Дарвіні́зм — вчення і науково-філософська концепція, що ґрунтується на теорії еволюціїЧарльза Дарвіна. Термін «дарвінізм» був вперше застосований в квітні 1860 року Томасом Хакслі, коли в Вестмінстерському журналі Дарвін розмістив публікацію про походження видів.[1]
Під терміном «дарвінізм» часто помилково розуміють всі погляди на біологічну еволюцію або весь еволюційний світогляд.
З точки зору дарвінізму одним із основних факторів природного добору, який визначає пристосованість організмів, є спадкова мінливість. Це призводить до домінування осіб із вдалими мутаціями, як наслідок цього — до природного відбору, і, якщо зміни дуже виражені, до видоутворення. Модифікаційна мінливість залежить від генотипу. Такого ж погляду щодо модифікаційної мінливості дотримується синтетична теорія еволюції, яка була створена у XX ст. Основою до природного добору ці дві теорії вважають саме генотип, який змінюється під дією мутацій, які є однією з форм спадкової мінливості. Зміни генотипу зумовлюють зміни норм реакції, оскільки саме генотип зумовлює її. Норма реакції зумовлює зміну фенотипу, і таким чином мутації проявляються у фенотипі, що зумовлює більшу його відповідність умовам навколишнього середовища у випадку доцільності мутацій.
Етапи природного добору за дарвінізмом[ред. | ред. код]
Поява особини з новими мутаційно зумовленими властивостями
Виявляє здатність чи нездатність залишити нащадків
Якщо вона залишає нащадків, то генотипні зміни закріплюються
Вчення Дарвіна в Російській імперії оголосили богохульним і в 1872 році в начальник Імператорського управління у справах друку і головний цензор Росії М. М. Лонгінов намагався заборонити видання праць Чарльза Дарвіна. Відомий поет граф О. К. Толстой висміяв його сатиричною поемою[2].
