Дамаск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дамаск (значення).

Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. / 33.51306; 36.29194

Дамаск
دمشق
Dimashq
Damascus montage.png
Прапор
Прапор		 Офіційна печатка: Дамаск
Герб
Прізвисько: Madin'at Al-yasmen («місто жасміну»)
Координати: 33°30′47″ пн. ш. 36°17′31″ сх. д. / 33.51306° пн. ш. 36.29194° сх. д. / 33.51306; 36.29194
Країна Сирія Сирія
Губернаторство Дамаск
Уряд
 - Губернатор Бішр аль Саббан
Площа
 - Місто 573 км²
 - Агломерація 1200 км²
Висота над р.м. 600 м 
Населення (2009, оц.[1])
 - Місто 1 711 000
 - Агломерація 4,211,000
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Телефонний код(и) країна: 963, місто: 11
Дамаск. Карта розташування: Сирія
Дамаск
Дамаск
Map
Дамаск
Ancient City of Damascus [2]
Світова спадщина
Damascus, Syria, Panorama at sunset.jpg
Дамаск
33°30′ пн. ш. 36°17′ сх. д. / 33.500° пн. ш. 36.283° сх. д. / 33.500; 36.283
Країна Сирія Сирія
Тип місто
місто з населенням понад 100 тис. осібd і місто-мільйонник
Об'єкт № 20
Зареєстровано: 1979 (3 сесія)
Map
CMNS: Дамаск у Вікісховищі

Дама́ск (араб. دمشق‎) — столиця та друге за величиною місто Сирії, одна з 14 провінцій. Відоме в Сирії під назвами Аль-Шам (араб. الشام‎) та Місто Жасмину (араб. مدينة الياسمين‎). Дама́ск розташований на південному заході країни, поблизу ліванського кордону.

Одне з найстаріших міст світу. Вважається найстаршою з постійно населених столиць. Перші згадки — 2500 р. до н. е. Дамаск є головним культурним та релігійним центром Леванту.

Населення Дамаска становить приблизно 1 711 000 осіб (2009), а метрополії — 2 400 000 осіб. Місто розташоване біля східного підніжжя гірського пасма Антиліван, на річці Барада, за 80 кілометрів від південного узбережжя Середземного моря.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат спекотний, посушливий (BSh за Кеппеном), але пом'якшується висотою міста, котра становить близько 700 метрів над рівнем моря. За рік випадає 220 мм опадів, в основному взимку. Зима в Дамаску помітно холодніша, ніж на більшості територій, що прилягають до Середземного моря, вночі часто бувають заморозки, рідко — невеликий мороз, іноді випадає сніг. Середня температура січня становить близько +7 °C. Літо в Дамаску — типове для міст середземноморського клімату: спекотне і посушливе, опадів практично не буває. Найтеплішим місяцем є серпень, середня температура якого становить +26 °C. Але нерідко денна температура перевищує +40 °C в тіні, доходячи до +45 °C.

Клімат Дамаска
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C 		21 30 28 35 38 39 42 45 39 34 30 21 45
Середній максимум, °C 12 14 18 29 29 33 36 37 33 27 19 13 24,6
Середній мінімум, °C 2 4 6 9 13 16 18 18 16 12 8 4 10,5
Абсолютний
мінімум, °C 		−6 −5 −2 −1 7 9 13 13 10 6 −2 −5 −6
Норма опадів, мм 43 43 8 13 3 0 0 0 18 10 41 41 220
Джерело: = BBC Weather[3]

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва Дамаск вперше з'явилася в географічному списку Тутмоса III, як T-m-ś-q в 15-му столітті до нашої ери[4]. В арабській мові місто має назву دمشق الشام (Дімаск аль-Шам), хоча жителі Дамаска, Сирії та сусідніх арабських країн цю назву часто скорочують до просто Дімаск або Аль-Шам. Саме слово Аль-Шам є арабським терміном, що позначає північ та Сирію (Сирія, зокрема історична Велика Сирія, називається بلاد الشام (Білад Аль-Шам). Етимологія давнього слова «T-m-ś-q» є невизначеною, але часто вважається, що воно має семітське походження. Схожі слова знаходять в аккадській (Dimašqa), давньоєгипетській (T-ms-ḳw), арамейській (Dammaśq) та давньоєврейській мові (Dammeśeq, івр. דמשק‎). Аккадське написання слова знайшли в Амарнському архіві, що датується 14-им століттям до нашої ери. Пізніші арамейські написання назви часто мають у своєму складі інтрузивний реш (літера r), що, можливо, походить від кореню dr, що означає «житло». Українська назва міста «Дамаск» та латинська назва «Damascus», походить від грецького: Δαμασκός (Дамаскос), що, у свою чергу, походить від арамейського: דרמשק; «добре зрошене місце»[5][6].

