Даріо Франческіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даріо Франческіні
італ. Dario Franceschini
Dario Franceschini daticamera 2018.jpg
Народився 19 жовтня 1958(1958-10-19) (61 рік)
Феррара, Емілія-Романья, Італія
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність політик, адвокат, письменник
Alma mater Феррарський університетd
Знання мов італійська[1]
Посада Italian Minister of Cultural Heritage and Activities and Tourismd
Партія Демократична партія
Конфесія католицтво
Батько Giorgio Franceschinid
Автограф Dario Franceschini's signature.svg
Нагороди
Великий хрест ордена Альфонса X Мудрого
Сторінка в Інтернеті dariofranceschini.it

Даріо Франческіні (італ. Dario Franceschini; нар. 19 жовтня 1958(19581019), Феррара, Емілія-Романья, Італія) — італійський політик, член Палати депутатів Італії з 2001, голова Демократичної партії у 2009, з 2013 до 2014 — міністр без портфеля з питань зв'язків з парламентом та координації діяльності уряду. З 2014 до 2018 — міністр культурної спадщини та культурної діяльності.

Життєпис[ред. | ред. код]

Отримав освіту в галузі права в Університеті Феррари. Захистив кандидатську дисертацію «Історія доктрин і політичних інститутів».

У 1985 почав свою власну юридичну практику. Протягом 6 років він був редактором журналу «Регіональний огляд правової документації». Він є членом Асоціації з досліджень реформ демократичних інститутів і інновацій в цивільній службі.

Його політична діяльність почалася у 1974, ще будучи в середній школі. Він заснував Християнське демократичне об'єднання студентів за демократичне суспільство (ASD), був представником студентів в Раді ректорів Університету Феррари. У той час він приєднався до Християнсько-демократичної партії.

У 1980 обраний членом муніципалітету Феррари.

Окремі публікації[ред. | ред. код]

Даріо Francescini є автором численних статей в газетах і декількох книг:

  • Il Partito Popolare a Ferrara. Cattolici, socialisti e fascisti nella terra di Grosoli e Don Minzoni, 1985;
  • Nelle vene quell'acqua d'argento, 2006;
  • La follia improvvisa di Ignazio Rando, 2007.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]