Дан (Древній Ізраїль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тель Дан — Розкопки та реконструкція Східних воріт епохи Бронзового віку

Дан, Тель Дан (івр. תל דן‎, Пагорб судді) — місцевість, природній парк на півночі Ізраїлю, колись біблійне місто.

Історія[ред.ред. код]

Місто на початку своєї історії спочатку було під владою фінікійського міста Сидон і називався Лаїш. Євреї з племені Дана захопили місто і назвали його Дан (Сд. 18:29). У Біблії місто згадується як крайня північ ізраїльських земель (Сд. 20:1). Після поділу соломонового царства, цар північного ізраїльського царства Єровоам I на кордоні з Юдейським царством в Бет-Елі і на півночі ізраїльського царства в Дані встановив ідоли золотих тельців на противагу Єрусалимському Храмові, причому він сам також здійснював їм жертвопринесення. За часів римського панування місто було покинуте і лише у 1883 році дослідник Палестини Едвард Робінсон визначив у цій містевості старовинне місто Дан.

Природній резерват[ред.ред. код]

За право доступу до джерела води, що знаходилось якраз на самому міждержавному кордоні, у 1964 році велися бойові дії між державами Сирія і Ізраїль. Внаслідок цієї війни за воду, кордон перемістився дальше на північ Ізраїля. У Тель Дан знаходиться одне з трьох і водночас найпродуктивніше джерело Йордану, з якого витікає 240 мільйонів м3 води за рік. З такою продуктивністю джерело Дану є найпотужнішими в усьому Близькому Сході. Водночас область живлення джерела є незначною. Вода з джерела виходить із стабільною температурою 14,5 °C та високою якістю і чистотою. З 1974 року область Тель Дан оголошена областю охорони водних ресурсів[1] та розширена у 1984 році.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 33°14′55″ пн. ш. 35°39′07″ сх. д. / 33.2486833° пн. ш. 35.6521583° сх. д. / 33.2486833; 35.6521583