Даклатасвір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Daclatasvir.svg
Даклатасвір
Систематизована назва за IUPAC
Dimethyl N,N'-([1,1'-biphenyl]-4,4'-diylbis{1H-imidazole-5,2-diyl-[(2S)-pyrrolidine-2,1-diyl][(2S)-3-methyl-1-oxobutane-1,2-diyl]})dicarbamate
Класифікація
ATC-код J05AP07
PubChem 25154714
Хімічна структура
Формула C40H50N8O6 
Мол. маса 738,89 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 67%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 12-15 год.
Екскреція фекалії (88%), Нирки (6%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ВІРДАК 60,
«Гетеро Лабз Лімітед», Індія
UA/17203/01/01
24.01.2019-24.01.2024


Даклатасвір (англ. Daclatasvir, лат. Daclatasvirum) — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу[1], та застосовується перорально.[2][3] Даклатасвір розроблений у лабораторії компанії «Bristol-Myers Squibb»[4], та застосовується у клінічній практиці в Європі з 2014[5], а в США з 2015 року.[6]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Даклатасвір — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні білка NS5A[2][3], який грає важливу роль у реплікації вірусу гепатиту C.[7][8] Препарат застосовується для лікування гепатиту C у комбінації з іншими противірусними препаратами, зокрема нуклеозидним аналогом софосбувіром[7] (рідше також і з рибавірином[6]), асунапревіром[9], пегільованими інтерферонами.[2][3] Застосування даклатасвіру призводить до зупинки реплікації вірусу гепатиту С.[2][3][6] Даклатасвір у комбінації з іншими противірусними препаратами, зокрема з софосбувіром, є ефективним при всіх генотипах вірусу гепатиту C[2][7], найбільш ефективним при генотипові 1[9][3], причому при його застосуванні спостерігається незначна кількість побічних ефектів.[7][9]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Даклатасвір швидко всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату складає 67 %. Максимальна концентрація даклатасвіру в крові досягається протягом 1—2 годин після прийому препарату. Препарат майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові, та концентрується в печінці. Даклатасвір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат частково метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться даклатасвір із організму переважно з калом у незміненому вигляді, частково виводиться з сечею. Період напіввиведення даклатасвіру становить 12—15 годин, при печінковій або нирковій недостатності цей час може збільшуватися.[2][3]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Даклатасвір застосовують при хронічному вірусному гепатиті C у дорослих у комбінації з іншими противірусними препаратами.[2][3]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні даклатасвіру побічні ефекти спостерігаються нечасто, найпоширенішими серед них є головний біль, нудота, діарея, швидка втомлюваність.[7][9] Іншими побічними ефектами, які спостерігаються при застосуванні дакласвіру у комбінації з іншими противірусними препаратами, є анемія, зниження апетиту, безсоння, дратівливість, задишка, кашель, закладеність носа, блювання, біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, запор, сухість у роті, метеоризм, шкірний висип, сухість шкіри, алопеція, свербіж шкіри, біль у м'язах і суглобах.[2][3]

Протипокази[ред. | ред. код]

Даклатасвір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також при сумісному застосуванні з рифапентином, рифампіцином, рифабутином, дексаметазоном для системного застосування, звіробоєм, карбамазепіном, окскарбазепіном, фенобарбіталом і фенітоїном. Не рекомендоване застосування даклатасвіру при вагітності, годуванні грудьми, а також у дитячому віці.[2][3]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Даклатасвір випускають у вигляді таблеток по 0,03; 0,06 і 0,09 г.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tong, Ling; Yu, Wensheng; Coburn, Craig A.; Meinke, Peter T.; Nair, Anilkumar G.; Dwyer, Michael P.; Chen, Lei; Selyutin, Oleg; Rosenblum, Stuart B.; Jiang, Yueheng; Fells, James; Hu, Bin; Zhong, Bin; Soll, Richard M.; Liu, Rong; Agrawal, Sony; Xia, Ellen; Zhai, Ying; Kong, Rong; Ingravallo, Paul; Nomeir, Amin; Asante-Appiah, Ernest; Kozlowski, Joseph A. (July 2016). Alternative core development around the tetracyclic indole class of HCV NS5A inhibitors. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters 26 (20): 5132–5137. PMID 27634194. doi:10.1016/j.bmcl.2016.07.057.  (англ.)
  2. а б в г д е ж и к Вірдак (Virdac)
  3. а б в г д е ж и к Даклинза (Daklinza) (рос.)
  4. Belema, Makonen; Meanwell, Nicholas A. (26 червня 2014). Discovery of Daclatasvir, a Pan-Genotypic Hepatitis C Virus NS5A Replication Complex Inhibitor with Potent Clinical Effect. Journal of Medicinal Chemistry 57 (12): 5057–5071. PMID 24749835. doi:10.1021/jm500335h.  (англ.)
  5. Hepatitis C Treatment Snapshots: Daclatasvir. amFAR TreatAsia. Лютий 2016. Архів оригіналу за 2016-09-03.  (англ.)
  6. а б в г Daclatasvir Dihydrochloride (англ.)
  7. а б в г д Лечение HCV-инфекции комбинацией софосбувира и даклатасвира (рос.)
  8. Belda, O; Targett-Adams, P (2012). Small molecule inhibitors of the hepatitis C virus-encoded NS5A protein. Virus Research 170 (1–2): 1–14. PMID 23009750. doi:10.1016/j.virusres.2012.09.007.  (англ.)
  9. а б в г Современные возможности противовирусной терапии с использованием даклатасвира при лечении больных хроническим вирусным гепатитом С: результаты программы индивидуального доступа. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]