Данська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Абетка данської мови використовує латиницю та складається з 29 літер. Її особливістю вважаються букви Ææ, Øø, Åå. Букви Qq, Ww, Zz трапляються лише в іноземних словах.

Літера Назва літери
Аа а'
Bb be'
Cc se'
Dd de'
Ee e'
Ff εf
Gg ge'
Hh hɔ'
Ii i'
Jj jɔð
Kk kʰɔ'
Ll εl
Mm εm
Nn εn
Oo o'
Pp pʰe'
Qq kʰu'
Rr εɹ
Ss εs
Tt tʰe'
Uu u'
Vv ve'
Ww dɔbəldve'
Xx εgs
Yy y'
Zz sεd
Ææ ε'
Øø ø'
Åå ɔ'

Літера Å å була введена в данський алфавіт орфографічною реформою 1948 року. До цієї реформи замість å використовували буквенний диграф аа. У наш час деякі данські газети, а також деякі книжкові видавництва продовжують використовувати цей диграф.

Диграф Аа, аа зберігається й понині у власних іменах. Для прикладу Aage, Aase.

У данських географічних назвах колишні назви залишалися до недавнього часу, наприклад, Aarhus, Aalborg, Faaborg. Реформа 1948 року скасувала написання іменників із великої літери. Із великої літери тепер пишуться лише власні іменники, або іменники, що вживаються для позначення власної назви, а також такі займенники: I, De, Dem, Deres, Eder, Eders.