Даліла ді Ладзаро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даліла ді Ладзаро
італ. Dalila Di Lazzaro
Dalila Di Lazzaro 1975.jpg
Ім'я при народженні Даліла ді Ладзаро (Dalila Di Lazzaro)
Народилася 29 січня 1953
Удіне, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Діяльність акторка, модель, співачка, кіноакторка, письменниця
Роки діяльності 1972 — наш час
IMDb nm0223953
Нагороди та премії

CMNS: Даліла ді Ладзаро у Вікісховищі

Даліла ді Ладзаро (італ. Dalila Di Lazzaro; * 29 січня 1953(19530129), Удіне, Італія) — італійська кіноактриса, модель, співачка і письменниця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 29 січня 1953 року в Удіне, Італія. Розпочинала свою кар'єру в шоу-бізнесі як модель. Дебютувала у спагетті-вестерні режисера Мауріціо Лукіді «Si può fare… amigo» (1972), під псевдонімом Даліла Ді Ламар. Перша популярність до актриси прийшла після виконання ролі Соні у фільмі Пола Моріссі «Тіло для Франкенштейна» («Il mostro è in tavola… barone Frankenstein» (1973). Після акторського успіху в ролі Серафіни Віталі у комедії Альберто Латтуада «О, Серафіна!» (1976) в дуеті з Ренато Подзетто, за Далілою Ді Ладзаро закріпилося амплуа фатальної жінки, яке вона успішно експлуатувала в багатьох фільмах 1970-1980-х років. Вітчизняному глядачеві актриса запам'яталася по кримінальній стрічці «Трьох потрібно прибрати», в ролі Беа (1980), де вона зіграла в дуеті з Аленом Делоном. У 1998 році остаточно пішла з кінематографа і телебачення. В 2006 році Даліла Ді Ладзаро опублікувала свою першу книгу «Мій рай» (Il mio cielo), яка стала бестселером в Італії. Згодом опублікувала роман «Ангел мого життя» (L'angelo della mia vita, 2008), присвячений загиблому синові. В 2009 році з друку вийшла автобіографічна книга «Доторкнися до мого серця» (Toccami il cuore). Тепер Даліла Ді Ладзаро проживає в Мілані та на Французькій Рів'єрі.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Si può fare… amigo (1972)
  • Il mostro è in tavola… barone Frankenstein (1973)
  • Il bestione (1974)
  • L'ultimo treno della notte (1975)
  • La pupa del gangster (1975)
  • L'Italia s'è rotta (1976)
  • Oh, Serafina!, regia di Alberto Lattuada (1976)
  • Tre tigri contro tre tigri, regia Sergio Corbucci e Steno (1977)
  • Il gatto, regia di Luigi Comencini (1977)
  • La ragazza dal pigiama giallo, regia di Flavio Mogherini (1977)
  • Tre tigri contro tre tigri, regia Sergio Corbucci e Steno (1977)
  • Il gatto, regia di Luigi Comencini (1977)
  • Un dramma borghese, regia di Florestano Vancini (1979)
  • Quando la coppia scoppia, regia di Steno (1980)
  • Stark System (1980)
  • Il bandito dagli occhi azzurri (1980)
  • Voltati Eugenio, regia di Luigi Comencini (1980)
  • 1980 : Трьох потрібно прибрати / (Trois Hommes à abattre) — Беа
  • Prima che sia troppo presto (1981)
  • La donna giusta (1982)
  • Una donna dietro la porta, regia di Pino Tosini (1982)
  • Una di troppo, regia di Pino Tosini (1982)
  • Tutti dentro, regia di Alberto Sordi (1984)
  • Oniricon (1985)
  • Killer contro killers (1985)
  • Феномен / Phenomena, режисер Даріо Ардженто (1985)
  • Sicilian connection (1987)
  • Kinski Paganini, regia di Klaus Kinski (1989)
  • Spogliando Valeria (1989)
  • Alcune signore per bene (1990)
  • Diceria dell'untore (1990)
  • L'ulivo e l'alloro (1991)
  • Strepitosamente… flop (1991)
  • Dov'era lei a quell'ora?, regia di Antonio Maria Magro (1992)
  • Una donna in fuga (1996)
  • Mashamal — ritorno al deserto (1998)
  • L'ultima ruota del carro, regia di Giovanni Veronesi (2013)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Il mio cielo, Edizioni Piemme, 2006.
  • L'angelo della mia vita, Edizioni Piemme, 2008.
  • Toccami il cuore, Edizioni Piemme, 2009.
  • Il mio tesoro nascosto, Edizioni Piemme, 2011.
  • Una donna lo sa, Edizioni Piemme, 2014.
  • La vita è così. Passioni e virtù per uscire dalle crisi, Edizioni Piemme, 2017.

Джерело[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File)[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.