Дапкюнас Андрій Вадимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Вадимович Дапкюнас
біл. Андрэй Вадзімавіч Дапкюнас
Andrei Dapkiunas (1).jpg
Народився 11 квітня 1963(1963-04-11) (56 років)
Мінськ
Громадянство Білорусь Білорусь
Діяльність Дипломат
Alma mater Мінський державний педагогічний інститут іноземних мов
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Знання мов білоруська, англійська, французька і польська
Посада Постійний представник Республіки Білорусь в ООН
Термін 2004-2017
Попередник Лінг Сергій Степанович
Наступник Рибаков Валентин Борисович
Батько Вадим Вячеславович Дапкюнас
Мати Жанна Казимирівна Дапкюнас

Андрій Вадимович Дапкюнас (біл. Андрэй Вадзімавіч Дапкюнас) (11 квітня 1963, Мінськ) — білоруський дипломат. Постійний представник Республіки Білорусь в ООН в Нью-Йорку (2004—2017). Заступник міністра закордонних справ Республіки Білорусь (з 2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 квітня 1963 року в Мінську. У 1985 році закінчив перекладацький факультет Мінського державного педагогічного інституту іноземних мов (спеціалізація — англійська і французька мови). У 1989—1990 рр. як аспірант-дослідник навчався в Лондонській школі економіки. Кандидат філософських наук (1991). Тема дисертації «Політична культура молоді Великої Британії», захищена в БГУ.

У 1992—1994 рр. другий секретар Постійного представництва Республіки Білорусь при ООН в Нью-Йорку. Працював на різних керівних посадах в МЗС РБ.

У 1995—2004 рр. керував американським регіональним підрозділом МЗС Республіки Білорусь.

У 2006 р був главою Виконавчого комітету Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ (President of the Executive Board of the UN Children's Fund, UNICEF).

У 2008 р. був заступником глави Економічної і Соціальної комітету ООН, ЕКОСОР (Vice-President of the United Nations Economic and Social Council ECOSOC). Член виконавчого комітету Міжнародної асоціації постійних представників при ООН. Став першим представником РБ, який звернувся до Генеральної асамблеї ООН на білоруській мові.

З 27 серпня 2004 року по 4 лютого 2011 року — Постійний представник Республіки Білорусь в ООН в Нью-Йорку.

У лютому 2011 р., відповідно до указу президента РБ Олександра Лукашенка, відкликаний з Нью-Йорка. Підозрювався співробітниками Комітету державної безпеки РБ в зв'язках з кандидатом у президенти РБ Андрієм Санніковим (екс-заступник міністра закордонних справ РБ). За підсумками розгляду зняв з себе підозри, і 13 грудня 2011 був знову призначений керівником білоруської дипломатичної місії при ООН у Нью-Йорку, де під його керівництвом працював син міністра закордонних справ РБ Володимира Макея.

15 листопада 2016 р. виступив в Третьому комітеті Генеральної Асамблеї ООН проти прийняття резолюції, яка засуджує ситуацію з правами людини в окупованому Криму. Україна розцінила голосування делегації Білорусі «як ніж у спину» і спробу заблокувати резолюцію по Криму.

З 7 серпня 2017 року — заступник міністра закордонних справ Республіки Білорусь[1].

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Мати — Жанна Казимирівна (1941), уродженка Польщі, директор Літературного музею Янки Купали, засновник Міжнародного фонду Янки Купали, дочка Ядвіги Романівської — племінниці поета Івана Домініковича Луцевича («Янки Купали»).
  • Батько — Вадим Вячеславович Дапкюнас (1940), чиновник міністерства культури БРСР, який курирував театральну справу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Grodno-Best.info. Архів оригіналу за 8 вересень 2017. Процитовано 11 вересень 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]