Дараган Юхим Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Дараган
YukhymDaragan.jpg
Ймовірний портрет
Народився невідомо
Помер 3 квітня 1762(1762-04-03)
·самогубство
Національність українець
Посада київський полковник
Термін 21 січня 17513 квітня 1762
Попередник Капніст Василь Петрович
Конфесія православний
Рід Дарагани
Батько Федір Дараган
У шлюбі з Віра Розумовська
Діти Василь, Григорій, Іван, Катерина, Софія
Герб

Юхим Федорович Дараган (*? — †3 квітня 1762) — київський полковник, зять Розумовських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження та діяльність[ред. | ред. код]

Вихідець із козацького старшинського роду Дараганів. Зять Наталії Розумовської (чоловік її доньки Віри). Значковий товариш22 жовтня 1742 — бунчуковий товариш) Київського полку.

У листопаді 1747 року — один із трьох кандидатів на уряд київського полковника. З 21 січня 1751 року до смерті 3 квітня 1762 року — київський полковник. Бригадир (1762), бригадир у відставці.

Маєтки[ред. | ред. код]

Села та містечка, де був власником або мав підданих:

Йому належав шинок у Воронькові (1750). У 1751 році отримав універсал гетьмана Кирила Розумовського з підтвердженням прав на село Бошни. 1753 року придбав у значкового товариша Переяславського полку Михайла Мартоса та його брата сотенного отамана ічнянського Петра Мартоса хутір Мартусівщину.

Судові справи[ред. | ред. код]

У 1754 році звернувся до Генерального військового суду стосовно інтриг проти нього полкового судді Зіновія Борсука. В цей же час судився з військовим канцеляристом Іваном Шершановичем, який образив його дружину.

У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.

Будівнича діяльність[ред. | ред. код]

Збудував для потреб Київського полку будинок полкової канцелярії у Козельці та так звану «кам'яницю Дараганів» (полкову скарбницю) у власній садибі Покорщина. Фундатор Георгіївського собору Георгіївського Козелецького монастиря у Данівці.

Смерть[ред. | ред. код]

Покінчив життя самогубством за невідомих обставин. За однією версією, похований у Козельці, за іншою — у Трьохсвятительській церкві села Лемеші.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Купив у лохвицького сотника Івана Гамалії. Малоґрунтових 4 двори на 8 хат, убогих 66 дворів (в них 86 хат), 52 хати бездвірних, 4 ратушних служителя, приїзджий двір, 2 шинки, 9 дворів найманих людей (1747).
  2. 21 двір убогих посполитих та приїзджий двір.
  3. «Сестре нашей Бере Григорьевне Дараган й мужу ее, бунчуковому товаришу Ефиму Дарагану надаем местечко Борисполь со всеми в том местечку жительствующими свободными посполитими людьми, й с принадлежащими к нему грунтами, пустовскими плецами, угодиями, и всеми приналежностями во вечное им й наследникам их владение, кроме живущих в том местечку козаков й их козачих грунтов й угодий, кой при своей волности й владения ненарушимо содержаны быть должны» (універсал гетьмана Кирила Розумовського, 1752).

Джерела та посилання[ред. | ред. код]