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення[ред. | ред. код]

Радіологічний аналіз вмісту вуглецю, проведений в Тель-Рамад (околиця Дамаска), свідчить про те, що ця місцевість почала заселятися близько 6300 року до н. е.[7] Разом з тим є докази перших поселень в долині Барада, датовані 9000 роком до н. е., проте масштабне поселення в межах мурованих стін Дамаска з'явилося лише у другому тисячолітті до нашої ери.[8]

З 1720 по 1570 рік до н. е. Дамаск був частиною провінції Амурру у стародавньому царстві Гіксос.[9] Деякі з перших записів стародавніх єгиптян, датованих 1350 роком до н. е., свідчать, що Дамаск тоді називався «Дімаску» й знаходився під правлінням царя Біряваза. Район Дамаска, як і вся Сирія, близько 1260 року до н. е. став ареною військових баталій між хеттами з півночі та єгиптянами з півдня.[10] Ця війна закінчилась у 1259 року до н. е. підписанням мирного договору між Хаттусілі та Рамзесом II, який надав єгиптянам повний контроль над районом Дамаска.[10]

Прибуття близько 1200 року до н. е. в Сирію людей моря ознаменувало собою закінчення Бронзової доби в регіоні та призвело до подальшого розвитку військового озброєння.[11] Попри те, що Дамаск знаходився на периферії найбільш заселених територій стародавньої Сирії, які зазнали найбільших змін, проте ці події дали значний вклад у розвиток Дамаска, як нового впливового центру на межі переходу від Бронзової до Залізної доби.[11] Дамаск згадується також у Книзі Буття 14:15 як місто, що існувало у час Війни Царів.[12]

Арамейський Дамаск[ред. | ред. код]

Певний час місто належало Ізраїльському царству. Після смерті Соломона останнє заслабло, а Дамаск став центром потужної арамейської держави, яка не без успіху боролась як з сусідніми Юдейським та Ізраїльськими царствами, так і з самою Ассирією. Втім, цар останньої Тіглатпаласар III у 732 році до н.е. все-таки зумів захопити місто, після чого воно чотири століття перебувало під владою ассирійців, Нововавилонського царства, Персії.

Античний Дамаск[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія античного Дамаска

У 333 році до н.е. місто завоював Александр Македонський і протягом наступних трьох століть воно відносилось до елліністичного світу. З 64 р. до н.е. Дамаск належав Риму. Уродженцем міста в цю епоху був грецький історик і філософ-перипатетик Ніколас Дамаскінос (Νικολαος Δαμασκινος). Вже у середині 1 століття н. е. після візиту апостола Павла в Дамаску з'явились перші християни. В 395 р. місто увійшло до складу Візантії.

Ісламський Дамаск[ред. | ред. код]

З 661 по 762 Дамаск був столицею халіфату династії Омейядів, що розпростерлася від Інду до Піренеїв. Пізніше місто було під владою єгипетських династій, а в 1076 р. стало частиною держави турків-сельджуків.

Хрестоносці тричі (1125, 1129, 1148 років, останній раз під час Другого хрестового походу) безрезультатно намагалися захопити Дамаск. Якийсь час місто платило данину хрестоносцям за «протекцію». Послаблення Дамаска в час правління Муїр ад-Діна, дозволило Нур ад-Діну Зенґіду 1154 року заволодіти містом та долучити його до Сирії (на той час провінції в імперії Сельджуків). У 1260 владу в Дамаску захопили єгипетські мамлюки. Період їхнього правління ознаменувався розквітом мистецтва і ремесел. В Європу експортувалася дамаська сталь і дамаське скло.

