Дамо дітям рухатись!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дамо дітям рухатись! («Let Kids Move!») - національний громадський рух в Україні, спрямований на створення проактивного шкільного середовища задля поширення в Україні кращих світових освітніх практик у системі навчання та розвитку дітей.[1]

У своїй стратегії синхронізується із принципами та цілями документів "Глобальний план дій щодо підвищення рівня фізичної активності на 2018-2030 рр" та Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку.

Ціль кампанії[ред. | ред. код]

Змінити світогляд українців (особливо тих, хто відповідає за прийняття рішень у сфері освіти), на проблему малорухливості школярів та її жахливих наслідків – епідемії ожиріння, хвороб серця, опорно-рухового апарат та ін.

У реформі шкільної освіти [2]поставити акцент на користь запровадження проактивного навчання із підсиленням компоненти здоров'я через впровадження у навчальний процес парт для навчання стоячи (парт-конторок), як альтернативи до існуючих моделей шкільних меблів.

Активісти вважають, що подібний крок міг би стати першим у напрямку запровадження глобальних змін у шкільному середовищі поряд із здоровим харчуванням, збільшенням ігрової компоненти та переосмисленням шкільного простору що, у підсумку, створить кращі умови для навчання та розвитку дітей.

Наукове обґрунтування[ред. | ред. код]

«Таліта кум» — дитино, встань і йди, або як зрушити з мертвої точки реформи шкільної освіти.» — Львів — Харків, Видавництво «Ґвара Медіа», 2019. 84 с .[1] оперує результатами більш, як п’ятдесяти авторитетних досліджень іноземних та вітчизняних фахівців у сфері медицини, освітньої галузі та економіки, рекомендаціями програм людського розвитку ООН та висвітлює досвід запровадження компоненти здоров’я у реформі освіти в різних країнах світу, зокрема таких, як Фінляндія, США, Білорусь та ін.[джерело?]

автори:

- Володимир Закалюжний, координатор національної кампанії Дамо Дітям Рухатись!

- Олег Жовтанецький, дослідник[3] публічної політики[4], к.е.н., доцент Українського католицького університету.

Дослідження[5] допомагає зрозуміти причини, через які провідні країни світу останнім часом кардинально змінюють власний освітній процес, й рекомендувати для української освіти дороговкази, які дали б змогу стати їй більш ефективною та відкритою до дітей. [джерело?]

Основний висновок Дослідження — ключ до здоров'я дітей та їхньої здатності адаптуватись до повсякденних викликів у дорослому житті ховається у зміні ергономіки шкільного простору, першим кроком до якої має стати впровадження в освітній процес системи проактивного навчання.[джерело?]

Дослідження підсилюють рекомендації фахівців-практиків у сфері освіти та медицини.[джерело?]

Відгуки професійного середовища[ред. | ред. код]

Дослідження отримало схвальні відгуки від публічних знакових фігур у царині медицини та освіти.[джерело?]

Євген Олегович Комаровський (Доктор Комаровський) - дитячий лікар, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії, телеведучий, «Школа доктора Комаровського».

«Цілком очевидно, що гіподинамія — одна з найго- стріших проблем сучасності, і вона лежить в основі безлічі інших проблем зі здоров'ям як у дітей, так і у дорослих. Також цілком очевидно, що дослід- ження в цьому напрямку затребувані суспільством, їх необхідно всіляко заохочувати, стимулювати, широко висвітлювати результати. Дуже важливо при цьому (і приємно це бачити в цьому дослідженні) не обмежуватися теорією, а давати конкретні прикладні поради. [джерело?] Тому я щиро бажаю вам удачі. Повірте, ваше дослідження дійсно необхідне сучасному суспільству.»

Пшенічка Пауль Францович - викладач фізики та астрономії Чернівецького ліцею № 1, заслужений вчитель України (1996), переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine (2017), почесний член Лондонського інституту фізики, Найкращий вчитель фізики світу за версією Intel (2004), Президент Чернівецького молодіжного наукового товариства «Квазар» (з 1991 року), один із засновників методу проектно-орієнтованого навчання у школах.

