Гданськ
Гданськ, також Ґданськ (пол. Gdańsk, каш. Gduńsk, нім. Danzig, Данциг) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Гданської затоки Балтійського моря, у гирлі річки Вісла, столиця Поморського воєводства.
Гданськ — культурний, науковий та господарчий центр, а також потужний транспортний вузол Північної Польщі. Місто є великим портом на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудування (розвинені суднобудування і судноремонт).
Населення — 463 тисяч мешканців (шосте найбільше в Польщі). Разом із Гдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване, Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців
Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалася під впливом різних культур. Гданськ відомий як місто, з якого почалася Друга світова війна і розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.
У Гданську працює консульство України, що обслуговує українських громадян, які перебувають у Польщі.
Зміст
Географія[ред. | ред. код]
Місто лежить на березі Гданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24 % території міста вкривають ліси і парки[3]. Положення міста в прибережній зоні має безпосередній вплив на клімат і економіку Гданська.
Клімат Гданська помірно-континентальний, з м'якою зимою і з дощовим літом. Середня температура повітря коливається від −1,0 °C у січні до +17,2 °C у липні. Опади — від 31,0 мм / місяць до 84,0 мм / місяць.
Сезони чітко відокремлені. На початку весни зазвичай холодно і вітряно, а потім погода стає теплою і досить сонячною. Літо, яке починається в червні, в основному тепле, але спекотна пора з температурою вище 30-35 °C буває принаймні один раз на рік. Великою є кількість сонячних днів, які перемежовуються з сильним дощем. Липень і серпень найтепліші місяці. Осінь приходить у вересні, який, як правило, теплий і сонячний, і поступово змінюється на холод, вогкість і тумани в листопаді. Зима триває з грудня по березень. Січень і лютий холодні місяці температура іноді знижується до −15 °C.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат (1971-2000) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | 1,4 | 2,1 | 5,5 | 10,1 | 15,6 | 19,0 | 21,0 | 21,3 | 16,9 | 12,0 | 6,0 | 2,9 | 11,2 |
| Середня температура, °C | −1 | −0,5 | 2,5 | 6,4 | 11,5 | 15,0 | 17,2 | 17,2 | 13,3 | 8,9 | 3,8 | 0,7 | 8,0 |
| Середній мінімум, °C | −3,4 | −3 | −0,5 | 2,7 | 7,4 | 11,0 | 13,3 | 13,1 | 9,7 | 5,8 | 1,5 | −1,6 | 4,7 |
| Норма опадів, мм | 24,6 | 17,9 | 22,4 | 29,5 | 48,9 | 63,5 | 66,7 | 55,8 | 54,9 | 47,4 | 42,0 | 33,7 | 507,3 |
| Кількість днів з опадами | 15 | 13 | 13 | 11 | 12 | 13 | 13 | 12 | 14 | 14 | 16 | 16 | 162
|
| Джерело: World Meteorological Organization[4] | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1939 | 250 000 | — |
| 1946 | 117 894 | −52.8% |
| 1950 | 194 633 | +65.1% |
| 1960 | 286 940 | +47.4% |
| 1970 | 365 600 | +27.4% |
| 1980 | 456 707 | +24.9% |
| 1987 | 469 053 | +2.7% |
| 1990 | 465 143 | −0.8% |
| 1995 | 463 019 | −0.5% |
| 2000 | 462 995 | −0.0% |
| 2005 | 458 093 | −1.1% |
| 2010 | 460 509 | +0.5% |
| 2012 | 460 427 | −0.0% |
| 2014 | 461 489 | +0.2% |
Археологічними розкопками встановлено, що вже з середини 1-го тис. на території Гданська існувало слов'янське поселення. У письмових джерелах Гданськ вперше згадується під 997 року як urbs Gyddanzc у житії Св. Адальберта Празького, який прибув сюди з місією. Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається під владою слов'янських князів, що називали себе Померанськими герцогами. Згадки про Гданський порт вперше зустрічаються у XII ст. 1236 року місто отримує від герцога Свентопелка II[5] любецькі міські права[6], тут оселяються німецькі купці з Любека та інших північно-німецьких та балтійських ганзейських міст.
Після того, як рід померанських герцогів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за безхазяйний терен на Нижній Віслі. 13 листопада 1308 року війська ордену зайняли Гданськ й надали центральній частині міста (Głowne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казимира ІІІ, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 року Гданськ (Głowne Miasto) вступає в Ганзейську унію.
Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto). Владарювання Тевтонського ордену триває до 1454 року, коли гданчани в ході так званої «13-річної війни» між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), повстають проти чужинців. Лицарі залишають місто, а їхню фортецю невдовзі руйнують на знак того, що жоден загарбник більше не контролюватиме Гданськ. Відтоді він як привілейоване місто залишається під владою Польської корони.
Своїм економічним розквітом у XVI—XVII ст. Гданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили Гданські купці.
У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Гданська вступають прусські війська.
Пруссія (згодом Німецька імперія) володіла Гданськом до 1920 року, коли Версальським договором Гданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6 % населення міста.
Виведення Гданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Пруссії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон Вестерплятте (місцевість біля Гданська) чинив гітлерівцям тривалий опір, але «вільне місто» окупувала Німеччина, яка почала зачистки польського населення.
У 1945 році Старе Місто було зруйновано на 90 %. Причиною були не тільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті — найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.
За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Гданськ було передано під суверенітет Польщі.
У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Гданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.
Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.
14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Гданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.
Промисловість і транспорт[ред. | ред. код]
Гданськ — великий промисловий центр. В Гданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. "Stocznia Gdańska"[7].)
У промислових районах міста переважають суднобудування, нафтохімічна, хімічна і харчова промисловості. Частка високотехнологічних секторів, таких як електроніка, телекомунікації, машинобудування, радіоенергетика, косметика і фармацевтика знаходиться на підйомі. Бурштинова обробка є також важливою частиною місцевої економіки, тому що більшість покладів бурштину в світі лежать уздовж Балтійського узбережжя. Поморське воєводство, у тому числі і Гданськ, також є великим центром туризму в літні місяці, мільйони поляків і громадян Європейського Союзу відпочивають на пляжах балтійського узбережжя.
В Гданську діє торговельний і пасажирський порти, аеропорт імені Леха Валенси. Міський транспорт представлений трамвайними та автобусними маршрутами, а також «Швидкісною міською залізницею» (Szybka Kolej Miejska), що сполучає центр міста з районом Гданськ-Оліва, а також містами-супутниками Сопотом і Гдинею.
Культура[ред. | ред. код]
.jpg)
У Гданську працює Оперний театр, Балтійська філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як Шекспірівський фестиваль, Ярмарок святого Домініка, Фестиваль доброго гумору або фестиваль All About Freedom Festival. 2010 року в Гданську проходила Вікіманія. Гданськ був кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.
Музеї Гданська[ред. | ред. код]
- Історичний музей міста Гданськ[8]. Відділи:
- Ратуша Головного Міста
- Двір Артуса
- Будинок Упгагена
- Контрольний пункт № 1 на Вестерплатте
- Музей вежових годинників — костел святої Катерини
- Музей спорту та туризму в Гданську
- Музей Пошти Польської в Гданську
- Музей бурштину
- Фортеця Віслоуйсьце
- Національний музей[9]. Відділи:
- Стародавнього мистецтва
- Зелена брама
- Сучасного мистецтва — Палац Опатув
- Етнографії — Опатське зерносховище
- Гданська Фотогалерея
- Музей національного гімну в Бендоміні
- Музей шляхецьких традицій в Ваплеві-Великому
- Національний Морський музей[10]
- Корабель-музей «Солдек»
- Брама-кран «Журав»
- Склад на Олов'янці, нині відділення Національного морського музею
- Археологічний музей[11]
- Виставка Дороги до Свободи
- Морський маяк Гданськ-Новий Порт[12]
Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]
Переважно відбудовані після 1945 року.
- собори (XIII—XVI ст.): Базиліка святої Діви Марії, святої Трійці, святої Катерини
- ратуші — Головна і Стара
- житлові будинки XV—XVIII ст.
- оборонний мур із вежами
- міська брама
- арсенал
- пам'ятник «Героям Вестерплатте»
- пам'ятник «Полеглим суднобудівникам»
- Пам'ятник Володимиру Великому
- Пам'ятник Яну III Собеському
Освіта[ред. | ред. код]
В Гданську діє 14 вищих навчальних закладів[13], в яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів[13], що робить Гданськ одним з найбільших освітніх центрів Польщі. Це —
- Гданський університет (28584 студентів).
- Гданський політехнічний університет (21638 студентів).
