Дарницький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дарницький район
COA of Darnytsia Raion Big.svg Flag of Darnytsia district.svg
Герб Дарницького району Прапор Дарницького району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Київ
Код КОАТУУ: 80363
Утворений: 3 квітня 1935
Населення: 332 264[1]
Площа: 134 км²
Густота населення: 2480 осіб/км²
Поштові індекси: 02ххх
Станції метро: Kiev Metro Third Line logo.svg «Славутич»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Осокорки»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Позняки»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Харківська»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Вирлиця»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Бориспільська»
Kiev Metro Third Line logo.svg «Червоний хутір»
Районна влада
Адреса адміністрації: вул. Олександра Кошиця, 11
02068, м.Київ
Веб-сторінка: http://www.drda.gov.ua/
Голова РДА: Сінцов Геннадій Львович

Да́рницький район — район міста Києва, розташований на лівому березі Дніпра.

Загальна площа району становить 134 км²; вулиць і провулків — 204 одиниці; площа зелених насаджень становить 214 га; водного басейну — 556 га (озер — 32 одиниці; штучних водойм — 12; ставків — 8).

У районі, де мешкає 282,4 тис. осіб, сконцентрований значний економічний потенціал — багатогалузева промисловість, великий залізничний вузол, будівельний комплекс, система комунального господарства, транспортні підприємства тощо.

Промисловість представлена 35 підприємствами різних галузей. Найбільшу питому вагу в обсягах промислового виробництва займає хімічна промисловість — 60,4%, машинобудування і металообробка — 18,3%, харчова промисловість — 14,7%, промисловість будівельних матеріалів — 4,1%. Промисловими підприємствами з початку року виготовлено продукції на суму 407,0 млн гривень, що на 8,4 відсотки перевищує торішній обсяг.

Дарницький район сьогодні — це 16 відсотків загальної площі Києва. Розташований на мальовничій території Лівобережжя, він став провідним індустріальним, науковим і культурним осередком столиці України з розвиненою соціальною інфраструктурою, транспортом і місцями відпочинку.

Історія[ред.ред. код]

Історична місцевість, річка. В широкому розумінні Дарницею називають усю лівобережну частину Києва. Річка Дарниця протікає вздовж залізниці Київ — Чернігів і впадає в озеро Нижній Тельбін (поблизу Дніпра). Назва — від давньоруського «дарнь» («в дар», «в дарунок»). За однією з версій, ця земля за часів Київської Русі була комусь подарована.

На території Дарниці знайдено залишки стоянок IV–III тисячоліть до н. е.

Одна з перших згадок про Дарницю датована 1509 роком, коли вона перебувала у володінні Києво-Печерського та Микільського монастирів. У 1765–1769 роках згадується хутір Дарницький з млином на річці Дарниця. Інтенсивне освоєння Дарниці як житлового та господарського району розпочато в процесі будівництва залізниці Київ — Курськ у 2-й половині XIX століття.

У 1860-х роках виникає селище Нова Дарниця, що опинилася у межах Києва з 1927 року. У той самий час було збудоване й Дарницьке депо, на базі якого у 1930-х роках й облаштовано селище ДВРЗ.

Під час Другої світової війни дарницькі селища та промислові підприємства обабіч залізниці були повністю зруйновані. Інтенсивне житлове та промислове будівництво у Дарниці розгорнуто з кінця 1940-х років.

У Дарниці існує озеро Дарницьке, Дарницький бульвар, вулиця Новодарницька. Назву «Дарницький» має ціла низка кілька підприємств, у тому числі шовковий і м'ясокомбінати, «Дарниця» — хімфармоб'єднання, станція метро, залізнична станція (так званий Дарницький вокзал), автостанція, торговельний центр. Назву Дарницьке шосе до 1973 року мала сучасна вулиця Алма-Атинська, вулиця Дарницька (до 1955 року) — вулиця Івана Бойка.

У 1935 році було утворено Дарницький район міста Києва, затверджений у сучасних межах у 2002 році.

До 1917 року на території Дарниці проживало близько 6 тис. осіб, а в 1969 році населення перевищило 500 тис. осіб. Згідно з Постановою Президії Верховної Ради Української РСР 23 травня 1969 року було створено Дніпровський район.

З початку XX століття до 1923 року Дарниця була територією Микільсько-Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. З 1923 року по 1927 рік Дарниця входила до складу Броварського району Київської округи, а з березня 1927 року безпосередньо підлегла Київській міськраді і входила до складу Петровського (Подільського) району.

В Микільській Слободі було знайдено сліди перебування людини в IV–III тис. до н. е. Микільська Слобода з'явилася в кінці XV ст. Назва отримала від Свято-Нікольського монастиря. В 1910 році тут нараховувалося 11 881 особа, жилих будинків — 1313, промислових підприємств — 10, магазинів — 26, ресторанів, чайних, лавок — 20. У 1919 році Слобідка стала окремим київським районом.

