Даніель Гран
Даніель Гран | |
---|---|
нім. Daniel Gran | |
Народився | 22 травня 1694[1][3] або 8 червня 1694[4] Відень, Габсбурзька монархія |
Помер | 16 квітня 1757[1][2][…] (62 роки) Санкт-Пельтен, Австрія[5] |
Поховання | St. Pölten domed |
Країна | Австрія |
Діяльність | художник, fresco painter |
Галузь | малярство |
Знання мов | німецька |
Magnum opus | Аннакірхе |
Посада | придворний художник |
Даніель Гран (нім. Daniel Gran, 22 травня 1694, Відень — 16 квітня 1757, Санкт-Пельтен) — австрійський художник епохи пізнього бароко. Один з найбільших представників австрійського бароко.
Навчався у Франца де Паула Фергі у Відні.
Завдяки матеріальній підтримці сім'ї Шварценбергів в 1719—1720 роках продовжив навчання в майстерні Франческо Солімена в Неаполі і Себастьяно Річчі у Венеції і орієнтувався, швидше, на світлі композиції другого, ніж на світлові контрасти першого.
Повернувшись з Італії, в 1727 році став придворним художником Габсбургів.
Прикрасив фресками багато монастирів в Австрії. Писав також вівтарні картини (наприклад, в Аннакірхе (1717)).
Крім кількох вівтарних картин, він присвятив себе, головним чином, декоративному живопису. У Мармуровій залі палацу Шварцеберг у Відні він розписав плафон («Апполон і дев'ять муз», 1724—1728).
Відмовившись від офіційних функцій, він став радником кліру з християнської іконографії та алегоричних зображеннь. Його головною роботою став розпис плафона Австрійської національної бібліотеки у Відні (1730).
У числі його учнів — Бартоломео Альтомонте.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118541471 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.