Дановський Борис Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Борис Дановський
Особові дані
Повне ім'я Борис Іванович
Дановський
Народження 12 березня 1936(1936-03-12)
  Запоріжжя, УРСР
Смерть 6 серпня 2006(2006-08-06) (70 років)
  Дніпропетровськ, Україна
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1959—1960 СРСР «Хімік» (Дніпродз.) 24 (0)
1961—1969 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 325 (22)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Борис Іванович Дановський (нар. 12 березня 1936, Запоріжжя, УРСР — пом. 6 серпня 2006, Дніпропетровськ, Україна) — радянський футболіст, захисник. Пізніше — тренер. Майстер спорту СРСР.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Виступав за запорізьке «Торпедо». У 1955 році був призваний в армію. Проходив службу в місті Чугуїв Харківської області, там він грав в за місцевий клуб у чемпіонаті області[1]. У 1959 році був запрошений в днепроздержинський «Хімік», який виступав у Першій лізі СРСР. За «Хімік» він грав протягом двох років.

У 1961 році Борис перейшов до дніпропетровського «Металурга», на запрошення тренера Михайла Дідевича[ru], з яким він разом працював у «Хіміку»[1]. Команда також виступала в Першій лізі СРСР. У 1962 році «Металург» став називатися «Дніпро». У команді він став гравцем основного складу, виступав як капітан. Протягом декількох сезонів не пропустив жодної гри за «Дніпро». Йому належить рекорд клубу за кількістю проведених матчів без замін — 232 гри поспіль (5 сезонів)[2].

У 1967 році йому було присвоєно звання — «Майстер спорту СРСР»[1]. Сезон 1968 року команда завершила на третьому місці, а в 1969 році зайняла перше місце в своїй підгрупі. У фінальному турнірі «Дніпро» посів друге місце і не вийшов до вищої ліги. У 1969 році Борис завершив кар'єру гравця.

Дановський є одним з найкращих гвардійців «Дніпра», входячи до першої п'ятірки гравців за всю історію[3]. Увійшов до символічної футбольної збірної Дніпропетровського періоду 1917—1977 років, за опитуванням газети «Днепр вечерний» в 1977 році[1]. У 2010 році сайт Football.ua включив його в список 50 найкращих гравців «Дніпра», де він зайняв 42-ге місце[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця став працювати дитячим тренером у школі «Дніпра». У 1975 році була створена СДЮШОР-75, а Дановский став її першим директором[1]. Потім він працював там тренером. Серед його вихованців — Олег Протасов і Володимир Лютий[2]. У сезоні 2001/02 років був начальником команди «Дніпро-3», яка виступала у другій лізі чемпіонату України.

Похований в селі Олександрівка Дніпропетровської області. На згадку про Дановського проводиться дитячий турнір в Олександрівці, там же в честь нього названа вулиця[4][5].

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
1959 «Хімік» (Дніпродзержинськ) Перша ліга 24 0 2 0
1961 «Дніпро» (Дніпропетровськ) 38 0 1 0
1962 34 0 4 0
1963 34 2 2 0
1964 38 1 1 0
1965 46 3 1 0
1966 34 0 1 0
1967 38 8
1968 38 6 1 0
1969 25 2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Владислав Рибаков. Футбол, Дніпропетровськ, і не тільки (ru). coollib.com. Процитовано 2017-06-14. 
  2. а б в Дмитро Москаленко (23.03.2010). 50 найкращих. Дніпро (частина перша) (ru). Football.ua. Процитовано 2017-06-14. 
  3. Руслан Ротань - рекордсмен за кількістю матчів за «Дніпро» (ru). xsport.ua. 07.05.2016. Процитовано 2017-06-14. 
  4. На Дніпропетровщині пройшов турнір пам'яті екс-капітана Дніпра Бориса Дановського (ru). gorod.dp.ua. 08.07.2015. Процитовано 2017-06-14. 
  5. На Дніпрі пройшов турнір з футболу пам'яті екс-капітана «Дніпра» Бориса Дановського (ru). 34 канал. 16.06.2016. Процитовано 2017-06-14. 

Посилання[ред. | ред. код]