Далекомір

Далекомі́р (рос. дальномер, англ. telemeter, range finder; нім. Entfernungsmesser m, Streckenmeßgerät n, Telemeter n) — прилад для вимірювання відстаней до об'єктів.

За принципом дії Д. поділяються на дві основні групи:

• Оптичні далекоміри (задача визначення відстаней такими далекомірами зводиться до розв'язання задачі про рівнобедрений трикутник, у якому відомі основа, (база), та протилежний, (т.зв. паралактичний), кут. Розрізнюють оптичні далекоміри візуальні, світлопроекційні і проекційно-візуальні, у них паралактичний кут знаходиться відповідно між візирними лініями, осями світлових пучків і між візирною лінією і віссю світлового пучка. База може бути розташована на протилежному від приладу кінці вимірюваної відстані (далекоміри з рейками) або в самому приладі (Д. безрейкові і внутрішньобазові). Найрозповсюдженішими оптичними візуальними далекомірами є: ниткові, монокулярні подвійного зображення з рейками і внутрішньобазові, зі змінним і постійним паралактичним кутом, утвореним оптичним компенсатором; стереоскопічні, засновані на використанні стереоскопічного ефекту, що виникає при розгляданні предметів двома очима.
• Акустичні далекоміри, радіодальноміри, електрооптичні далекоміри Принцип дії таких далекомірів полягає у порівняльній оцінці сигналів, які передаються до об'єкта і ехо-сигналів.

Далекоміри використовують в геодезії, навігації, як військове спорядження тощо.

Див. також

• стереоскопічний далекомір
• світлодалекомір
• радіодалекомір
• Маркшейдерсько-геодезичні прилади та інструменти
• лазерний далекомір

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.

Посилання

• Далекомір // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 76. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Далекомір // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.