Дараган Юхим Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Дараган
YukhymDaragan.jpg
Ймовірний портрет
Народився невідомо
Помер 3 квітня 1762(1762-04-03)
самогубство
Національність українець
Посада київський полковник
Термін 21 січня 17513 квітня 1762
Попередник Капніст Василь Петрович
Конфесія православний
Рід Дарагани
Батько Федір Дараган
Дружина Віра Розумовська
Діти Василь, Григорій, Іван, Катерина, Софія
  • POL COA Przerowa alt.svg

Юхим Федорович Дараган (*? — †3 квітня 1762) — київський полковник, зять Розумовських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження та діяльність[ред. | ред. код]

Вихідець із козацького старшинського роду Дараганів. Зять Наталії Розумовської (чоловік її доньки Віри). Значковий товариш22 жовтня 1742 — бунчуковий товариш) Київського полку.

У листопаді 1747 року — один із трьох кандидатів на уряд київського полковника. З 21 січня 1751 року до смерті 3 квітня 1762 року — київський полковник. Бригадир (1762), бригадир у відставці.

Маєтки[ред. | ред. код]

Села та містечка, де був власником або мав підданих:

Йому належав шинок у Воронькові (1750). У 1751 році отримав універсал гетьмана Кирила Розумовського з підтвердженням прав на село Бошни. 1753 року придбав у значкового товариша Переяславського полку Михайла Мартоса та його брата сотенного отамана ічнянського Петра Мартоса хутір Мартусівщину.

Судові справи[ред. | ред. код]

У 1754 році звернувся до Генерального військового суду стосовно інтриг проти нього полкового судді Зіновія Борсука. В цей же час судився з військовим канцеляристом Іваном Шершановичем, який образив його дружину.

У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.

Будівнича діяльність[ред. | ред. код]

Збудував для потреб Київського полку будинок полкової канцелярії у Козельці та так звану «кам'яницю Дараганів» (полкову скарбницю) у власній садибі Покорщина. Фундатор Георгіївського собору Георгіївського Козелецького монастиря у Данівці.

Смерть[ред. | ред. код]

Покінчив життя самогубством за невідомих обставин. За однією версією, похований у Козельці, за іншою — у Трьохсвятительській церкві села Лемеші.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Купив у лохвицького сотника Івана Гамалії. Малоґрунтових 4 двори на 8 хат, убогих 66 дворів (в них 86 хат), 52 хати бездвірних, 4 ратушних служителя, приїзджий двір, 2 шинки, 9 дворів найманих людей (1747).
  2. 21 двір убогих посполитих та приїзджий двір.
  3. «Сестре нашей Бере Григорьевне Дараган й мужу ее, бунчуковому товаришу Ефиму Дарагану надаем местечко Борисполь со всеми в том местечку жительствующими свободными посполитими людьми, й с принадлежащими к нему грунтами, пустовскими плецами, угодиями, и всеми приналежностями во вечное им й наследникам их владение, кроме живущих в том местечку козаков й их козачих грунтов й угодий, кой при своей волности й владения ненарушимо содержаны быть должны» (універсал гетьмана Кирила Розумовського, 1752).

Джерела та посилання[ред. | ред. код]