Данило Ярмоленко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ярмоленко.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єрмоленко.
Данило Ярмоленко
Псевдо Данко
Народився 1620
Батурин
Помер 1678
Батурин, Московське царство
Громадянство Гетьманщина
Національність українець
Діяльність військовик
Посада Гетьман Війська Запорозького
Військове звання наказний гетьман
Термін 1664
Конфесія православ'я

Дани́ло Ярмоле́нко (1620,  — 1678; інша дата — 1666) — український політичний та військовий діяч доби Гетьманщини у XVII столітті. Полковник піхотний (1662—1663), полковник Переяславського полку (? — жовтень 1663 — липень 1666), наказний гетьман Лівобережної України (вересень-грудень 1665). Дипломат в урядах гетьмана Івана Брюховецького та гетьмана Петра Дорошенка. Нащадок молдавського княжого роду.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в аристократичній українській родині у Речі Посполитій, у Батурині. Мати — з молдавського княжого роду. У 25 років потрапив до королівського двору у Варшаві.

Брав участь у визвольній боротьбі на чолі із гетьманом Богданом Хмельницьким у 1648—1654 роках. 1660 року представляє інтереси Війська Запорозького Низового (Запорізька Січ). Проте 1663 переїжджає в Лівобережну Україну, де обирається переяславським полковником. У 1664 році стає наказним гетьманом Лівобережної України за часів гетьмана Івана Брюховецького.

На дипломатичній арені[ред. | ред. код]

1663 разом з гетьманом Іваном Брюховецьким очолив велике українське посольство на Московщину. Особисто брав участь з очільником Московщини Олексієм Романовим у Москві. Під час цього посольства одружився з московською аристократкою і дістав боярський «чин». Відтак почав представляти крайню московофільську партію на лівобережній Гетьманщині. У зв'язку з перебування Брюховецького на Московщині, призначений у вересні 1665 Наказним Гетьманом. Розгромив великий загін армії Кримської держави, що увійшов тоді на Лівобережжя.

1666 зарізаний під час повстання у Переяславі.

За іншими даними, після загибелі Івана Брюховецького 1668, перейшов на службу до Гетьмана Петра Дорошенка. Після обрання Гетьманом Іоанна Самойловича, залишає велику політику.

Джерела[ред. | ред. код]

Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія / Український інститут національної пам'яті. ‒ К.: «Стилос», 2010. — с. 787.

Література[ред. | ред. код]

Велике князівство Литовське
Herb Viyska Zaporozkoho.svg
Річ Посполита
Михайло Вишневецький • Ян Бадовський • Іван Свирговський (1574) • Богдан Ружинський • Яків Шах (1576–1578) • Лук'ян Чорнинський (1578, 1586) • Самійло Зборовський (1581–1584) • Дем'ян Скалозуб (1583–1593 з перервами) • Богдан Микошинський (1584) • Захар Кулага (1585, 1589) • Михайло Ружинський (1585, 1587) • Богдан Микошинський (1586) • Ян Оришевський • (1591, 1596) Криштоф Косинський • Богдан Микошинський (1594) • Григорій Лобода • Матвій Шаула • Гнат Василевич(1596-1597) • Тихін Байбуза (1597–1598) • Федір Полоус (1598) • Семен Скалозуб • Самійло Кішка • Іван Куцкович (1602–1603) • Петро Сагайдачний • Яків Бородавка-Нерода • Оліфер Голуб (1622–1623) • Михайло Дорошенко (1623–1625; 1625–1628) • Марко Жмайло • (1625) • Іван Сулима (1628–1629, 1633–1635) • Грицько Чорний (1628–1630, з перервами) • Лев Іванович (1629) • Тарас Федорович (1630) • Тиміш Орендаренко (1630–1631, 1632–1633) • Семен Перев'язка (1632) • Іван Петражицький-Кулага (1631–1632) • Андрій Діденко (1632–1633) • Дорофій Дорошенко (1633) • Василь Томиленко • Павло Бут (1637–1638) • Яків Острянин (1638) • Дмитро Гуня (1638) • Карпо Півтора-Кожуха (1639–1642) • Максим Гулак (1642–1646)
До розколу
Правобережжя
(Річ Посполита)
Юрій Хмельницький (1660–1663) • Павло Тетеря (1663–1665) • Степан Опара (1665), самопроголошений • Петро Дорошенко (1665–1669) • Григорій Дорошенко (1668), наказний гетьман • Михайло Ханенко (1669–1674) • Андрій Дорошенко (1672, 1674, наказний гетьман) • Остап Гоголь (1675–1679) • Стефан Куницький (1683–1684) • Андрій Могила (1684–1689) • Григорій Гришко (1689-1692, наказний гетьман) • Самійло Самусь наказний гетьман 1692–1704, гетьман Правобережної України 1702–1704
Правобережжя
(Османська імперія)
Петро Суховій (1665–1668) • Петро Дорошенко (1669–1676) • Юрій Хмельницький (1678–1681) • Георге Дука (1681–1684) • Теодор Сулименко (Сулимка) (1684–1685) • Яким Самченко (1685) • Степан Лозинський (Стецик) (1685-1695) • Іван Багатий (1696–1698) • Петро Іваненко (Петрик) (1698–1709), з перервами • Самійло Самусь Гетьман Правобережної України 1702–1704 • Пилип Орлик (1710–1742) • Яків Рудзевич (1765–1783)
Лівобережжя
(Московія-Росія)
Яким Сомко (1660–1663) • Іван Брюховецький (1663–1668) • Данило Ярмоленко (1664, наказний гетьман) • Петро Дорошенко (1668–1669) • Дем'ян Многогрішний (1669–1672) • Іван Самойлович (1672–1687) • Іван Мазепа (1687–1709) • Василь Дунін-Борковський (1702, наказний гетьман) • Іван Скоропадський (1708–1722) • Павло Полуботок (1722–1724) • Данило Апостол (1727–1734) • Кирило Розумовський (1750–1764)
Угоди
Бахчисарайський договір (1648) • Зборівський договір • Білоцерківський мир • Березневі статті • Корсунський договір (1657) • Гадяцький договір • Жердівські статті • Переяславські статті (1659) • Слободищенський трактат • Батуринські статті • Московські статті (1665) • Підгаєцька угода • Глухівські статті • Корсунська угода (1669) • Острозька угода • Конотопські статті • Переяславські статті (1674) • Коломацькі статті • Московські статті (1689) • Шведська угода • Решетилівські статті • Рішительні пункти • Лубенський договір
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данило_Ярмоленко&oldid=32682725