«Вважаю, що потрібно терміново зайнятися профілактикою сидячого способу життя і вжити конкретних заходів щодо виправлення ситуації. Наприклад, можна частину часу працювати стоячи за конторкою, а в школі запровадити меблі, які дозволять учням протягом певного часу ком- бінувати стояння з сидінням. Очевидно, що таке нововведення позитивно вплине на здоров’я дітей і дорослих. [джерело?]

Дивно, але я ніколи не задумувався над причиною, яка спонукала відомих письменників писати свої рукописи стоячи за конторкою. [джерело?]

Цей приклад зайвий раз нагадує про інерцію мислення і дуже добре, що рекомендована книга звертає нашу увагу на таку актуальну проблему сучасного суспільства.»

Сергета Ігор Володимирович - доктор медичних наук, професор, Завідувач кафедри загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім. М.І .Пирогова, автор монографії “Організація вільного часу та здоров’я школярів”.[джерело?]

«Звісно, ідея, представлена у дослідженні, не нова, чимало робіт присвячено подібній тематиці як в Україні, так й за кордоном, однак від цього її актуальність не зменшується. Вважаємо, дослідження «Таліта кум» – дитино, встань і йди, або як зрушити з мертвої точки реформи шкільної освіти» заслуговує на високу оцінку серед фахівців та підсилить голоси фахового середовища щодо привернення суспільної уваги до проблем гіподинамії та способів боротьби із нею, зокрема у системі шкільної освіти, шляхом запровадження у процес навчання зміни динамічних поз та підсилення компоненти здоров’я.» [джерело?]

Корпоративна соціальна відповідальність[ред. | ред. код]

Громадський рух за проактивне навчання «Дамо Дітям Рухатись!» («Let Kids Move!») не ставить за мету отримати індивідуальних, у тому числі, фінансових переваг від реалізації проекту; відкритий до співпраці із батьківським та освітнім середовищем. [джерело?]

Фінансування проектів задля досягнення цілей Громадського руху відбувається на засадах добровільних внесків усіх небайдужих щодо здоров’я дітей. Ініціатива співпрацює з міжнародними організаціями та партнерами для розвитку ресурсних можливостей проекту.[джерело?]

Першим поштовхом до реалізації ідеї запровадження у вітчизняну систему освіти проактивного навчання із підсиленням компоненти здоров'я стала фінансова підтримка IT компанії KEENETHICS[6], у рамках її корпоративної соціальної відповідальності.

KEENETHICS - це львівська IT компанія, яка спеціалізується на розробці сучасних веб- та мобільних додатків. Компанія та її команда у своїй професійній діяльності керується високими етичними стандартами та вірою в інноваційний розвиток. Поширення та масштабування позитивного досвіду є запорукою створення нової суспільної екосистеми і роль школи у цьому процесі визначальна.[джерело?]

Завдяки фінансовій підтримці компанії, Громадський рух за проактивне навчання «Дамо Дітям Рухатись!» («Let Kids Move!») розпочав свою публічну діяльність й прагне розширити її, лобіюючи ідею проактивного навчання та сприяючи поширеності кращих практик на рівні шкільного середовища, творячи нові суспільні екосистеми.[джерело?]

Схожі ініціативи в світі[ред. | ред. код]

Використання столів-конторок має свою давню історію.

Cпочатку такі столи виготовляли мануфактурно, однак із появою масового виробництва, було налагоджено виробництво столів для роботи як стоячи, так і сидячи. Піонером стала компанія «Сіднейські меблі для шкіл» (The Sidney School Furniture Company), яка ще у 1881 р. розпочала виготовляти популярні на той час меблі для класів «Fashion».

Однак, через обставини, що склалися, про парти-конторки надовго забули. Тільки у 70-х роках XX століття уродженець України, російський лікар, вчений і педагог-новатор В.Ф. Базарний наголосив на необхідності та важливості руху, особливо для дитини, а відтак й на поверненні до ідеї використання в навчальному процесі парт-конторок.

