Дайґо Фукурю Мару
 Дайґо Фукурю Мару в музеї
| |
| Історія | |
|---|---|
 Японія
| |
| Спуск на воду: | 1947 |
| Доля: | Музейний експонат з 1976 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | рибальське судно |
| Водотоннажність: | 140,86 т |
| Довжина: | 28,56 м |
| Ширина: | 5,9 м |
| Потужність: | 250 к.с. (186 кВт) |
| Швидкість: | 5 вузлів |
| Екіпаж: | 23 особи |
Дайґо Фукурю Мару (яп. 第五福龍丸 укр. Щасливий дракон) — японський риболовецький човен, що потрапив у зону радіоактивних опадів, спричинених випробуванням водневої бомби Сполученими Штатами на атолі Бікіні 1 березня, 1954.
Екіпаж страждав променевим синдромом протягом декількох тижнів. Під час лікування членів екіпажу випадково заразили гепатитом через переливання крові. Всі одужали, за винятком радиста Кубоями Айкічі (Kuboyama Aikichi), який помер від цирозу печінки, ускладненого гепатитовою інфекцією, 23 вересня 1954 року. Кубояму Айкічі вважають першою жертвою водневої бомби та випробувального вибуху Castle Bravo.
Події, що передували інциденту[ред. | ред. код]
1947 року рибальський човен Даінана Котошіро Мару(第七事代丸, Котошіро Мару № 7) спущено на воду в Коза, Вакаяма. Пізніше його перероблено для ловлі тунця в Яізу, Сідзуока, а назву змінено на Дайґо Фукурю Мару.
Неочікуване радіоактивне зараження[ред. | ред. код]
Дайґо Фукурю Мару зіткнулась із наслідками випробування американської водневої бомби на атолі Бікіні, що поблизу Маршаллових островів, 1 березня 1954 року. Радіоактивного зараження зазнали всі 23 рибалки разом із виловленою рибою. На час проведення випробування човен ловив тунця поза межами визначеної американським урядом небезпечної зони. Рибалки усвідомили небезпеку, однак перед тим як покинути небезпечну зону, вони вибрали сіті, тому човен перебував протягом кількох годин у зоні зараження. Пізніше американський уряд розширив межі небезпечної зони, та повідомив що ще близько ста інших, окрім Дайґо Фукурю Мару, рибальських човнів зазнали радіоактивного зараження внаслідок випробування.
Ця трагедія спричинила зростання інтенсивного антиядерного руху в Японії. Уряд США, побоюючись переходу антиядерного руху в антиамерикаський, доклав максимум зусиль до швидкого вирішення конфлікту. Внаслідок перемовин із тогочасним урядом Японії, очолюваним проамериканськи настроєним прем'єр-міністром Йошідою Шіґеру, США виплатили постраждалим рибалкам 2 000 000 дол. США, та добилися згоди щодо уникнення судових позовів.
Вплив на масову культуру[ред. | ред. код]
Через п'ять років після випадку японський режисер Шіндо Кането зняв про описані події фільм «Дайґо Фукурю Мару».
Цей випадок також вплинув на появу пізніших апокаліптичних фільмів, зокрема про Ґодзіллу, монстра-мутанта що виходить на берег із океанської глибини, щоб помститися цивілізації.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дайґо Фукурю Мару |
- Испытав водородную бомбу, США уничтожили тропические острова и японских рыбаков [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Official website of the Tokyo Metropolitan Daigo Fukuryū Maru Exhibition Hall [Архівовано 23 травня 2002 у Wayback Machine.] (яп.)
- Daigo Fukuryū Maru Exhibit at the Official Homepage of the Hiroshima Peace Memorial Museum Archived here
- Дайґо Фукурю Мару на сайті IMDb (англ.)
- LIFE Magazine article [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (29 березня 1954)