhkov_03.jpg) | |
| Народився |
14 квітня 1982 (42 роки) Желєзнодорожний, Московська область, РРФСР |
| Країна |
 Росія |
| Національність | татари[1] |
| Діяльність | політичний активіст |
| Галузь | політична діяльність[2], права людини[2] і участь горожанd[2] |
| Знання мов | російська[2] |
| Нагороди | |
Ільдар Ільдусович Дадін (рос. Ильда́р Ильду́сович Да́дин; нар.14 квітня 1982, Желєзнодорожний, Московська область, Російська РФСР) — російський опозиційний громадянський активіст, перший засуджений за статтею 212.1 Кримінального кодексу РФ «Неодноразове порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування» (включена до КК РФ в липні 2014).
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Московському державному інституті сталі і сплавів на економічному факультеті, потім перевівся на факультет металургії. Навчання не закінчив.
Служив у ВМФ в Анапі, потім у Владивостоці. Працював в банківських установах. Одружений.
6 і 23 серпня, 13 вересня 2014 року, 15 січня 2015 року брав участь в одиночних, «неузгоджених з владою»[3] пікетуваннях, через що чотири рази був засуджений за статтею КпАП РФ «Порушення учасником публічного заходу встановленого порядку проведення пікетування»; за участь в народному сході на Манежній площі 15 січня 2015 року також отримав 15 діб адміністративного арешту за статтею «Непокора законному розпорядженню або вимозі співробітника поліції».
В останній день адміністративного арешту, 30 січня 2015 року, був доставлений в Басманний суд Москви, де його мали судити за акцію 5 грудня 2014 року на М'ясницькій вулиці на підтримку України, коли кілька активістів на кілька хвилин перекрили вулицю. Судом було винесено рішення про закриття провадження в адміністративній справі та передачі матеріалів справи до органу попереднього розслідування в зв'язку з нібито наявністю в діях Дадіна ознак злочину, передбаченого ст. 212.1 КК РФ. Того ж дня була порушена нова кримінальна справа за зазначеною статтею КК за ст. 212.1 КК РФ.
При затриманні 6 серпня 2014 був побитий поліцією до крові[4]. Утримавася в тій самій камері СІЗО, в якій до нього утримували художника Петра Павленського[5].
Засуджений на три роки[6].
Організацією Amnesty International визнаний в'язнем сумління. 24 листопада 2016 Європарламент зажадав звільнення Дадіна[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:FmsAIEw_D2IJ:graniru.org/people/1874/+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ru
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ одиночний пікет не вимагає узгодження
- ↑ «Эмнести интернэшнл»: приговор Ильдару Дадину «шокирующий и циничный» [Архівовано 12 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ильдара Дадина перевезли из Петербурга обратно в Москву [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Три года за одиночные пикеты [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Европарламент потребовал освободить Ильдара Дадина [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
