Даніель Еллсберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Еллсберг
Daniel Ellsberg
Народився 7 квітня 1931(1931-04-07)[2][3][…]
Чикаго, Іллінойс
Помер 16 червня 2023(2023-06-16)[1] (92 роки)
Кенсінгтон, Каліфорнія
·рак підшлункової залози[5]
Громадянство США
Діяльність офіцер, економіст, письменник, антивоєнний активіст, інформатор, intelligence analyst, політичний активіст, career soldier, публіцист
Галузь політика безпекиd[6], військова справа[6], збройний конфлікт[6] і публіцистика[6]
Alma mater Гарвардський університет, Кренбрузька освітня спільнотаd, Гарвардський коледж і Cranbrook Schoolsd
Науковий керівник Joseph Alexander Kershawd[7]
Знання мов англійська[8][6]
Заклад RAND
Учасник війна у В'єтнамі
Військове звання Перший лейтенант
Батько Гаррі Еллсберг
Мати Адель Еллсберг
У шлюбі з Patricia Marx Ellsbergd і Carol Cummingsd
Діти Роберт Еллсберг[en], Мері Еллсберг, Майкл Еллсберг
Нагороди
IMDb ID 0255281
Сайт ellsberg.net

Деніел Еллсберг (англ. Daniel Ellsberg; 7 квітня 1931, Чикаго, Іллінойс — 16 червня 2023, Кенсінгтон, Каліфорнія) — американський військовий аналітик і співробітник корпорації «РЕНД», в 1971 році передав пресі секретний збірник «Американсько-в'єтнамські відносини, 1945-1967: Дослідження», надалі знаний як «Документи Пентагону». Інформація в ньому розкривала неприємну для вищого керівництва США інформацію про війну у В'єтнамі та її передісторію.

Біографія[ред. | ред. код]

Деніел Еллсберг народився в Чикаго, християнській єврейській родині. У дитинстві виявляв хист до гри на піаніно. Мати Даніеля, Адель Еллсберг, всіляко заохочувала музичний розвиток сина, але він перестав грати після її загибелі в автокатастрофі, що сталася в 1946 році з вини батька Даніеля, що заснув за кермом [11].

Після закінчення середньої школи Деніел Еллсберг виграв стипендію у Гарвардському університеті. Він закінчив його з відзнакою в 1952 році зі ступенем бакалавра в області економіки. Протягом одного року по стипендії імені Вудро Вільсона продовжував навчання в Кембридзькому університеті.

У 1954 році був покликаний в армію, служив у морській піхоті. 1957 року був демобілізований у званні старшого лейтенанта[12].

У 1959 році поступив на роботу до корпорації «РЕНД», де займався питаннями ядерної стратегії. 1961 року першим описав ефект неоднозначності. 1962 року за свою дисертацію, пов'язану з теорією прийняття рішень, був удостоєний ступеня доктора філософії у Гарвардському університеті.

У 1964 році Еллсберга направили в Південний В'єтнам. Там він обіймав посаду старшого офіцера зв'язку при посольстві США в Сайгоні. У В'єтнамі Еллсберг перебував протягом двох років[12].

Після повернення в США, Деніел Еллсберг продовжив роботу в RAND. З 1967 1968 він брав участь у підготовці секретної доповіді «Американсько-в'єтнамські відносини, 1945-1967: Дослідження», яка була замовленв міністром оборони США Робертом Макнамара. Під час роботи над доповіддю, ставлення Еллсберга до війни у В'єтнамі стало різко критичним. З 1969 року він почав відвідувати антивоєнні мітинги[12]. В той таки час він розпочав копіювати секретну доповідь, всього встиг скопіювати приблизно 7000 сторінок[13]. Еллсберг почав робити спроби передати копії доповіді антивоєнно налаштованим конгресменам і сенаторам. Коли це не вдалося, він передав їх у газету «Нью-Йорк Таймс», де вони були опубліковані 13 червня 1971[14].

Хоча газета не розголошувала джерела витоку, ФБР почала пошуки Еллсберга, який став переховуватися.

28 червня 1971 Еллсберг віддав себе в руки органів правосуддя.

Деніел Еллсберг був арештований і відданий під суд. Після скандалу Вотергейт стало відомо, що адміністрація Ніксона намагалася скомпрометувати його. Йому загрожувало до 115 років тюремного ув'язнення, але методи збору доказів, що явно порушували права людини (прослуховування телефону, незаконні обшуки тощо) спровокували широкий рух громадської підтримки. Деніел Еллсберг був виправданий[14].

Після припинення судового розгляду та звільнення з RAND'у, Деніел Еллсберг давав лекції. 2002 року він випустив книгу мемуарів «A Memoir of Vietnam and the Pentagon Papers»[15]. З початком Іракської війни Еллсберг знову зайнявся антивоєнною діяльністю, і навіть був заарештований під час одного з мітингів, що проходив неподалік від ранчо Джорджа Буша[16]. 2009 року про життя Еллсберга був знятий документальний фільм «Найнебезпечніша людина Америки: Деніел Еллсберг та документи Пентагону», який був номінований на здобуття кінопремії «Оскар» в категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм»[17]. Тепер[коли?] Деніел Еллсберг активно виступає в підтримку Джуліана Ассанжа, і діяльності сайту WikiLeaks[18].

Секретний збірник (Папери Пентагону) був повністю розсекречений через 40 років після витоку, у 2011 році [19][20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Daniel Ellsberg, who leaked the Pentagon Papers, dies at 92Вашингтон пост.
  2. SNAC — 2010.
  3. Ray M. Encyclopædia Britannica
  4. Discogs — 2000.
  5. Πέθανε ο Ντάνιελ Έλσμπεργκ - Το «βαθύ λαρύγγι» των Pentagon Papers — 2023.
  6. а б в г д Czech National Authority Database
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  9. Інформація на сайті Премій Риденаура (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2007. Процитовано 29 січня 2011.  {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  10. Інформація на сайті премії «За правильний спосіб життя» (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 29 січня 2011. 
  11. The devil and Daniel Ellsberg: From archetype to anachronism. - Wild Man: The Life and Times of Daniel Ellsberg - book review (англ.). findarticles.com. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 29 січня 2011.  {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  12. а б в Daniel Ellsberg Biography (англ.). bookrags.com. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 29 січня 2011. 
  13. Біографія на офіційному сайті (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2011. Процитовано 29 січня 2011. 
  14. а б Portrait: Daniel Ellsberg (англ.). buzzle.com. Архів оригіналу за 12-07-2012. Процитовано 29 січня 2011. 
  15. , 9780142003428, 00.html?Secrets_Daniel_Ellsberg Інформація про книгу «A Memoir of Vietnam and the Pentagon Papers» (англ.). us.penguingroup.com. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 29 січня 2011. 
  16. Antiwar Protesters Arrested Near Bush Ranch (англ.). "The Washington Post". Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 29 січня 2011. 
  17. 82-а церемонія вручення кінопремії «Оскар» (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2010. Процитовано 29 січня 2011. 
  18. Фрагмент інтерв'ю Д. Еллсберга (англ.). colbertnation.com. Архів оригіналу за 12 січня 2011. Процитовано 29 січня 2011. 
  19. Pentagon Papers released in full on 40th anniversary of leak [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.], June 13th, 2011
  20. США опублікують розсекречені документи про війну у В'єтнамі