Дарданці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розселення дарданців (у правому нижньому куті)

Дарданці (Дардани) — палеобалканський народ, що мешкав на території Косова і південної Сербії. Говорили на дарданській мові. Існує гіпотеза, згідно з якою дарданці були пращурами сучасних албанців.[1]

Мітологія[ред. | ред. код]

У грецькій мітології, Дардан (Δάρδανον), один з синів Іллірія, вважався епонімним предком дарданців (Δάρδανοι).[2]

Ряд римських етнографів припускали зв'язок між балканськими дарданцями і відомими з «Іліади» дарданами, народом Троади. Їх епонімним предком вважався інший Дардан, син Зевса. Тим не менш, античні джерела вельми суперечливі з приводу етнічної приналежності останніх; римляни, зокрема, вважали дарданів греками.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Діодор Сицилійський вважав дарданців переселенцями зі сходу (район Дарданелли).

Перша згадка дарданців пов'язана з тим, що їх цар Барділ об'єднав під своєю владою кілька племен. Об'єднане царство завдало важкі поразки македонцям і молосцям, змусивши тих платити данину. У 358 р, зійшовши на престол, Філіп II Македонський підтвердив договір з дарданцями, взявши у дружини дарданську принцесу Аудату. Незабаром, однак, коли Барділ все ще очолював дарданців, Філіп завдав їм поразки.

Вдруге дарданці напали на Македонію вже при Александрі Великому, у 334 р до н. е., але були розгромлені і визнали владу царів Македонії.

Коли галати напали на македонського царя Птолемея II Керавна, дарданці запропонували йому допомогу, але той відмовився, незабаром був розбитий і загинув. Після цього дарданці продовжували залишатися загрозою для Македонії. У II ст. македонці запросили бастарнів, які розбили дарданців, проте відмовилися оселитися в їхніх землях і повернулися до себе на батьківщину.

Їх область була завойована римлянами при Августі, і латинська мова швидко витіснила тутешні мови. Діоклетіан створив на їх території провінцію Дарданія, з головним містом Наісса (Ніш).

Мова[ред. | ред. код]

У сучасній історичній науці існують три гіпотези етнічної приналежності дарданців:
1. Фракійська.
2. Іллірійська.
3. Іллірійсько-фракійська.

Численні топоніми дарданського регіону вказують на їх приналежність до іллірійськой гілки. У збережених глоссах (назви рослин) виділяється суфікс —itis, а коріння ідентифікуються як індоєвропейські.[4]

Також[ред. | ред. код]

Дарданами називалися жителі міфічного міста Дарданії у підніжжя Іди у Малій Азії і тевкри, союзники троянців. Чи є схожість назв випадковою або закономірною, до теперішнього часу не встановлено.

Генетика[ред. | ред. код]

У своєму дослідження Perecic et al. (2005) вивчили 114 Y-хромосом албанців з Косова: гаплогруппа E1b1b1 (45.6%), R1b1b (21.1%), J2b2 (16.7%), R1a1 (4.4 %), I2a (2.7%)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія Албанії. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 23 червня 2015. 
  2. Appian, The Foreign Wars, III, 1.2
  3. Greeks and Barbarians (Edinburgh Readings on the Ancient World) by T. Harrison, 2001, ISBN 0-415-93959-3, page 140
  4. K. Witczak. Dardanian plant names. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 23 червня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]