Далінгер Володимир Федорович

Далінгер Володимир Федорович
нім. Waldemar Dallinger
Народився	27 жовтня 1902(1902-10-27) Астрахань, Російська імперія
Помер	12 лютого 1967(1967-02-12) (64 роки) Караганда, Казахська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	німець
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	старший лейтенант державної безпеки
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Володимир Федорович Далінгер (нар. 27 жовтня 1902(19021027), місто Астрахань, тепер Російська Федерація — 12 лютого 1967, місто Караганда, тепер Республіка Казахстан) — радянський діяч, народний комісар внутрішніх справ АРСР Німців Поволжя, голова Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1944).

Біографія

Народився в родині робітника-машиніста. Закінчив церковноприходську школу і у 1917 році чотирикласне вище початкове училище міста Астрахані.

З липня 1917 по січень 1918 року працював кочегаром на Астраханському судноремонтному заводі. У січні — березні 1918 року служив письмоводом (канцеляристом) спочатку в Астраханському комісаріаті внутрішніх справ, а потім, від березня 1918 по січень 1919 року, в Астраханській етапній комендатурі. У січні — червні 1919 року працював конторником на Астраханському автомобільному заводі.

З червня 1919 по березень 1921 року — старшина господарської команди і учень Астраханських командних курсів РСЧА.

Член РКП(б) з травня 1920 року.

З березня 1921 по березень 1922 року — слідчий відділення революційного військового трибуналу Приволзького військового округу в місті Астрахані.

У березні 1922 — лютому 1925 року — тво. уповноваженого по інформації Калмицького обласного відділу ДПУ. Одночасно у грудні 1924 — лютому 1925 року — т.в.о. начальника інформаційно-реєстраційного відділу Калмицького обласного відділу ДПУ. У лютому — грудні 1925 року — т.в.о. уповноваженого з військових справ Калмицького обласного відділу ДПУ. У грудні 1925 — серпні 1926 року — уповноважений зі східної роботи Калмицького обласного відділу ДПУ. У серпні 1926 — травні 1928 року — начальник східного відділу Калмицького обласного відділу ДПУ, начальник відділення Астраханського губернського відділу ДПУ.

У травні 1928 — листопаді 1929 року — помічник начальника Калмицького обласного відділу ДПУ.

У листопаді 1929 — січні 1934 року — начальник відділення Повноважного представництва ОДПУ при РНК СРСР по Нижньо-Волзькому краю.

У січні — липні 1934 року — заступник начальника особливого відділу Повноважного представництва ОДПУ при РНК СРСР по Саратовському краю. У липні 1934 — грудні 1936 року — помічник начальника особливого відділу УДБ УНКВС по Саратовському краю. У грудні 1936 — лютому 1937 року — заступник начальника 5-го відділу УДБ УНКВС по Саратовському краю.

З 12 по 16 лютого 1937 року — начальник Управління НКВС АРСР Німців Поволжя. 16 лютого — 15 серпня 1937 року — народний комісар внутрішніх справ АРСР Німців Поволжя.

15 серпня 1937 — липень 1938 року — голова Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя.

5 червня 1938 року рішенням бюро обкому ВКП(б) АРСР Німців Поволжя отримав сувора догана і незабаром був знятий з усіх відповідальних постів за «притуплення більшовицької пильності, яка виявилася в невикритті цілого ряду ворогів народу, що працювали разом з ним, за засмічення апарату Раднаркому політично сумнівними людьми і за родинний підбір керівний кадр без перевірки».

З 9 серпня 1938 по 27 грудня 1938 року — заступник керівника, з грудня 1938 по 23 квітня 1939 року — т.в.о. керівника тресту «Уралзахідліс» у місті Пермі. З квітня 1939 по березень 1940 року — заступник керівника Пермської обласної контори Промбанку СРСР. Потім впродовж двох років працював керівником Азербайджанської контори Промбанку СРСР.

З лютого 1942 року знаходився в трудовій армії Північноуральського виправно-трудового табору.

З серпня 1946 року працював на відповідальних посадах у фінансових органах міста Караганди Казахської РСР.

З 1962 року — персональний пенсіонер республіканського значення в місті Караганді.

Звання

• старший лейтенант державної безпеки (22.02.1936)

Нагороди

• знак «Почесний працівник ВЧК—ДПУ (XV)» (1936)

Джерела

• Далингер Владимир Фёдорович [Архівовано 17 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)