1300 року Дамаск пограбували монголи. Вони влаштували таку різню, що, за свідченням арабського історика аль-Макрізі, «вулицями рікою текла кров». У 1400-му Тамерлан зруйнував місто. Найкращих зброярів і ремісників забрали в рабство до Самарканда. Коли 1516 року Дамаск займали війська османського султана Селіма, місто все ще лежало наполовину в руїнах.

В Османській імперії Дамаск був одним з провінційних центрів, відомих тільки як транзитний пункт для пілігримів, що відправлялися на хадж у Мекку.

У 1833 р. Мехмед-Алі, заволодів Сирією, підкоривши собі тимчасово і Дамаск, але європейські союзники султана повернули його разом з Сирією Османській імперії (1840). З 9 по 16 липня 1860 р Дамаск був свідком жахливої різанини християн друзами.

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2011)

Османське панування в Дамаску тривало з 1516 по 1918 рр. 1920 року місто було зайняте французами. Дамаск став столицею незалежної Сирії в 1941 році.

Освіта[ред. | ред. код]

Кампус Арабського Міжнародного Університету у південній частині Дамаску

Дамаск — основний центр освіти в Сирії. У місті знаходиться Дамаскський університет (створений у 1923 році), котрий є найстарішим і найбільшим університетом в Сирії. Після прийняття законодавства, що дозволяє приватні навчальні заклади, кілька нових університетів були створені у місті і навколишніх районах, у тому числі:

  • Сирійський Віртуальний Університет
  • Міжнародний Університет Науки і Техніки
  • Вищий Інститут Ділового Адміністування
  • Вищий Інститут Прикладної Науки і Техніки
  • Университет Каламун
  • Арабський Міжнародний Університет
  • Національний Інститут Управління

Спорт[ред. | ред. код]

Стадіон Аль-Аббасійін

Популярні види спорту це — футбол, баскетбол, плавання і настільний теніс. В Дамаску знаходиться Олімпійський комітет Сирії та багато спортивних клубів, зокрема:

Економіка[ред. | ред. код]

Банк Аль-Шарк та готель «Блакитна вежа» в Дамаску

Через політичні обставини в регіоні, а також завдяки розвитку сучасної торгівлі, роль Дамаска як важливого торговельного центру за останні роки змінилася.[13] Більшість товарів, виготовлених у Дамаску, так само як і в Сирії загалом, розповсюджуються посеред країн Аравійського півострова.[13] Завдяки значній кількості пам'яток культури і давній історії, Дамаск має високий потенціал для успішного розвитку туризму. З кінця 1980-х поступово вдосконалювалася готельно-ресторанна і транспортна інфраструктура міста.[13] З 2000-х років у старій частині міста відкрилася величезна кількість крамниць, готелів та кафе, що робить місто ще привабливішим — як європейських, так і місцевих туристів.[14]
Ринок нерухомості в Дамаску переживає бум. У 2009 році офісні площі міста були визнані восьмими у світі за дороговизною.[14] З березня 2009 року в Дамаску діє єдина у Сирії Дамаська фондова біржа[15]. В Дамаску розвинена легка, харчова, будівельна та хімічна промисловості.[13] Більшість підприємств управляються державою. Приватний сектор почав активніше розвиватися після 2000, коли місцевий ринок був дещо лібералізований.[13] Традиційні вироби ремісників й далі виготовляються переважно у старому місті.[13]
До речі, від назви міста походить назва тканини адамашок.

Транспорт[ред. | ред. код]

Дорожній рух у Дамаску

Головним аеропортом є Міжнародний аеропорт Дамаск, розташований за 20 кілометрів від центру.

Головним засобом транспорту у місті є «маршрутки», яких налічується близько 100 маршрутів. У 2008 році уряд оголосив план будови метро. Перша, зелена лінія має розпочати роботу у 2016 році[16], система 4-ох ліній повинна бути готова приблизно 2050 року.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Давнє місто Дамаск занесене до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Велика Мечеть і Ворота Бога — найвідоміші будівлі у місті.