Розташування і структура[ред.ред. код]

Межі Дарницького району були затверджені рішенням Київської міської ради від 27 квітня 2001 року № 280/1257 «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи» та від 29 листопада 2001 року № 126/1560 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.04.01 р. № 280/1257».

До складу району входять Нова Дарниця, Позняки, Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі.

Влада[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Статево-вікова піраміда населення Дарницького району у 2001 р.

Кількість наявного населення Дарницького району, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, становить 282,4 тис. осіб, або 10,8% населення міста Києва. Щільність населення в районі 2113 осіб/км², в той час по місту — 3111 осіб/км². Кількість чоловіків у районі становила 133,5 тис. осіб, або 47,3%, кількість жінок — 148,9 тис. осіб, або 52,7% Загальна кількість постійного населення становить 281,0 тис. осіб в тому числі чоловіків 132,9 тис. осіб, жінок — 148,1 тис. осіб. З числа постійного населення кількість громадян України становила 279,6 тис. осіб, що становить 99,5% до загальної кількості населення району; громадяни інших країн — 1,1 тис. осіб або 0,4%. На території району проживають представники більше 100 національностей і народностей. У складі населення переважна більшість українців 240,1 тис. осіб або 85,4%, росіян 32,1 тис. осіб або 11,4%, білорусів 2,0 тис. осіб або 0,7%. Питома вага євреїв, поляків, вірменів, азербайджанців, татар та грузинів в загальній кількості постійного населення від 0,1%-0,2%.

Чисельність населення району:[2]

Працездатне населення району налічує 196,2 тис. осіб, або 69,8% від всього постійного населення, що на 3,8 відсоткових пункти більше, ніж по Києву. Із загальної кількості населення району зайняте населення становить 44,9%.

Кількість пенсіонерів — 46,6 тис. осіб, з них: за віком — 43,4 тис. осіб, за інвалідністю — 10,6 тис. осіб, ветеранів німецько-радянської війни та учасників бойових дій — 7,4 тис. осіб, інвалідів Другої Світової — 0,8 тис. осіб.

Кількість чоловіків та жінок, які перебувають в зареєстрованому шлюбі становить 132,7 тис. осіб. У незареєстрованому шлюбі перебувають 6,9 тис. осіб. За 2002 рік у районі народилися 2460 осіб, померло — 2127 осіб, приріст — 333 особи. На 1 січня 2003 року постійне населення району становило 287,6 тис. осіб, приріст 6 тис. осіб.

Господарство[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

У Дарницькому районі міста Києва працюють 35 промислових підприємств. В тому числі по галузям: — 3 підприємства з виробництва будівельних матеріалів; 16 підприємств машинобудування та металообробки; 5 підприємств хімічної промисловості; 5 харчової та 2 підприємства легкої промисловості. Чотири підприємства інших галузей промисловості. Тридцять будівельних організацій формують облік Дарницького району Києва.

Транспорт та зв'язок[ред.ред. код]

У Дарницькому районі міста Києва функціонують 15 підприємств автомобільного транспорту; 7 підприємств залізничного транспорту; 8 трамвайних маршрутів та 15 автобусних; Таксомоторних маршрутів 23 одиниці; На території Дарницького району міста Києва знаходяться 7 станцій Київського метрополітену (Славутич, Осокорки, Позняки, Харківська, Вирлиця, Бориспільська, Червоний хутір). Залізнична станція «Дарниця», 31-н гаражно-будівельний кооператив, 28 стоянок автомобілів. Ємність телефонних станцій становить 98 тисяч телефонних номерів. На території району знаходяться 11 поштових відділень Укрпошта.

Торгівля[ред.ред. код]

У Дарницькому районі міста Києва працюють 157 продовольчих магазинів, 106 непродовольчих. Підприємств громадського харчування 137. Крім того функціонують вісім ринків та 2 торгових майданчики. Підприємств побутового обслуговування населення району налічується 213. В районі працюють 19 Автозаправних станцій та чотири Станції технічного обслуговування.

Підприємництво[ред.ред. код]

У Дарницькому районі міста Києва зареєстровано 16,9 тис. суб'єктів підприємницької діяльності. З них 5,4 тис. юридичних осіб та 11,5 тис. підприємців. Працює Бізнес-Центр.

Медицина і охорона здоров'я[ред.ред. код]

Лікувально-профілактичні заклади Дарницького району розраховані на 5000 відвідувань у зміну, та надають медичну допомогу 290,5 тис.осіб. Пріоритетним напрямком в розвитку охорони здоров'я в районі є подальша оптимізація стаціонарно замінюючих видів медичної допомоги (організація денних стаціонарів та стаціонарів на дому) для надання кваліфікованої медичної допомоги хворим, що не потребують цілодобового нагляду. Реалізуючи міську Міжгалузеву комплексну програму «Здоров'я киян», створено районний Антигіпертензивний центр з ліжками денного стаціонару, який суттєво поліпшує надання медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями та дозволяє попередити виникнення різних ускладнень, інфаркту та інсульту. У районі діють 5 пунктів невідкладної допомоги, в тому числі 2 профільованих для дітей.