Головна ідея В.Ф. Базарного полягала у «зміні динамічних поз» учня впродовж уроку. Ця ідея отримала своїх послідовників й була втілена на практиці. Деякі школи у РФ та Білорусі пішли на експеримент зі встановлення в окремих класах парт-конторок. До експерименту долучилася також СШ N6 м.Брест, Білорусь. Уже за перші місяці експерименту, спостерігалось покращення концентрація уваги учнів. Діти на уроці були більш відкритими, зросла також їхня рухова активність (що відповідає фізіологічним потребам і ритмам дитячого організму.

За останні десять років експериментальна складова із запровадженням у навчальному процесі парт-конторок суттєво зросла в цілому світі, зокрема й на американському континенті. Джеймс Левін у своїй книзі «Вставай! Чому стілець вбиває вас, і що ви можете з цим вдіяти» (GET UP! WHY YOUR CHAIR IS KILLING YOU AND WHAT YOU CAN DO ABOUT IT[7]) описує експеримент зі створенням для учнів середньої школи на базі Рочестерського Спортивного Клубу середовища, у якому вони могли б рухатися – названий «Школою майбутнього».

Цей проект, що розпочався у 2007 р. й орієнтований на проактивну систему навчання, отримав позитивні оцінки від учнів і вчителів. Та найцікавіші відповіді, однак, надійшли від батьків, які повідомляли, що їхні діти були більш щасливими, ніж раніше, і навіть те, що в них покращилися стосунки з дітьми».

У 2015 р. у м. Валлесіто в рамках проекту StandUpKids[8] уперше в історії США у всіх без винятку класах середньої школи були встановлені парти для навчання стоячи. Директор школи Трейсі Сміт (Tracy Smith) відзначила, що «хоча й учні спочатку втомлювалися від стояння впродовж навчального дня, однак після кількох місяців стали більш зосередженими, впевненими і продуктивними.»

Уже через рік з часу заснування організації за переобладнання шкіл у США StandUpKids.org понад 27 тисяч дітей по усій країні або отримали власну парту для навчання стоячи, або ж мають доступ до такого робочого місця впродовж навчального дня

Ще до того, а саме у 2013 році, в австралійському Мельбурні (Mont Albert Primary School [9]) як експеримент було встановлено парти для навчання стоячи під наглядом керівника Інституту з досліджень фізичної активності професора Девіда Дунстана (David Dunstan).[джерело?]

Подібний експеримент у 2017 р. запровадили в маленькому м. Кьюстоку (Kewstoke), Велика Британія. Це п'ята школа на туманному Альбіоні, у якій почали використовувати парти для навчання стоячи. «Насправді збільшення кількості енергії, витраченої учнями, не було головною причиною для замовлення столів, – розповідає директор школи Сара Хардінг (Sarah Harding). Навпаки, вони є частиною політики зростання комфортного навчання дітей. Використання столів, як правило, обмежується тими учнями, яких «у давні часи називали б непосидючими».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як новаторські ідеї можуть перетворитись в Громадську Організацію: кейс Дамо Дітям Рухатись!. 
  2. Три історії про IT-шників, що займаються громадською діяльністю. ДОУ (uk). Процитовано 2019-04-16. 
  3. Викладачі. Гуманітарний факультет (uk). Процитовано 2019-04-17. 
  4. Український Католицький Університет (2017-06-09). Мар’яна Куземська, Олег Жовтанецький - курс "Інституції сучасної культури". Процитовано 2019-04-17. 
  5. Дамо Дітям Рухатись. letkidsmove.org. Процитовано 2019-04-17. 
  6. Custom Software Development Company - Keenethics. keenethics.com. Процитовано 2019-04-17. 
  7. www.amazon.com https://www.amazon.com/Get-Up-Chair-Killing-About/dp/1137278994 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2019-04-30. 
  8. Standup Kids – Fighting For Children's Health. standupkids.org. Процитовано 2019-04-30. 
  9. Kids take stand for healthy learning. www.heraldsun.com.au (en). 2013-12-09. Процитовано 2019-04-30.