Данилюк Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Данилюк
Олександр Данилюк

Час на посаді:
14 квітня 2016 — 7 червня 2018
Президент  Петро Порошенко
Прем'єр-міністр  Володимир Гройсман
ПопередникНаталія Яресько
Наступникв. о. Оксана Маркарова

Народився22 липня 1975(1975-07-22) (43 роки)
Григоріополь, Молдавська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаНаціональний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Київський інститут інвестиційного менеджменту
Бізнес школа (MBA) Індіанського університету
Професіяінвестиційний менеджер

Олександр Олександрович Данилюк (нар. 22 липня 1975(19750722), м. Григоріополь, Молдавська РСР) — колишній міністр фінансів України в уряді Володимира Гройсмана.

Освіта[ред. | ред. код]

Олександр Данилюк навчався у фізико-математичному класі в київській школі № 15. За ініціативи класного керівника, відомого вчителя, Анатолія Шапіро, в класі був проведений перший експеримент у Радянському Союзі — відмова від оцінок на користь сталого навчання та заохочення до знань.

Закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет (КПІ) за фахом інженер-електрик, а також Бізнес школу (MBA) Індіанського університету (США).

Володіє п'ятьма мовами: українською, російською, англійською, іспанською та французькою.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Приватний сектор[ред. | ред. код]

Олександр Данилюк почав свою кар'єру в 1995 році як брокер в українській компанії TEKT, а потім як керівник департаменту з інвестиційного банкінгу в «Альфа Капітал» та молодший інвестиційний менеджер в американському фонді Western NIS Enterprise Fund

Протягом трьох років Олександр Данилюк працював над проектами компанії «McKinsey & Company» в Лондоні та Москві, ще 4 роки очолював один з Інвестиційних фондів Лондона — Rurik Investment.

Державна служба[ред. | ред. код]

Данилюк розпочав кар'єру у державній службі у 2005 році коли став економічним радником прем'єр-міністра Юрія Єханурова. Серед іншого займався приватизацією Криворіжсталі, питаннями енергетики тощо.

Президент України Віктор Янукович призначив Олександра Данилюка своїм радником (поза штатом). З вересня 2010 року, Олександр Данилюк очолював Координаційний центр з впровадження економічних реформ. Він переміг у конкурсі на цю посаду.

Координаційний Центр був аполітичною структурою з розробки та впровадження реформ для поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення принципу верховенства права та розвитку відносин з Міжнародним валютним фондом. Внаслідок відсутності політичної волі та інтересу керівництва держави до зміни застарілої системи у 2010—2013 роках, багато розробок Центру залишалися на папері.

Після Революції Гідності та з підписанням Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, розробки Центру стали в нагоді для масштабної програми реформ. 

З 17 липня 2014 — постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України[1].

З вересня 2015 — Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Олександр Данилюк безпосередньо брав участь у підтримці антикорупційних реформ, зокрема розробці законопроекту про Національне антикорупційне бюро, запуск Національної агенції з питань запобігання корупції та впровадження електронних декларацій. 

Міністерство фінансів[ред. | ред. код]

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Олександр Данилюк обійняв посаду міністра фінансів України[2].

Олександр Данилюк задекларував пріоритети своєї діяльності — поліпшення інвестиційної привабливості України, прозорі правила ведення бізнесу для українських підприємців та закордонних інвесторів та системна реформа державних фінансів. 

Програма діяльності Міністерства фінансів була спрямована на реалізацію Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року. Крім того, команда Данилюка розробила Стратегію управління державними фінансами на 2017—2021 роки.

Пріоритети роботи Міністерства фінансів під керівництвом Олександра Данилюка: 

  • Реформа Державної фіскальної служби — перетворення з карального і контролюючого органу на сервісну службу. 
  • Створення аналітичної Служби фінансових розслідувань замість ліквідованої податкової міліції.
  • Реформа митниці. 
  • Удосконалення податкового законодавства. 
  • Запровадження середньострокового бюджетного планування. 
  • Реалізація Стратегії розвитку державних банків. 
  • Проведення верифікації державних виплат. 
  • Розвиток проекту «Є-Data». 
  • Аудиторська реформа.
  • Внутрішня реформа Мінфіну та перетворення відомства на драйвера реформ в інших сферах[3].

За його терміну було реалізовано націоналізацію ПриватБанку[4]. 11 серпня 2016 року заявив, що підтримує ідею скасувати стипендії для більшості студентів і виділяти їх лише як соціальну підтримку малозабезпеченим верствам населення, зокрема дітям-інвалідам та академічні стипендії, які має отримувати обмежена кількість студентів[5]. У серпні Данилюк також підтримав ініціативу зробити на 5 років перерву по сплаті податків на прибуток для підприємців малого бізнесу з оборотом до 3 мільйонів[6].

