Дарвінів горбик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дарвінів горбик
Зліва: Дарвінів горбик у людини, справа: загострений кінець вуха у макаки
Деталі
Ідентифікатори
Латина tuberculum auriculare
TA98 A15.3.01.020
TA2 194
FMA 61151
Анатомічна термінологія
Дарвінів горбик (вушна раковина)

Дарвінів горбик (або горбик вушної раковини ) — це атавізм вуха, який часто проявляється у вигляді потовщення на вушній раковині на з’єднанні верхньої та середньої третин.

Історія[ред. | ред. код]

Скан малюнка 2 із «Походження людини» Дарвіна, друге видання, що ілюструє горбок Дарвіна

Ця атавістична особливість називається так тому, що її опис вперше опублікував Чарльз Дарвін на перших сторінках книги «Походження людини та відбір у зв’язку зі статтю » як доказ рудиментарної особливості, яка вказує на спільне походження приматів із загостреними вухами. Однак сам Дарвін назвав його Вулнерівським наконечником на честь Томаса Вулнера, британського скульптора, який зобразив його на одній зі своїх скульптур і вперше припустив, що це атавістична особливість. [1]

Поширення[ред. | ред. код]

Ця особливість присутня приблизно у 10,4% дорослого населення Іспанії, 40% дорослих в Індії та 58% шведських школярів. [2] [3] [4] [5] Цей загострений вузлик являє собою кінчик вуха ссавців . Ця ознака потенційно може бути двосторонньою, тобто наявною на обох вухах, або односторонньою, коли вона присутня лише на одному вусі. Існують неоднозначні докази щодо того, чи двостороннє чи одностороннє вираження пов’язане з популяцією чи іншими факторами. Деякі популяції виявляють повну двосторонність, тоді як інші можуть проявляти або односторонню, або двосторонню. Однак двосторонній, як видається, більш поширений, ніж односторонній, оскільки він стосується вираження ознаки. [3] [6] [7] [8] [9]

Спадковість[ред. | ред. код]

Раніше вважалося, що ген горбка Дарвіна успадковується за аутосомно-домінантним типом з неповною пенетрантністю, тобто ті, хто володіє алелем (версією гена), не обов’язково матиме фенотип. [10] Проте генетичні та сімейні дослідження показали, що на наявність горбка Дарвіна може більше впливати середовище чи випадки розвитку, ніж лише генетика. [11] [12] [5] Немає чітких аргументів щодо того, чи має ця ознака значення в дослідженнях статевого диморфізму чи дослідженнях, пов’язаних із віком. У деяких дослідженнях є чіткі дані про те, що горбок Дарвіна не пов'язаний зі статтю. [7] [6] Навпаки, інші вказують на те, що існує кореляція зі статевим диморфізмом між чоловіками та жінками, де в деяких популяціях чоловіки частіше мають горбок, ніж жінки. [3] Два дослідження показують, що у чоловіків похилого віку горбок Дарвіна більш виражений, ніж у літніх жінок. [13]

Дивіться також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Millard, D. Ralph; Pickard, Robert E. (1 квітня 1970). Darwin's Tubercle Belongs to Woolner. Archives of Otolaryngology. 91 (4): 334–335. ISSN 0003-9977. PMID 4909009. doi:10.1001/archotol.1970.00770040492005. 
  2. Ruiz, A. (1986). An anthropometric study of the ear in an adult population. International Journal of Anthropology. 1 (2): 135–43. doi:10.1007/BF02447350. 
  3. а б в Singh, P.; Purkait, R. (2009). Observations of external ear—an Indian study. HOMO: Journal of Comparative Human Biology. 60 (5): 461–472. PMID 19748090. doi:10.1016/j.jchb.2009.08.002. 
  4. Hildén, K. (1929). Studien über das Vorkommen der darwinschen Ohrspitze in der Bevölkerung Finnlands. Fennia (52): 3–39. 
  5. а б Myths of Human Genetics: Darwin's tubercle. udel.edu. Процитовано 2 листопада 2015. 
  6. а б Gurbuz, H.; Karaman, F.; Mesut, R. (2005). The variations of auricular tubercle in Turkish people. Institute of Experimental Morphology and Anthropology. Acta Morphol. Anthropol. 10: 150–156. 
  7. а б Rubio, O.; Galera, V.; Alonso, M.C. (August 2015). Anthropological study of ear tubercles in a Spanish sample. HOMO: Journal of Comparative Human Biology. 66 (4): 343–356. PMID 25916201. doi:10.1016/j.jchb.2015.02.005. 
  8. Bean, R.B. (1915). Some characteristics of the external ear of American Whites, American Indians, American Negroes, Alaskan Eskimos, and Filipinos. American Journal of Anatomy. 18 (1915): 201–225. doi:10.1002/aja.1000180204. 
  9. Singh, L. (1977). Hypertrichosis pinnae auris, Darwin's tubercle and palmaris longus among Khatris and Baniyas of Patiala, India. Acta Genet. Med. Gemellol. (Rome). 26 (1977): 183–184. PMID 596117. doi:10.1017/S0001566000010011. 
  10. Spinney, Laura (2008). Vestigial organs: Remnants of evolution. New Scientist. 198 (2656): 42. doi:10.1016/S0262-4079(08)61231-2. 
  11. Quelprud, T. (1936). Zur erblichkeit des darwinschen höckerchens. Zeitschrift für Morphologie und Anthropologie. 34: 343–363. 
  12. Beckman, L (1960). An evaluation of some anthropological traits used in paternity tests. Hereditas (46): 543–569. 
  13. Vollmer, H. (1937). The shape of the ear in relation to body constitution. Arch. Pediatr. 54 (1937): 574–590. 

Посилання[ред. | ред. код]