Данилів Теодор Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Данилів Теодор Юрійович

Данилів Теодор-Тадей

Danyliv T 1.jpg
Інші імена Данилів Федір[1]
Народився 19 липня 1909(1909-07-19)
Бучач
Помер 2002 або 7 лютого 2003
Лондон
Діяльність адвокат, журналіст, громадський діяч
Конфесія греко-католик
Дружина Ольга-Зеновія з Васильківих
маґістр права

Теодор-Тадей Данилів[2][3] (19 липня 1909, Бучач — 2002 або 7 лютого 2003, Лондон) — український адвокат, журналіст, громадський діяч Тернопільщини (ІІ-га Річ Посполита), української діяспори Великої Британії.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 липня 1909 року в м. Бучачі, нині Тернопільська область, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина). Син Юрія.

У 1920—1921 навчальному році закінчив ІІа клас Бучацької державної польськомовної гімназії.[4] 1927 року вступив на правничий факультет Львівського університету, через 2 роки перевівся до Краківського університету.[5] Закінчив, за одними даними, юридичний факультет Львівського університету, мав ступінь маґістра права[джерело?] (за іншими даними — закінчив і отримав ступінь маґістра права Краківського університету[5]).

Працював адвокатом у Бучачі, Збаражі. У 1931—1933 роках — один з очільників філій українських товариств, секретар філії товариства «Просвіта» у Бучачі. В 1934—1938 — секретар філії товариства «Просвіта» у Збаражі.

У 1938—1939 — голова філії «Українського товариства допомоги інвалідам і охорони воєнних могил», секретар: філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», Надзірної (спостережної) ради «Повітового союзу кооператив» (ПСК); заступник директора «Українського банку» (Українбанку), один з очільників управ гуртка товариства «Рідна школа», инших повітових громадських орґанізацій в Бучачі.[2] Член УНДО.

Заарештований 25 січня 1940 року Бучацьким райотдєлом НКВД (ст. 54-10 КК УССР). Згідно з постановою «особого совєщанія» при НКВД СССР від 5 квітня 1941 року ув'язнений на 8 років у ВТТ («ісправітєльно-трудовой лаґєрь»).

Вивезений до Республіки Комі, амністований, висланий до Середньої Азії. 1941[5]/1942 року амністований. У складі польської армії генерала Владислава Андерса вибув з СССР; в її складі брав участь у ІІ-й світовій війні на італійському фронті.[5]

В еміґрації з 1946[5] чи 1947 року.[1] у Великій Британії: секретар управи, секретар ради, директор управи Союзу українців Великої Британії (1947—1952 роки), генеральний секретар Союзу українців у Великій Британії;[5] редактор часопису «Українська думка»; діловий[6] секретар, ґенеральний секретар Координаційного осередку Українських громадських центральних установ Европи, Азії, Африки (КОУГЦУ).

У 1954—1964 роках — радіожурналіст «Закордонної радіомовної інформаційної служби» (США), в 1965—1975 — у ВВС (Бі-Бі-Сі). Автор книги «Основоположник Пласту: до 80-річчя професора доктора Олександра Тисовського» (Мюнхен, 1966 р.). Від 1972 року видавець і редактор квартальника «За нашу майбутність» (Лондон).[5]

Жертводавець на українські потреби, в тому числі на книгу Бучач і Бучаччина (104 $).[6]

Помер 7 лютого 2003[5] (за іншими даними 2002[1]) року в Лондоні.[5]

Сім'я[ред.ред. код]

Жружина — Ольга-Зеновія[6] з Васильківих.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Бажан О., Гасай Є., Гуцал П. (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область… — С. 586.
  2. а б Мельничук Б., Яворський Г. Данилів Теодор-Тадей… — С. 462.
  3. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина»… — С. 749—750.
  4. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1920/21. — S. 12. (пол.)
  5. а б в г д е ж и к л Пекарська Л. Данилів Теодор-Тадей… — С. 201.
  6. а б в Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина»… — С. 750.

Джерела[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.