7 червня 2018 Верховна Рада звільнила Олександра Данилюка з посади міністра фінансів[7]. Перед цим відбувся конфлікт з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, зокрема в частині реформування Державної фіскальної служби. 23 травня 2018 року В. Гройсман відмовився призначити Яну Бугримову заступником Данилюка з податкового напрямку та невдовзі прямо підпорядкував собі ДФС, забравши департамент у міністерства фінансів. У відповідь Олександр Данилюк 31 травня надіслав листа послам країн G7, де заявив європейським партнерам: «Бугримову ж призначати не хотіли, тому що Гройсман свідомо гальмує реформу ДФС»[8]. Свої слова щодо корупційного лобі в ДФС, Данилюк повторив восени 2018 року[9].

Особисті погляди[ред. | ред. код]

Данилюк активно підтримує лібертаріанські погляди. Дружив із відомим грузинським реформатором та лібертаріанцем Кахою Бендукідзе. Після його смерті, став одним із засновників Центру вільної економіки імені Бендукідзе. 

Сім'я[ред. | ред. код]

Олександр Данилюк одружений та має двох дітей. Дружина, Ольга Володимирівна Данилюк, уродженка Львова, здобула освіту у британському коледжі Saint Martin's College of Art and Design в Лондоні, а також захистила докторську дисертацію у Royal School of Speech and Drama. Працювала театральним дизайнером у Нью-Йорку та Москві. Зараз працює театральним режисером в Лондоні[10]. Також з осені 2017 року очолює Театральну лабораторію при Мистецькому Арсеналі в Києві.

Старшому сину Річарду — 15 років. Народився в Києві. Захоплюється фізикою, хімією та іншими точними науками. Наразі навчається в одному з найстаріших коледжів у Великій Британії — Winchester College.

Молодшому сину Володимиру — 8 років. Народився у Лондоні. Полюбляє шахи та футбол.

23 травня 2016 року Олександр Данилюк заявив про свою відмову від громадянства Великої Британії через бажання побудувати політичну кар'єру в Україні[11]. Також Данилюк повідомив, що його дружина і діти є громадянами Великої Британії[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України № 598/2014 «Про призначення О. Данилюка Представником Президента України у Кабінеті Міністрів України»[недоступне посилання] : [арх. 29.10.2014] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. — 2014. — 17 липня. — Дата звернення: 14.11.2018.
  2. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 2016-04-14. 
  3. Данилюк Олександр Олександрович[недоступне посилання] : [арх. 15.06.2017] // Міністерство фінансів України. — Дата звернення: 14.11.2018.
  4. Данилюк звинуватив деяких нардепів у «грі» на користь Коломойського. https://www.epravda.com.ua. Економічна правда. Процитовано 7 червня 2018. 
  5. Як у Європі: Данилюк розповів, кому потрібно виплачувати стипендії
  6. Данилюк хоче запровадити 5-річні податкові канікули для малого бізнесу
  7. Рада звільнила Данилюка — на сайті Українська правда
  8. Гройсман проти Данилюка: чому міністра просять на вихід? : [арх. 15.06.2018] / Яна Полянська // Радіо Свобода. — 2018. — 6 червня. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «23 травня міністр вкотре просив призначити на це місце директора департаменту податкової політики Мінфіну Яну Бугримову — людину, яка працювала над реформою Державної фіскальної служби. Публічну трансляцію засідання Кабімну припинили, проте присутні там повідомили, що Гройсман і Данилюк посварились — і прем’єр знову відмовив міністру. Після цього Гройсман забрав із відання Міністерства фінансів ДФС і підпорядкував її напряму Кабміну. Відомство Данилюка також виключили з переліку тих, чиє погодження обов’язкове для документів уряду».
  9. Олександр Данилюк: У якийсь момент я сказав: «Давайте визнаємо, що це уряд імпотентів» / Дарина Рогачук // Вибори вибори [проект «Української правди»]. — 2018. — 13 листопада. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «У нас зіштовхнулися позиції з прем'єр-міністром стосовно реформування Державної фіскальної служби. Прем`єр постійно втручався в мою сферу відповідальності, зривав мої ініціативи, маючи на меті зберегти свій (і не тільки) „комерційний інтерес“ у цій державній установі. Після того як я розчистив від корупції сферу відшкодування ПДВ, у результаті якої конкретні люди втратили конкретні мільярдні корупційні доходи, робилося все можливе, аби не дати мені рухатись далі. Адже в ДФС сидять „свої“ люди, які роблять „правильні“ речі. Тому прем'єр зробив усе можливе, щоб я залишив посаду».
  10. Данилюк Александр. ЛІГА.Досье. Процитовано 2017-04-05. 
  11. Данилюк відмовився від громадянства Великої Британії заради України. ukranews.com. Українські новини. 2016-05-23. 
  12. Дружина міністра фінансів Данилюка має подвійне громадянство. ukranews.com. Українські новини. 

Посилання[ред. | ред. код]