Данилевський Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Миколайович Данилевський
рос. Даниле́вский И́горь Никола́евич
Народився 20 травня 1953(1953-05-20) (64 роки)
Ростов-на-Дону
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Ростовський державний університет
Галузь наукових інтересів історія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук

Ігор Миколайович Данилевський (рос. И́горь Никола́евич Даниле́вский, *20 травня 1953 р., Ростов-на-Дону СРСР) — російський історик, фахівець з Київської Русі (до кінця XVI століття), доктор історичних наук, професор.

Життєпис[ред.ред. код]

У 1970—1975 роки навчався на історичному факультеті Ростовського державного університету (диплом з відзнакою Я № 272055 Спеціальність: історія; кваліфікація: історик, викладач історії та суспільствознавства).

У 1975—1978 рр. — аспірант кафедри джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Ростовського державного університету.

У вересні 1978 р. — травні 1983 року — асистент, старший викладач кафедри історії СРСР, заступник декана історичного факультету Ростовського державного педагогічного інституту.

У 1981 році в Московському державному університеті імені Ломоносова захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Тимчасові дані письмових джерел та методи датування історичних фактів» (Спеціальність 07.00.09 — історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження).

У травні 1983 р. — серпні 1988 року — інспектор-методист, заступник начальника відділу викладання суспільних дисциплін Головного управління вищих і середніх педагогічних навчальних закладів Міністерства освіти РРФСР.

У серпні 1988 р. — вересні 1989 року — директор Республіканського навчально-методичного кабінету з вищої та середньої педагогічної освіти Міністерства освіти (Міністерства народної освіти) РРФСР.

У вересні 1989 р. — січні 1994 року — доцент кафедри історії СРСР дорадянського періоду (кафедри історії Росії) Московського державного педагогічного інституту імені В. І. Леніна (Московського педагогічного державного університету).

У січні 1994 р. — вересні 1996 року — завідувач лабораторією становлення особистості в історичному розвитку Інституту розвитку особистості Російської академії освіти.

У вересні 1996 р. — лютому 2001 року — доцент, завідувач лабораторією кафедри джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін Історико-архівного інституту РДГУ.

У лютому 2001 р. — січні 2010 року — заступник директора з наукової роботи, керівник Відділу соціокультурних досліджень, центру «Історія приватного життя і повсякденності» Інституту загальної історії РАН.

2004 року в Російському державному гуманітарному університеті захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за темою «Герменевтичні основи вивчення літописних текстів» (спеціальність 07.00.09 — історіографія, джерелознавство та методи історичного дослідження).

З 2008 року професор, з 2010 року — завідувач кафедри історії ідей і методології історичної науки Факультету історії Вищої школи економіки.

Автор понад 150 наукових публікацій.

Праці[ред.ред. код]

Монографії
Статті

Посилання[ред.ред. код]