- Гданський медичний університет (4936 учнів).
- Вища школа туризму та готельного менеджменту в Гданську (3878 студентів)
- Банківська школа (3799 студентів)
- Академія фізичного виховання і спорту (3784 студентів).
- Вища гуманітарна школа (3737 студентів)
- Athenaeum (2600 студентів).
- Школа управління (2405 студентів)
- Вища школа адміністрації (1041 студентів)
- Академія образотворчих мистецтв (784 студентів).
- Музична академія (655 студентів).
- Школа соціально-економічних проблем (556 студентів)
- Гданська духовна семінарія
- Польсько-японський інститут інформаційних технологій.
Медіа[ред. | ред. код]
ЗМІ[ред. | ред. код]
- Dziennik Bałtycki
- Gazeta Wyborcza — відділ Trójmiasto
- Echo Miasta — відділ Trójmiasto
- Nasze Morze
- Pomorski Kurier Nieruchomości
Радіостанції[ред. | ред. код]
| Станція | Початок мовлення[14] | Тип мовлення[15] |
|---|---|---|
| Radio Gdańsk | 1945 | Наземна — 103,7 МГц |
| Radio Eska Trójmiasto | 2008 (1999) | Наземна — 94,6 МГц |
| Radio Kaszëbë | 2004 | Наземна — 92,3 МГц |
| Radio Plus Gdańsk | 1992 | Наземна — 101,7 МГц |
| Radio RMF Maxxx Trójmiasto | 2008 | Наземна — 96,4 МГц |
| Złote Przeboje | 2004 | Наземна — 103,0 МГц |
Українці у Гданську[ред. | ред. код]
У місті споруджено пам'ятник Володимиру Великому. Працює український ресторан «Львівські вареники».[16]
Померли[ред. | ред. код]
- Осип Думін — сотник УСС і Армії УНР, військовий діяч УВО, письменник
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Данієль Габрієль Фаренгейт — німецький хімік і фізик, автор температурної шкали його імені.
- Артур Шопенгауер — німецький філософ, відомий уявленням про метафізичну волю як рушій світу.
- Аарон Бернштайн — німецький письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач
- Яцек Денель — польський поет, письменник і перекладач
- Яніна Охойська — польська громадська діячка, астроном.[17]
- Беата Позняк (* 1960) — польська актриса;
- Шулькін Петро — польський кінорежисер, сценарист, актор.
Пов'язані з містом[ред. | ред. код]
- Лех Валенса — польський політик, Президент Польщі (1990—1995). Співзасновник і перший керівник профспілки «Солідарність» у 1980-х роках, лауреат Нобелівської премії миру (1983).
- Северин Краєвський – польський композитор, співак, музикант і гітарист.
- Геннадій Єршов — польський та український митець, громадський діяч, один із засноаників «Фундації Ательєр Єршов».
Див. також[ред. | ред. код]
- 1419 Данциг — астероїд, названий на честь міста (німецька назва)[18].
- Донатива
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення у гмінах станом на 31 грудня 2011 року
- ↑ Вільне місто Данциг — 1920.
- ↑ 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33.
- ↑ World Weather Information Service - Gdańsk. WMO. Процитовано 2015.
- ↑ Свентопелк II. Великий (1195—1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
- ↑ Див.: Любек, Ганза
- ↑ в 1967—1988 роках ім. Леніна.
- ↑ Веб-сторінка Історичного музею міста Гданськ
- ↑ Веб-сторінка Національного музею в Гданську
- ↑ Веб-сторінка Національного Морського музею в Гданську
- ↑ Веб-сторінка Археологічного музею в Гданську
- ↑ Веб-сторінка Морського маяка Гданськ-Новий Порт
- ↑ а б Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok / Urząd Miejski w Gdańsku. — 2008. — ISSN 1505-7186.
- ↑ RadioPolska — Niekomercyjny serwis poświęcony radiofonii i telewizji w Polsce
- ↑ Gdańsk :: wykaz stacji radiowych :: nadaje.com
- ↑ Pierogi Lwowskie. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-09-16.
- ↑ Janina Ochojska. (пол.)
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка міста Гданська
- Офіційна сторінка Триміста
- Офіційна сторінка Гдині
- Офіційна сторінка Сопота
- Солідарність із Гданськом
- Монети Данцигу
- Гданськ
- Гданськ для українця
| ||||||||||||
| |||||||||||
