Данилова гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данилова Гора
(пам'ятка природи)
Вигляд з Данилової гори на довколишні гори
Вигляд з Данилової гори на довколишні гори
50°11′30″ пн. ш. 25°54′26″ сх. д. / 50.19166666669477195° пн. ш. 25.907222222249779° сх. д. / 50.19166666669477195; 25.907222222249779Координати: 50°11′30″ пн. ш. 25°54′26″ сх. д. / 50.19166666669477195° пн. ш. 25.907222222249779° сх. д. / 50.19166666669477195; 25.907222222249779
Розташування: Україна Україна
Тернопільська область,
Шумський район
Найближче місто: Кременець, Шумськ
Площа: 11,5 га
Заснований: 2001 р.
Керівна
організація:
ДЛГО «Тернопільліс»
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Данилова Гора (пам'ятка природи). Карта розташування: Тернопільська область
Данилова Гора (пам'ятка природи)
Данилова Гора
(пам'ятка природи)

Данилова гора у Вікісховищі?

Дани́лова Гора́ (Гора Трійця) — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні.

Географія[ред. | ред. код]

Гора-останець розташована поблизу хутора Данилівка Шумського району Тернопільської області. Відчленована ерозійними процесами від північно-східного краю Гологоро-Кременецького кряжу. Висота — 358 м.

Гостроверха Данилова гора піднімається над долиною по сусідству з низкою гір Малий Уніяс, Гостра Дубова, Злодійка, Ямна. Має зрізано-конічну форму з плоскою овально-витягнутою вершиною. Складена з пластів крейдяних мергелів, неогенних пісків, пісковиків і вапняків та антропогенних супісків із великою кількістю дрібного каміння.

Історія[ред. | ред. код]

Про Данилову гору існує легенда, що Роман Мстиславович, оглядаючи волинські землі, зупинився табором неподалік від Стіжка. Тут він отримав приємну звістку: його дружина Ганна народила первістка – сина, якого нарекли Данилом. На честь цієї події князь звелів закласти на горі фортецю, яку назвали град Данилів. Згодом Данило став князем і всіляко зміцнював свій град, перетворивши його у неприступну фортецю.

На території гори на початку XIII століття виникло літописне місто Данилов (Данилів). Коли у 1240 році почалося монголо-татарське нашестя, і стали падати одна за одною фортеці, то не здалися ворогу дві з них – Кременець і Данилівград. Однак, у 1261 році, на вимогу татарів, князь Данило Романович наказав знищити багато міст на Волині, разом зі столицею Волині – Володимиром, тоді й було знищено град Данилів.

Археологічні розкопки на Даниловій горі вказують на залишки фундаментів: руїн масивних будівель, що височіли тут в ХІ-ХІІІ ст. Град збудували на вершині крутої гори. Фортеця мала три концентричні стіни, кожна з яких була нездоланною лінією оборони. Вона була складовою оборонного ансамблю південної Волині.

Між старими дубами та ясенами на вершині Данилової гори стоїть пам’ятний храм Святої Трійці – пам’ятник архітектури, де збереглися рештки давнього печерного монастиря-скита Х ст., майже ровесника княжого граду. Ця свята обитель належить до тих перших печерних монастирів Волинської землі, яку пізніше ченці вибудували над печерою на вершині гори і зруйнований татарами монастир воскрес в добу Іова Почаївського в ХVI ст.

 Ще й досі на вершині Данилової гори видно сліди отвору, засипаного землею, який веде до печери. Сама церква св. Трійці побудована з дикого каменю, почорнілого від  часу. Храм невеликих розмірів двокупольний з добудованою дзвіницею. В давні часи тут знаходилась чудотворна ікона Святої Трійці.

Перед війною храм Святої Трійці був приписаний до Різдво-Богородичної церкви села Антонівці. Нині він належить до місцевого храму Преображення Господнього УПЦ КП і на другий Трійці, коли проходить мистецько-краєзнавчий фестиваль «Братина», започаткований в 2006 році, тут відбуваються урочисті Богослужіння, на які прибувають тисячі віруючих.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Біля гори проходить велосипедний маршрут №4 «Шляхами південного краю Волині»[1] Національного природного парку "Кременецькі гори". Протяжність маршруту – 90 км.

Охорона природи[ред. | ред. код]

Площа — 11,5 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 13 грудня 1971 № 645 із змінами, затвердженими її рішенням від 27 квітня 2001 року № 238. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО «Тернопільліс».

Круті схили й вершина гори частково вкриті дубово-грабовими та сосновим лісом.

У 2010 році увійшла до складу Національного природнього парку «Кременецькі гори».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Пропонуємо послугу надання у користування велосипедів – Національний природний парк "Кременецькі гори" (uk). Процитовано 2019-06-03.