Данилевський Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Миколайович Данилевський
рос. Даниле́вский И́горь Никола́евич
Народився 20 травня 1953(1953-05-20) (64 роки)
Ростов-на-Дону
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Ростовський державний університет
Галузь наукових інтересів історія
Заклад Московський педагогічний державний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук

Ігор Миколайович Данилевський (рос. И́горь Никола́евич Даниле́вский, *20 травня 1953 р., Ростов-на-Дону СРСР) — російський історик, фахівець з Київської Русі (до кінця XVI століття), доктор історичних наук, професор.

Життєпис[ред.ред. код]

У 1970—1975 роки навчався на історичному факультеті Ростовського державного університету (диплом з відзнакою Я № 272055 Спеціальність: історія; кваліфікація: історик, викладач історії та суспільствознавства).

У 1975—1978 рр. — аспірант кафедри джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Ростовського державного університету.

У вересні 1978 р. — травні 1983 року — асистент, старший викладач кафедри історії СРСР, заступник декана історичного факультету Ростовського державного педагогічного інституту.

У 1981 році в Московському державному університеті імені Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Тимчасові дані письмових джерел та методи датування історичних фактів» (Спеціальність 07.00.09 — історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження).

У травні 1983 р. — серпні 1988 року — інспектор-методист, заступник начальника відділу викладання суспільних дисциплін Головного управління вищих і середніх педагогічних навчальних закладів Міністерства освіти РРФСР.

У серпні 1988 р. — вересні 1989 року — директор Республіканського навчально-методичного кабінету з вищої та середньої педагогічної освіти Міністерства освіти (Міністерства народної освіти) РРФСР.

У вересні 1989 р. — січні 1994 року — доцент кафедри історії СРСР дорадянського періоду (кафедри історії Росії) Московського державного педагогічного інституту імені В. І. Леніна (Московського педагогічного державного університету).

У січні 1994 р. — вересні 1996 року — завідувач лабораторією становлення особистості в історичному розвитку Інституту розвитку особистості Російської академії освіти.

У вересні 1996 р. — лютому 2001 року — доцент, завідувач лабораторією кафедри джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Історико-архівного інституту РДГУ.

У лютому 2001 р. — січні 2010 року — заступник директора з наукової роботи, керівник Відділу соціокультурних досліджень, центру «Історія приватного життя і повсякденності» Інституту загальної історії РАН.

2004 року в Російському державному гуманітарному університеті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за темою «Герменевтичні основи вивчення літописних текстів» (спеціальність 07.00.09 — історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження).

З 2008 року професор, з 2010 року — завідувач кафедри історії ідей і методології історичної науки Факультету історії Вищої школи економіки.

Автор понад 150 наукових публікацій. У 2015 році виступив співавтором книги "История Украины", в якій написав першу частину.

Праці[ред.ред. код]

Монографії
Статті

Посилання[ред.ред. код]