Музеї[ред. | ред. код]

Національний Музей у Дамаску

Стіни і ворота Дамаску[ред. | ред. код]

Руїни храму Юпітера в старому місті

В Дамаску сім міських воріт в стіні Старого міста, старійші з яких відносяться до римського періоду:

  • Баб-ель-Сагир («Малі ворота») — за воротами знаходяться історичні поховання, наприклад, тут поховані 2 жінки пророка Мухаммада
  • Баб-ель-Фарадіс («Райські ворота»)
  • Баб-ель-Салам («Ворота миру»)
  • Баб Тума («Ворота Фоми») — назва походить до імені апостола Фоми, ведуть в християнський квартал Старого міста
  • Баб Шаркі («Східні ворота»)
  • Баб Кісан — побудовані в епоху римлян, були посвячені богу Сатурну. Через них за легендою із Дамаску втік апостол Павло
  • Баб-ель-Джабія

Крім цих семи воріт є й інші, за межами Старого міста:

  • Баб ель-Фарадж
  • Баб Мусалла
  • Баб Срейджа

Мечеті[ред. | ред. код]

  • Мечеть Саїда Зейнаб
  • Мечеть Саїда Ракайя
  • Кладовище Баб-Сагір
  • Мечеть Омейядів — найбільша мечеть Сирії

Церкви[ред. | ред. код]

Мечеть Омейядів
Старі будинки в Дамаску
  • Собор Дамаску
  • Собор Діви Марії
  • Дом святого Ананія
  • Каплиця Святого Павла
  • Римсько-католицкий кафедральний собор на алеї Зайтун.
  • Церква Святого Іоана
  • Лавра Святого Павла
  • Святилище Святого Георгія

Медресе[ред. | ред. код]

  • Аль-Аділійя медресе
  • Аз-Захірійя бібліотека
  • Нур ед-Дін медресе

Старі будинки[ред. | ред. код]

  • Палац Азем
  • Байт-аль-Аккад (Датський інститут в Дамаску)
  • Мактаб Анбар
  • Бейт аль-Мамлюка (готель)

Хани[ред. | ред. код]

  • Хан Джакмак
  • Хан Асад Паша
  • Хан Сулейман Паша

Парки і сади[ред. | ред. код]

  • Парк Тішрін — найбільший парк Дамаска. Тут проводиться щорічне шоу Квітів. Також в місті знаходяться інші парки: Альджахіз, Аль-Сіббкі, Аль-тіджяра і Альуахда.
  • Баб-ель-Сагір — давній цвинтар Дамаска, розташований неподалік від мечеті Омейядів.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Дамаск вночі

Дамаск ділиться на велику кількість районов. Серед них:

Райони Дамаску
1 Аббасійін
2 Абу Руммані
3 Амара
4 Бахса
5 Барамка
6 Барзе
7 Думмар
8 Джобар
9 Кафар Сусе
10 Малки
11 Мазраа
12 Мезе
13 Мідан
14 Мухажрін
15 Канауат
16 Рукн Еддін
17 Аль-Саліхійя
18 Саруджа
19 Ша'алан
20 Шагур
21 Тіджара
22 Баб Тума
23 Хіджаз

Демографія[ред. | ред. код]

Чисельність населення станом на 2009 рік становила приблизно 1 711 000 осіб. Дамаск є центром густонаселеної агломерації, у якій проживає близько 4,2 млн осіб.

Релігія[ред. | ред. код]

Докладніше: Християнство в Сирії
Дім Святого Ананія

Більшість жителів Дамаска (90 %) — мусульмани-суніти. В Дамаску понад 2000 мечетей, найвідомішою з яких є Мечеть Омейядів. Християни становлять 10 % населення, існує ціла низка християнських районів, таких як Баб Тума, Кассаа і Гассані; багато церков, і перш за все древня каплиця Святого Павла. Існує невелика єврейська громада.

Навернення апостола Павла у Дамаску[ред. | ред. код]

За єврейським звичаєм молодий Савло — Павло (апостол) успадкував від свого батька римське громадянство, був ревним гонителем ранніх християн. Але під час своєї подорожі до Дамаску мав видіння Христа, після чого став невтомним апостолом християнства. Опівдні в дорозі його несподівано осяяло світло з неба. Він упав на землю і почув небесний голос: «Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?». На що Савло сказав: «Хто ти, Господи?». Й почув відповідь: «Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити». Здивованого й осліпленого Савла привели в Дамаск, де після зустрічі з учнем Христа Ананієм він прозрів, а той сказав: «Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю його зрозумів і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його. Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми…» (Дії 9:1-25))

