Даніель Остер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Остер
DanielAuster22.jpg
Народився 7 травня 1893(1893-05-07)
Станіслав, округ Станіслав[d], Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер 1962[1][2]
Єрусалим
Поховання цвинтар «Синедрія»[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність політик, адвокат
Alma mater Віденський університет (1914)
Володіє мовами іврит
Посада Мер Єрусалима
Партія Партія загальних сіоністів[d]

Даніель Остер (івр. דניאל אוסטר‎ ‎ 7 травня 1893 — 15 грудня 1963) — Мер Єрусалима в останні роки Британського мандату у Палестині, перший єврейський мер міста, і перший мер Єрусалиму з часу незалежності Ізраїлю.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Даніель Гутман народився у селі Княгинин[4] на Галичині, яке нині є районом Івано-Франківська, або ж в Лисецькому передмісті[5]. Його батьки — Рахель Гутман та станіславівський різник Якуб Остер.[5] У 1903, склавши іспити, почав навчання у Станіславівській гімназії, а з 1906 вчився у відділеній від неї 2-ій гімназії з польською мовою викладання, де у 1911 отримав атестат.[5]

Даніель Остер вивчав юриспруденцію у Віденському університеті, який з відзнакою закінчив у 1914 році. В студентські роки став керівником молодіжної сіоністської організації Відня.[6] Перед початком Першої світової війни іммігрував до підконтрольної Османській імперії Палестини. Спочатку оселився в Хайфі і викладав німецьку мову в школі «Реалі»[en].[7]

Під час Першої світової війни служив у штабі австрійських експедиційних сил у Дамаску, допомагаючи Артуру Руппіну[en] у відправленні фінансової допомоги з Константинополя до голодуючого Ішува. У 1919 році став секретарем юридичного департаменту Сіоністської комісії в Єрусалимі. В 1920 році одним із перших отримав сертифікат на здійснення адвокатської діяльності, і в 1921 був одним із семи офіційних адвокатів в Єрусалимі. Був членом ради страхових компаній і різних промислових підприємств, і вважається одним з піонерів алмазної промисловості в Єрусалимі.

У 1934 році обраний до муніципалітету Єрусалима, а з 1936 року — віце-мер Єрусалиму при мерові Хусейні аль-Халіді. У серпні 1937 року Остера призначили виконувачем обов'язків мера, після того, як Халіді приєднався до екстремістів, і він продовжував служити на цій посаді близько року, до 1938. Таким чином Даніель Остер став першим єврейським мером Єрусалиму; до цього цю посаду обіймали лише араби. В липні 1938 року мером призначено поміркованого мусульманина Мустафу аль-Халіді, й Остер повертається до функції заступника. Далі його призначено секретарем муніципалітету.

У 1939 році був депутатом 21 Сіоністського конгресу в Женеві.

Влітку 1944 року, після смерті Халіді, Остер призначений виконувачем обов'язків мера, що протривало до 1945 року.[8] Він також був членом Асамблеї представників[en] Загальної сіоністської[en] партії і підписантом Декларації незалежності Ізраїлю.[9]

У листопаді 1947 року був членом делегації Єврейського агентства в робочому комітеті Ради опіки, який намагався скласти проект статуту Єрусалиму, але в 1949 році відкрито оголосив, що виступає проти інтернаціоналізації Єрусалиму[en], і категорично заявив, це неможливо.[3]

У 1950—1951 роках Остер став мером Західного Єрусалиму й активно займався відновленням міста після Війни за незалежність.[8] У 1949 році був одним із засновників Організації Об'єднаних Націй від Ізраїлю.[6]

9 січня 1951 року, після 16 років  роботи в муніципалітеті і на посаді мера, Даніель Остер подав у відставку і повернувся до роботи юриста. Був керівником численних організацій, таких як Асоціація Об'єднаних Націй в Ізраїлі, Рада Єврейського Національного Фонду та Рада керівників Єврейського університету. Був почесним консулом Таїланду в Ізраїлі.

Даніель Остер помер в 15 січня 1963 року.

Далекий родич письменника Пола Остера.

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

Остер нагороджений орденом Британської імперії.[7]

На його честь в Єрусалимі названі Сад Даніеля[he] і площа Остер.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. encyclopedia.com
  2. Jewish Virtual Library — 1998.
  3. а б Summary record of a meeting between the committee on Jerusalem and Mr. Daniel Auster, Mayor of Jerusalem (Jewish sector) — A/AC.25/Com.Jer./SR.13. unispal.un.org (en). 1949-03-16. Архів оригіналу за 2013-12-24. Процитовано 2019-02-07. 
  4. Dylewski, Adam (2014-05-06). Poland and the Independence Declaration of the State of Israel. http://www.sztetl.org.pl (en). Архів оригіналу за 2014-12-05. 
  5. а б в Ландберг, Лія (2013-09-24). Даніель Остер. Деякі факти. dubrova.if.ua (uk). Процитовано 2019-02-07. 
  6. а б Веселовський, Дмитро (2013-01-15). Жидівський хлопець з Княгинина – мер Єрусалиму. dubrova.if.ua (uk). Процитовано 2019-02-07. 
  7. а б Mordechai Naor (2007-05-15). It's Sad to Be the Mayor of Jerusalem. Haaretz (en). Процитовано 2019-02-07. 
  8. а б в Руденко, Ганна (2015-10-12). Еврейская Украина: 10 фактов о евреях Ивано-Франковска. jewishnews.com.ua (ru). Архів оригіналу за 2016-10-21. 
  9. The Signatories of the Declaration of the Establishment of the State of Israel. www.mfa.gov.il (en). 2003-06-08. Процитовано 2019-02-07.