Даргінці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Даргінці
Сучасний ареал розселення і кількість
Найбільші розселення Росія Росія:
  589 386 (пер. 2010)[1],
  510 156 (пер. 2002)[2]

Киргизстан Киргизстан:
   2 704 (1999)[4]
Україна Україна:
  1 610 (2001 р.)[5]
Казахстан Казахстан:
   790 (2009 р.)[6]

Білорусь Білорусь:
   88 (2009 р.)[7]
Близькі етнічні групи Аварці
Мова даргінська мова
Релігія суннітський іслам

Даргінці — другий за чисельністю народ Дагестану. Розмовляють даргінською мовою. Релігія — суннітський іслам.

Розселення даргінців у Дагестані за переписом 2002 р.

Чисельність[ред.ред. код]

Динаміка чисельності даргінців з 1926 р.[8]

  • 1926 — 108 963 (міських жителів — 0,9%)
  • 1939 — 152 010 (міських жителів — 5,2%)
  • 1959 — 152 563
  • 1970 — 224 172
  • 1979 — 280 444
  • 1989 — 353 348
  • 2002 — 510 156
  • 2010 — 589 386 (міських жителів — 38,4%)

Розселення[ред.ред. код]

Загальна чисельність даргінців бл. 600 тис. осіб, в тому числі у Росії — 589 386 (2010), Киргизстані — 2 704 (1999), Україні — 1 610 (2001).

Чисельність даргінців у регіонах РФ за переписом 2010 р.

Основні райони проживання даргінців у Дагестані за даними перепису 2010[9][ред.ред. код]

Назва району Населення району % даргінців
Дахадаєвський район 36 709 99,0%
Сергокалинський район 27 133 98,9%
Акушинський район 53 558 96,0%
Кайтагський район 31 368 90,1%
Левашинський район 70 704 76,5%
Ізбербаш 55 646 64,9%
Каякентський район 54 089 42,3%
Карабудахкентський район 73 016 32,3%
Тарумовський район 31 683 23,5%
Южно-Сухокумськ 10 035 21,1%
Каспійськ 100 129 20,7%
Кізлярський район 67 287 19,5%
Махачкала (м/о) 696 885 15,3%
Кизляр (м/о) 51 707 14,4%
Буйнакський район 73 402 13,4%
Кумторкалинський район 24 848 8,4%
Ногайський район 22 472 8,1%
Дербентський район 99 054 7,9%
Дагестанські Огні 27923 6,6%
Буйнакськ 62 623 6,3%
Бабаюртівський район 45 701 6,1%
Агульський район 11 204 5,9%
Дербент 119 200 5,6%
Хасавюртівський район 141 232 5,4%
Хасавюрт 131 187 4,1%
Гунібський район 25 303 2,5%
Кизилюрт (м/о) 43 421 2,3%
Лакський район 12 161 2,0%
Дагестан 2 910 249 17,0%

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года (рос.)
  2. а б в г д е ж Всероссийская перепись населения 2002 года(рос.)
  3. Мосстат: Приложения к итогам ВПН 2010 года в городе Москве: Приложение 5. Национальный состав населения по г. Москва (рос.)
  4. В. Хауг. «Демографические тенденции, формирование наций и межэтнические отношения в Киргизии». «Демоскоп». Архів оригіналу за 2011-08-23.  (рос.)
  5. &n_page=2 «Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку». Государственный комитет статистики Украины.  (рос.)
  6. Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. (Национальный состав населения.rar) (рос.)
  7. «Перепись населения Республики Беларусь 2009 года. НАСЕЛЕНИЕ ПО НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РОДНОМУ ЯЗЫКУ». belstat.gov.by. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  8. Институт демографии Национального исследовательского университета "Высшая школа экономики"(рос.)
  9. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.