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Римський Дамаск[ред. | ред. код]

  • Храм Юпітера

    Храм Юпітера

  • Римська тріумфальна арка

    Римська тріумфальна арка

  • Римські арки

    Римські арки

  • Ворота Західного храму

    Ворота Західного храму

  • Каплиця Ананія у старому місті

    Каплиця Ананія у старому місті

  • Дім Ананія

    Дім Ананія

  • Монета, викарбувана у Дамаску

    Монета, викарбувана у Дамаску

Духовні заклади[ред. | ред. код]

  • Мечеть Омеядів

    Мечеть Омеядів

  • Мечеть Омеядів - купол скарбів

    Мечеть Омеядів - купол скарбів

  • Куполи

    Куполи

  • Мечеть Такія ас Сулейманія

    Мечеть Такія ас Сулейманія

  • Мечеть Омеядів, Орлиний купол

    Мечеть Омеядів, Орлиний купол

  • Мечеть Омеядів, Орлиний купол

    Мечеть Омеядів, Орлиний купол

  • Мечеть Такія ас Сулейманія

    Мечеть Такія ас Сулейманія

  • Собор Успіння Пресвятої Богородиці, Мелькітська грецька католицька церква

    Собор Успіння Пресвятої Богородиці, Мелькітська грецька католицька церква

  • Мечеть Омеядів

    Мечеть Омеядів

  • Купол годинників, Мечеть Омеядів

    Купол годинників, Мечеть Омеядів

  • Святилище Саїда Зайнаба, біля Дамаску

    Святилище Саїда Зайнаба, біля Дамаску

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Загальний вигляд

    Загальний вигляд

  • Загальний вигляд

    Загальний вигляд

  • Стадіон Аль-Файха

    Стадіон Аль-Файха

  • Площа Омеядів

    Площа Омеядів

  • Статуя святого Павла

    Статуя святого Павла

  • Баб Шаркі

    Баб Шаркі

  • Баб аль Сагір

    Баб аль Сагір

  • Баб Кісан у старому місті

    Баб Кісан у старому місті

  • Ворота Баб Тума

    Ворота Баб Тума

  • Мавзолей Саладіна

    Мавзолей Саладіна

  • Мавзолей Саладіна

    Мавзолей Саладіна

  • Al-Hamidiyah Souq 02.jpg
  • Центр

    Центр

  • Блакитна вежа

    Блакитна вежа

  • Дамаскський національний музей, ворота замку Омеядів

    Дамаскський національний музей, ворота замку Омеядів

  • Центральний банк Сирії

    Центральний банк Сирії

  • Свіжовичавлений полуничний сік

    Свіжовичавлений полуничний сік

  • Околиці Дамаска, єврейський квартал

    Околиці Дамаска, єврейський квартал

  • Панорама Жовтневої війни

    Панорама Жовтневої війни

  • Готель Східний палац

    Готель Східний палац

  • Готель Вікторія Брідж

    Готель Вікторія Брідж

  • Alsabki.JPG
  • Дамаскські ковалі клинків

    Дамаскські ковалі клинків

  • Арабський міжнародний університет

    Арабський міжнародний університет

  • Університет

    Університет

  • Бібліотека

    Бібліотека

  • Цитадель

    Цитадель

  • Dimashq205.jpg
  • Колонна на площі Аль Марджа

    Колонна на площі Аль Марджа

  • Ріка Барада, квітень 2009

    Ріка Барада, квітень 2009

  • Залізнична станція

    Залізнична станція

  • Вуличні знаки

    Вуличні знаки

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дамаск

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Central Bureau Of Statistics in Syria: Chapter 2: Population & Demographic Indicators [Архівовано 13 лютого 2011 у Wayback Machine.] Table 3: Estimates of Population actually living in Syria in 31 December 2009 by Mohafazat and sex (in thousands)
  2. ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
  3. ↑ Average Conditions Damascus, Syria. BBC Weather. July 2011. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 3 листопада 2010. 
  4. ↑ List I, 13 in J. Simons, Handbook for the Study of Egyptian Topographical Lists relating to Western Asia, Leiden 1937. See also Y. AHARONI, The Land of the Bible: A Historical Geography, London 1967, p147, No. 13.
  5. ↑ Online Etymology Dictionary. Etymonline.com. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 20 червня 2010. 
