Дарія Віконська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дарія Віконська
Ім'я при народженні Іванна-Кароліна Малицька
Народилася 17 лютого 1893(1893-02-17)
Відень, Австро-Угорщина
Померла 25 жовтня 1945(1945-10-25) (52 роки)
Відень, Окупація Австрії союзниками
Країна Flag of the Ukrainian State.svg ЗУНР
Діяльність поетеса
Батько Федорович Володислав

Дарія Віконська, справжні ім'я та прізвище: Малицька Іванна-Кароліна Володиславівна Федорович гербу Огінець[1] (17 лютого 1893(18930217), Відень — 25 жовтня 1945, там само) — письменниця, літературний критик, перекладач, літературо- і мистецтвознавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Володислав-Валентин Федорович.

Навчалась і здобула освіту за кордоном (Німеччина, Франція, Велика Британія). Подорожувала Західною Європою, Росією, Єгиптом. У 1920–30-х роках проживала у маєтку батька в с. Шляхтинці, де разом із чоловіком М. Малицьким проводила культурно-освітну діяльність. Під час більшовицької окупації Західної України виїхала до Ленінграда (нині С.-Петербург). З 1939 року проживала у Відні.

У 1943 році брала участь у творчому вечорі у Львові, який організувала «Спілка Українських Мистців»[2].


Не хотіла потрапити до «лап» карателів з НКВД, тому покінчила життя самогубством.

Чоловік — селянський син Микола Малицький, учитель Тернопільської гімназії, якого батько свого часу запросив навчати Іванну-Кароліну української мови.

У 2016 році ЛА «Піраміда» випустила її книгу «За силу й перемогу», яка вперше побачила світ там само у 1938 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]