Перейти до вмісту

Дама із Осера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дама із Осера
Творець:невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Час створення:7 століття до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота:75 см
Ширина:20,5 см
Матеріал:черепашник Редагувати інформацію у Вікіданих
Техніка:гравірування Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр:Кора Редагувати інформацію у Вікіданих
Зберігається:Room 170d Редагувати інформацію у Вікіданих
Музей:Department of Greek, Etruscan, and Roman Antiquities of the Louvred Редагувати інформацію у Вікіданих
Інвентарний номер:Ma 3098 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Дама із Осера у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Дама із Осера
Поліхромна реконструкція, виконана науковцями Кембриджського університету

Дама із Осера (англ. Lady of Auxerre), також Кора із Осера (англ. Kore of Auxerre) — умовна назва давньогрецької скульптури, знайденої 1907 року співробітником Лувра в підвалі музею в Осері. Датована близько 650 — 625 роками до н. е. Нині експонується в Луврі.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Дама із Осера являє собою архаїчну кору, імовірно вотивну, створену із вапняка. Оскільки зображена в пластиці жінка тримає праву руку на грудях, існує припущення, що скульптура зображує саму богиню Персефону. На вустах богині грає, так звана, архаїчна усмішка. Надзвичайно тонка талія споріднєю її із типом Малої та Великої Богині зі зміями. Проте відмінною рисою останніх двох є те, що за суто мінойською традицією груди зображені оголеними. Крім того в зачісці Дами із Осера відчувається вплив єгипетських скульптур. Подібно до інших давньогрецьких скульпутр, Дама із Осера була поліхромною.

Археологічні знахідки 1990-х років поблизу античної Елевтерни в сучасному номі Ретимно на острові Крит, дозволили більш точно датувати скульптуру та встановити місце її походження. Імовірно, скульптуру створили в самій Елевтерні або ж Гортині — на це вказують дуже схожі різьблення по слоновій кістці та фалічні символи, знайдені грецькими археологами під керівництвом професора археології та директора Музею кікладського мистецтва Ніколаоса Стамболідіса.

Література

[ред. | ред. код]
  • Jean-Luc Martinez, 2000. La Dame d'Auxerre (Réunion des Musées Nationaux)

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]