Данило Ярмоленко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данило Ярмоленко
Народився 1620
Батурин, Батуринська волость, Конотопський повіт, Російська імперія
Помер 1678
Батурин, Батуринська волость, Конотопський повіт, Російська імперія
Громадянство Гетьманщина
Національність українець
Діяльність військовик
Посада Гетьман Війська Запорозького
Військове звання наказний гетьман
Термін 1664
Конфесія православ'я

Дани́ло Ярмоле́нко (1620, Батурин — 1678, Батурин; інша дата — 1666) — український політичний та військовий діяч доби Гетьманщини у XVII столітті. Наказний гетьман Лівобережної України (вересень-грудень 1665). Полковник Переяславського полку. Дипломат в урядах Гетьмана Івана Брюховецького та Гетьмана Петра Дорошенка. Нащадок молдавського княжого роду.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в аристократичній українській родині у Речі Посполитій, у Батурині. Мати — з молдавського княжого роду. У 25 років потрапив до королівського двору у Варшаві.

Брав участь у визвольній боротьбі на чолі із гетьманом Богданом Хмельницьким у 1648—1654 роках. 1660 року представляє інтереси Війська Запорозького Низового (Запорізька Січ). Проте 1663 переїжджає в Лівобережну Україну, де обирається переяславським полковником. У 1664 році стає наказним гетьманом Лівобережної України за часів гетьмана Івана Брюховецького.

На дипломатичній арені[ред. | ред. код]

1663 разом з гетьманом Іваном Брюховецьким очолив велике українське посольство на Московщину. Особисто брав участь з очільником Московщини Олексієм Романовим у Москві. Під час цього посольства одружився з московською аристократкою і дістав боярський «чин». Відтак почав представляти крайню московофільську партію на лівобережній Гетьманщині. У зв'язку з перебування Брюховецького на Московщині, призначений у вересні 1665 Наказним Гетьманом. Розгромив великий загін армії Кримської держави, що увійшов тоді на Лівобережжя.

1666 зарізаний під час повстання у Переяславі.

За іншими данними після загибелі Івана Брюховецького 1668, перейшов на службу до Гетьмана Петра Дорошенка. Після обрання Гетьманом Іоанна Самойловича, залишає велику політику.

1678 помер у рідному Батурині.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]