Дарсонвалізація
Дарсонвалізація — лікування електричними і електромагнітними коливаннями високої частоти, великої напруги і малої сили.[1] В основі фізіологічної дії струмів лежать рефлекторні явища. Спосіб лікування названо на честь її винахідника фізика і фізіотерапевта Жака-Арсена д'Арсонваля.[джерело?]
Спосіб дії[ред. | ред. код]
Лікування знижує чутливість нервових закінчень, розширює дрібні кровоносні судини, пришвидшує обмін речовин. Для проведення місцевої дарсонвалізації, до потрібної ділянки тіла прикладають, або вводять в порожнину тіла, порожнистий скляний електрод, по якому від пристрою протікає змінний електричний струм високої частоти (100-500 кГц) напругою до 30 кВ.
Високочастотні імпульсні розряди струму, створюють подразнювальну дію на рецептори (наприклад, шкіри) і рефлекторним шляхом, викликають відповідні реакції внутрішніх органів і систем організму. Впливаючи на рецептори шкіри або слизової оболонки, ці імпульсні струми спричинюють відповідні часткові та загальні рефлекторні реакції, й одночасно мають місцеву дію щодо тканини, наприклад зігрівання.
Покращується кровообіг у капілярах, розширюються артеріоли, підвищується тонус вен, посилюється обіг поживних речовин, як в артеріальному, так і венозному руслах. Це веде до покращення тканинного обміну і поліпшення живлення тканин. Терапевтична дія дарсонвалізації: болезаспокійлива, протисвербіжна, вазомоторна, пришвидшення загоєння ран (цьому сприяє також і озон, що утворюється під час дарсонвалізації).
Правила безпеки, застереження
• розетка в яку вмикається пристрій, повинна мати контакт занулення\заземлення;
• не використовувати пристрій у вологих приміщеннях, або там де струмопровідна підлога (ванни, кухні);
• під час дарсонвалізації, не торкатися заземлених предметів, приладів (холодильник, пральна машина, тощо), не користуватися смартфоном\планшетом;
• особам які застосовують електрокардіостимулятори, страждають на епілепсію, мають пухлини та деякі інші захворювання і стани, заборонена дарсонвалізація.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. Д. Сиволап, В. Х. Каленський, 2014, С.31
Джерела[ред. | ред. код]
- Фізіотерапія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р.а.) / Н. П. Яковенко, В. Б. Самойленко. — 2-е вид., випр. ВСВ"Медицина", 2018. — 256 с. ISBN 978-617-505-633-2. — С.88-94
- В.Д. Сиволап, В.Х. Каленський (2014). Фізіотерапія (PDF) (вид. підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів). ЗАПОРІЖЖЯ: ЗДМУ. с. 31—33. ISBN 966-7495-07-8. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- Воробйов Є.О., Новак О.В. (2002). Загальна фізіотерапія (вид. Підручник для студентів вищих медичних закладів). Полтава: «Полтава». с. 46—51.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) ISBN 996-7215-22-2
Література[ред. | ред. код]
- ДАРСОНВАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН ІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ФІЗІОТЕРАПІЇ / Збірник наукових праць. — м. Рівне, 19-20 квітня 2019 р.Ел.джерело [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.]. - С.60-63