Мережа медичних закладів охорони здоров'я району[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У Дарницькому районі для забезпечення освіти дітей та дорослого населення функціонують 20 загальноосвітніх шкіл, 8 спеціалізованих. 2 ліцеї та 3 гімназії. Дві школи-інтернати та 13 шкіл-дитячих садків. Крім того, працюють 3 приватні школи-дитячі садочки. Дошкільних дитячих закладів в Дарницькому районі 36 одиниць. Для професійної підготовки в районі працюють три СПТУ та три технікуми. П'ять вищих навчальних закладів.

Всього в Дарницькому районі міста Києва навчаються 36,2 тис. осіб та 7,5 тис. чол. вихованців у дошкільних закладах освіти.

Див.також[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

У Дарницькому районі міста Києва створені всі умови для культурного відпочинку людей. В районі функціонують 12 бібліотек, два будинки культури, 2 кінотеатри, музична та художня школи, школа мистецтв. Працюють культурно-мистецький центр та Парки культури та відпочинку. У 12 бібліотеках району, об'єднаних в Централізовану бібліотечну систему, створені комфортні умови для 47 тис.читачів. Загальний книжковий фонд Централізованої бібліотечної системи Дарницького району становить 360 тис.примірників.

Бібліотеки району[ред.ред. код]

Релігія[ред.ред. код]

4 грудня 2011 року було відкрито храм блаженної Ксенії Петербурзької (УПЦ МП)[3][4].

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Центральна районна бібліотека імені В. Стуса, вул. Здолбунівська, 3-a Бібліотека № 117 для дітей, вул. Олександра Кошиця, 9-а, Бібліотека № 133, вул. Степана Олійника, 10 Бібліотека № 143, Бортничі, вул. Євгенія Харченка, 47 Бібліотека № 156, просп. Миколи Бажана, 9-є Бібліотека № 157 для дітей, вул. Архітектора Вербицького, 9-і Бібліотека № 159, вул. Костянтина Заслонова, 18 Бібліотека № 160, просп. Петра Григоренка, 22/20 Бібліотека ім. Ю. Смолича, вул. Здолбунівська, 3-а Центральна районна бібліотека для дітей ім. З. Космодем'янської, вул. Вереснева, 9 Бібліотека сімейного читання ім. Руданського, вул. Ревуцького, 6 Бібліотека ім. Чехова, вул. Поліська, 6, Бібліотека імені Квітки-Основ'яненка, вул. Севастопольська, 16/27

Керівники Дарницького району міста Києва (з 1935 року)[ред.ред. код]

  1. Ільховський Л. В.
  2. Столбун Л. І.
  3. Яковлєв
  4. Шамрило Тимофій Власович
  5. Галант О. І.
  6. Толок
  7. Давидов Олексій Йосипович
  8. Єфімов Б. М.
  9. Мойсеєв Г. М.
  10. Ворожцов Порфирій Фролович
  11. Марченко Г. І.
  12. Чернецький П. Г.
  13. Зарукін В. К.
  14. Лободін Петро Семенович
  15. Плойко А. П.
  16. Масик Костянтин Іванович
  17. Данков В. В.
  18. Кір'ян Валерій Андрійович
  19. Солдаткін В. Є.
  20. Налесніковський О. Г.
  21. Григор'єв Г. В.
  22. Шелунцов В. І.
  23. Горський Г. М.
  24. Зуєв Д. П.
  25. Шаталов П. С.
  26. Козаченко М. П.
  27. Данькевич Іван Петрович
  28. Шустик Володимир Федорович
  29. Литвинко Олексій Матвійович
  30. Чебунін Олексій Іванович
  31. Газнюк Ігор Іванович
  32. Кір'ян Валерій Андрійович
  33. Кирилюк Микола Петрович
  34. Сташук Віталій Филимонович
  35. Вітковський Сергій Іванович
  36. Сінцов Геннадій Львович

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Дарниця. Історія. Сьогодення. Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація. — К., 2005. — 119 с., іл.
  • Шулькевич М. М., Дмитренко Т. Д. Киев: Архитектурно-исторический очерк.. — 6-е изд., перераб. и доп.. — К. : Будівельник, 1982. — 448 с.
  • Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  • Київ — столиця України. Буклет. — К. : Либідь, 1998. — 64 с.
  • Київ — столиця України в 1990—2000 роках. Інформаційний збірник. — К. : Еко Прес, 2001. — 256 с.
  • Лісовий масив. Інформаційно-довідкове видання. — К., 1999. — 49 с.
  • Вулиці Києва. Довідник / Упорядник А. М. Сигалов та ін.. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — 196 с. — ISBN 966-95457-1-5.
Печерський район Дніпровський район Київська область Київська область
(Броварський район)
Голосіївський район Gray compass rose.svg Київська область Київська область
(Бориспільський район)
Київська область Київська область
(Бориспільський район)
Київська область Київська область
(Бориспільський район)