Данилюк Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Данилюк

Нині на посаді
На посаді з 14 квітня 2016
Президент   Петро Порошенко
Прем'єр-міністр   Володимир Гройсман
Попередник Наталія Яресько

Народився 22 липня 1975(1975-07-22) (42 роки)
Григоріополь, Молдова
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Освіта Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Київський інститут інвестиційного менеджменту
Бізнес школа (MBA) Індіанського університету
Професія інвестиційний менеджер

Олександр Олександрович Данилюк (нар. 22 липня 1975(19750722), м. Григоріополь, Молдова) — міністр фінансів України в уряді Володимира Гройсмана.

Освіта[ред.ред. код]

Олександр Данилюк навчався у фізико-математичному класі в київській школі №15. За ініціативи класного керівника, відомого вчителя, Анатолія Шапіро, в класі був проведений перший експеримент у Радянському Союзі – відмова від оцінок на користь сталого навчання та заохочення до знань.

Закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет (КПІ) за фахом інженер-електрик, а також Бізнес школу (MBA) Індіанського університету (США).

Володіє п'ятьма мовами: українською, російською, англійською, іспанською та французькою.

Кар'єра[ред.ред. код]

Приватний сектор[ред.ред. код]

Олександр Данилюк почав свою кар’єру в 1995 році як брокер в українській компанії TEKT, а потім як керівник департаменту з інвестиційного банкінгу в “Альфа Капітал” та молодший інвестиційний менеджер в американському фонді Western NIS Enterprise Fund

Протягом трьох років Олександр Данилюк працював над проектами компанії «McKinsey & Company» в Лондоні та Москві, ще 4 роки очолював один з Інвестиційних фондів Лондона – Rurik Investment.

Державна служба[ред.ред. код]

Данилюк розпочав кар'єру у державній службі у 2005 році коли став економічним радником прем'єр-міністра Юрія Єханурова. Серед іншого займався приватизацією Криворіжсталі, питаннями енергетики тощо.

Президент України Віктор Янукович призначив Олександра Данилюка своїм радником (поза штатом). З вересня 2010 року, Олександр Данилюк очолював Координаційний центр з впровадження економічних реформ. Він переміг у конкурсі на цю посаду.

Координаційний Центр був аполітичною структурою з розробки та впровадження реформ для поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення принципу верховенства права та розвитку відносин з Міжнародним валютним фондом. Внаслідок відсутності політичної волі та інтересу керівництва держави до зміни застарілої системи у 2010-2013 роках, багато розробок Центру залишалися на папері.

Після Революції Гідності та з підписанням Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, розробки Центру стали в нагоді для масштабної програми реформ. 

З 17 липня 2014 — постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.[1]

З вересня 2015 — Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Олександр Данилюк безпосередньо брав участь у підтримці антикорупційних реформ, зокрема розробці законопроекту про Національне антикорупційне бюро, запуск Національної агенції з питань запобігання корупції та впровадження електронних декларацій. 

Міністерство фінансів[ред.ред. код]

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Олександр Данилюк обійняв посаду міністра фінансів України[2].

Олександр Данилюк задекларував пріоритети своєї діяльності – поліпшення інвестиційної привабливості України, прозорі правила ведення бізнесу для українських підприємців та закордонних інвесторів та системна реформа державних фінансів. 

Сьогоднішня програма діяльності Міністерства фінансів спрямована на реалізацію Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року. Крім того, команда Данилюка розробила Стратегію управління державними фінансами на 2017-2021 роки.

Пріоритети роботи Міністерства фінансів під керівництвом Олександра Данилюка: 

  • Реформа Державної фіскальної служби – перетворення з карального і контролюючого органу на сервісну службу. 
  • Створення аналітичної Служби фінансових розслідувань замість ліквідованої податкової міліції.
  • Реформа митниці. 
  • Удосконалення податкового законодавства. 
  • Запровадження середньострокового бюджетного планування. 
  • Реалізація Стратегії розвитку державних банків. 
  • Проведення верифікації державних виплат. 
  • Розвиток проекту «Є-Data». 
  • Аудиторська реформа.
  • Внутрішня реформа Мінфіну та перетворення відомства на драйвера реформ в інших сферах[3]

11 серпня 2016 року заявив, що підтримує ідею скасувати стипендії для більшості студентів і виділяти їх лише як соціальну підтримку малозабезпеченим верствам населення, зокрема дітям-інвалідам та академічні стипендії, які має отримувати обмежена кількість студентів[4]. У серпні Данилюк також підтримав ініціативу зробити на 5 років перерву по сплаті податків на прибуток для підприємців малого бізнесу з оборотом до 3 мільйонів [5].

Особисті погляди[ред.ред. код]

Данилюк активно підтримує лібертаріанські погляди. Дружив із відомим грузинським реформатором та лібертаріанцем Кахою Бендукідзе. Після його смерті, став одним із засновників Центру вільної економіки імені Бендукідзе. 

Сім'я[ред.ред. код]

Олександр Данилюк одружений та має двох дітей. Дружина, Ольга Володимирівна Данилюк, уродженка Львова, здобула освіту у британському коледжі Saint Martin’s College of Art and Design в Лондоні, а також захистила докторську дисертацію у Royal School of Speech and Drama. Працювала театральним дизайнером у Нью-Йорку та Москві. Зараз працює театральним режисером в Лондоні[6].

Старшому сину Річарду – 15 років. Народився в Києві. Захоплюється фізикою, хімією та іншими точними науками. Наразі навчається в одному з найстаріших коледжів у Великій Британії – Winchester College.

Молодшому сину Володимиру – 8 років. Народився у Лондоні. Полюбляє шахи та футбол.

23 травня 2016 року Олександр Данилюк заявив про свою відмову від громадянства Великої Британії через бажання побудувати політичну кар'єру в Україні[7]. Також Данилюк повідомив, що його дружина і діти є громадянами Великої Британії[8].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]