Данилевський Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Миколайович Данилевський
рос. Даниле́вский И́горь Никола́евич
Народився 20 травня 1953(1953-05-20) (70 років)
Ростов-на-Дону
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність історик, викладач університету
Alma mater Ростовський державний університет
Галузь історія
Заклад Московський педагогічний державний університет
Російський державний гуманітарний університет
Інститут загальної історії РАН
Вища школа економіки (Москва)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Aleksandr Pronshteynd

Ігор Миколайович Данилевський (рос. И́горь Никола́евич Даниле́вский, *20 травня 1953 р., Ростов-на-Дону СРСР) — російський історик, фахівець з Київської Русі (до кінця XVI століття), доктор історичних наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1970—1975 роки навчався на історичному факультеті Ростовського державного університету (диплом з відзнакою Я № 272055 Спеціальність: історія; кваліфікація: історик, викладач історії та суспільствознавства).

У 1975—1978 рр. — аспірант кафедри джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Ростовського державного університету.

У вересні 1978 р. — травні 1983 року — асистент, старший викладач кафедри історії СРСР, заступник декана історичного факультету Ростовського державного педагогічного інституту.

У 1981 році в Московському державному університеті імені Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Часові дані письмових джерел та методи датування історичних фактів» (Спеціальність 07.00.09 — історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження).

У травні 1983 р. — серпні 1988 року — інспектор-методист, заступник начальника відділу викладання суспільних дисциплін Головного управління вищих і середніх педагогічних навчальних закладів Міністерства освіти РРФСР.

У серпні 1988 р. — вересні 1989 року — директор Республіканського навчально-методичного кабінету з вищої та середньої педагогічної освіти Міністерства освіти (Міністерства народної освіти) РРФСР.

У вересні 1989 р. — січні 1994 року — доцент кафедри історії СРСР дорадянського періоду (кафедри історії Росії) Московського державного педагогічного інституту імені В. І. Леніна (Московського педагогічного державного університету).

У січні 1994 р. — вересні 1996 року — завідувач лабораторією становлення особистості в історичному розвитку Інституту розвитку особистості Російської академії освіти.

У вересні 1996 р. — лютому 2001 року — доцент, завідувач лабораторією кафедри джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Історико-архівного інституту РДГУ.

У лютому 2001 р. — січні 2010 року — заступник директора з наукової роботи, керівник Відділу соціокультурних досліджень, центру «Історія приватного життя і повсякденності» Інституту загальної історії РАН.

2004 року в Російському державному гуманітарному університеті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за темою «Герменевтичні основи вивчення літописних текстів» (спеціальність 07.00.09 — історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження).

З 2008 року професор, з 2010 року — завідувач кафедри історії ідей і методології історичної науки Факультету історії Вищої школи економіки.

Автор понад 150 наукових публікацій. У 2015 році виступив співавтором книги "История Украины", в якій написав першу частину.

У лютому 2022 року підписав відкритий лист російських науковців та наукових журналістів із засудженням вторгнення Росії в Україну[1].

Праці[ред. | ред. код]

Монографії
Статті

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Открытое письмо российских ученых и научных журналистов против войны с Украиной. Архів оригіналу за 25 квітня 2022.