Дамаський протокол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герберт Кітченер, 1-й граф Кітченер

Дамаський протокол — таємний документ, переданий 23 травня 1915 року Фейсалу I, сину Хусейна бін Алі, короля Хіджаза і шаріфа Мекки, представниками підпільних арабських організацій Аль-Фатат і Аль-Ахд під час його другого візиту до Дамаска в ході проведення місії з консультації з османськими чиновниками в Константинополі. Керівництва таємних спільнот оголошували, що підтримують повстання Хусейна бін Алі проти Османської імперії, у разі його виникнення. У протоколі була викладена низка вимог, які вважалося будуть передані британцям, що визначали про створення на Близькому Сході незалежної арабської держави. Аль-Фатат і Аль-Ахд наполягали на тому, що усі землі Османської імперії, які лежать у Західній Азії південніше 37-ї паралелі, мають бути передані арабам для створення власної країни. Пізніше вимоги, викладені у Дамаському протоколі, стали основою у листуванні Макмагона-Хусейна.

Ключові пункти Дамаського протоколу:

  • визнання Великою Британією незалежності арабських земель, що становлять сучасні Ірак, Сирію, Ліван, Йорданію, Ізраїль, Палестину, Саудівську Аравію, Ємен та інші країни Аравійського півострова[Прим. 1];
  • скасування режиму капітуляції, надання іноземцям виняткових прав;
  • оборонний союз між британською та арабською державами;
  • «надання економічних переваг» британцям.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. У перекладі Дамаського протоколу від 1938 року визначалися наступні кордони арабської держави:
    Північний: лінія МерсінАдана, до 37-ї паралелі й далі по лінії БіреджикУрфаМардінМідьятДжизреАмадей до кордону з Персією;
    Східний: поздовж перського кордону на південь до Перської затоки;
    Південний: Індійський океан (з виключенням британської провінції Аден, чий статус мав бути збережений;
    Західний: Червоне та Середземне моря на північ до Мерсіна.
Примітки

Література[ред. | ред. код]

  • Fromkin, David (1990). A Peace To End All Peace. Avon Books, New York. ISBN 0-8050-6884-8
  • Herzog, Jacob David (1975). A People That Dwells Alone: Speeches and Writings of Yaacov Herzog. Weidenfeld and Nicolson.
  • Ismael, Tareq Y. (1991). Politics and Government in the Middle East and North Africa. University of Florida Press. ISBN 0-8130-1043-8
  • Paris, Timothy J. (2003). Britain, the Hashemites and Arab Rule, 1920—1925: The Sherifian Solution. London: Routledge. ISBN 0-7146-5451-5

Посилання[ред. | ред. код]