  6. ↑ Damascus – Wiktionary. En.wiktionary.org. 9 травня 2010. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 20 червня 2010. 
  7. ↑ Moore, A.M.T. The Neolithic of the Levant. Oxford, UK: Oxford University, 1978. 192—198. Print.
  8. ↑ (Burns, 2005, с. 2)
  9. ↑ MacMillan, pp. 30-31
  10. ↑ а б (Burns, 2005, с. 5–6)
  11. ↑ а б (Burns, 2005, с. 7)
  12. ↑ Книга Буття 14:15 (Нова міжнародна версія). Bible Gateway. Архів оригіналу за 7 серпня 2010. Процитовано 25 листопада 2009. 
  13. ↑ а б в г д е Damascus. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 7 листопада 2009. Процитовано 28 листопада 2009. 
  14. ↑ а б Cummins, Chip. Damascus Revels in Its New Allure to Investors. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 28 листопада 2009. 
  15. ↑ Inauguration of Damascus Stock Exchange [Відкриття Дамаської фондової біржі]. Syrian Enterprise and Business Center. Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 28 листопада 2009. (англ.)
  16. ↑ The metro will be running in Damascus in 2016 [У 2016 у Дамаску працюватиме метро]. Damascus-metro.com. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 11 липня 2011. (англ.)
  17. ↑ UAEinteract.com. Sister Cities delegates praise Dubai 'best practices' UAE – The Official Web Site – News. Uaeinteract.com. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 29 травня 2009. 
  18. ↑ Sister Cities. Toledo Turismo. Patronato Municipal de Turismo. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 16 жовтня 2008. 
  19. ↑ Ayuntamento de Córdoba [Архівовано 20 вересня 2010 у Wayback Machine.] Córdoba City Council Web, sister cities
  20. ↑ International Relations – São Paulo City Hall – Official Sister Cities. Prefeitura.sp.gov.br. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 20 червня 2010. 
  21. ↑ Sister Cities of Istanbul – Turkey. Sister Cities of Istanbul – Turkey. Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 24 листопада 2009. 
  22. ↑ Yerevan Municipality – Sister Cities. © 2005–2009 www.yerevan.am. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 червня 2009. 
  23. ↑ The Syrian-Iranian Joint Supreme Committee meetings (in Arabic). Alwehda Publications. 8 березня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 30 листопада 2009. 
  24. ↑ محافظة دمشق ومنطقة نينغيشيا الصينية توقعان على اتفاقية توأمة. Syria News. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2010. , цитовано за англійською вікіпедією
  25. ↑ Damascus, Ankara become sister cities. Worldbulletin.net. 6 липня 2010. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 9 листопада 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]

Йорданія
The Decapolis Map.png
Ізраїль
Сирія
Розташування невідоме
Мікрорайони
Будівлі та
споруди
Тюрми
Стадіони
Інші визначні місця
Історія
(хронологія)
Спорт
Інше
Дайр-ез-Заур
Flag of the United Arab Republic (1958–1971).svg
Дамаск (місто)
Дамаск (провінція)
Дар'а
Ідліб
Ес-Сувейда
Ель-Кунейтра
Латакія
Ракка
Тартус
Халеб
Хама
Хасеке
Хомс
Культурні
СиріяПрапор ЮНЕСКО
Столиці країн Азії
Визнані
Абу-Дабі · Амман · Анкара · Ашгабат · Багдад · Баку · Бандар-Сері-Бегаван · Бангкок · Бейрут · Бішкек · В'єнтьян · Дакка · Дамаск · Ділі · Доха · Душанбе · Джакарта · Ель-Кувейт · Ер-Ріяд · Єреван · Єрусалим · Ісламабад · Кабул · Катманду · Куала-Лумпур · Мале · Манама · Маніла · Маскат · Москва¹ · Найп'їдо · Нікосія · Астана · Нью-Делі · Пекін · Пномпень · Пхеньян · Сана · Сеул · Сінгапур · Ташкент · Тбілісі · Тегеран · Токіо · Тхімпху · Улан-Батор · Ханой · Шрі-Джаяварденепура-Котте
Невизнані
¹ місто в Європі, але країна частково в Азії.


Сирія Це незавершена стаття з географії Сирії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дамаск&oldid=38256518