Даунінг-стріт, 10

Даунінг-стріт, 10 англ. 10 Downing Street
51.503396° пн. ш. 0.127640° зх. д. / 51.503396; -0.127640
Країна	Велика Британія
Розташування	Лондон
Статус спадщини	реєстрова будівля I ступеняd
Архітектор	Крістофер Рен
Клієнт	Лорд-казначей, Прем'єр-міністр
Дата закінчення спорудження	1684
Стиль	архітектура неокласицизму і георгіанська архітектура
Власник	Уряд Великої Британії
Призначення	офіційна резиденція
Адреса	Даунінг-стріт, 10
Даунінг-стріт, 10 Даунінг-стріт, 10 (Сполучене Королівство)
gov.uk/government/organisations/prime-ministers-office-10-downing-street
Даунінг-стріт, 10 у Вікісховищі

Даунінг-стріт, 10 (англ. 10 Downing Street) — офіційна резиденція лорда-скарбника, який з 1905 року є також Прем'єр-міністром Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Ця адреса є однією з найвідоміших у Сполученому Королівстві й у світі. Знаходиться в центрі Лондона на вулиці Даунінг-стріт, що примикає до Вайтхоллу.

Історія

Усі резиденції членів уряду розташовані на одній стороні вулиці. Будинки на іншій стороні в XIX столітті були передані Міністерству закордонних справ та у справах Співдружності націй Великої Британії. Вулиця була забудована в 1680-х роках сером Джорджем Даунінгом (його поличчя висить у фоє цього будинку). Джордж Даунінг перебував на військовій та дипломатичній службі в Олівера Кромвеля і короля Карла II та був відомий своєю заможністю. Будівлі понад триста років, у ній близько сотні кімнат. Приватні покої знаходяться на третьому поверсі, кухня — в підвалі. На інших поверхах — кабінети, офіси, приймальні, бенкетні зали — загалом, робочий простір прем'єр-міністра. Є внутрішній двір і тераса. Будинок № 10 насправді складається з трьох будівель — це комбінація особняка, котеджу і таунхауза. Вони були об'єднані в 1732 році, № 10 був найбільшим із них.

Головний фасад будинку

Після того, як Даунінг забудував вулицю, адреса змінювалась кілька разів, будинок № 10 був домом № 5 до 1787 року. Дизайном будинків займався Крістофер Рен (Christopher Wren). Побудовані вони були за досить дешевою технологією. Сам Даунінг тут ніколи не жив. З-поміж 31 Першого Лорда (First Lords — так називали раніше прем'єр-міністрів) з 1735 до 1902 року 16 жили в будинку № 10. Решта ігнорували власну офіційну резиденцію, мешкаючи в інших місцях, наприклад, з 1834 по 1877 рік будинок був порожній або використовувався в рідкісних випадках для зустрічей тощо. До того ж побудований на швидку руку дешевий будинок вважався небезпечним для життя — фундамент був слабкий, стінки тріскалися, підлоги були перекошені. Були періодичні спроби ремонту, проте вони не мали значного успіху, до того ж на межі XIX століття район Даунінг-стріт набув негативної репутації — у районі була поширена злочинність та проституція, частими були пограбування та вбивства. Занепад будинків призвів до того, що майже всі з них були знесені. Серед кількох вцілілих був будинок № 10. Чергова реконструкція проводилася приблизно з 1960 по 1990 рік, при цьому акцент робився на використанні оригінальних матеріалів і збереженні зовнішнього вигляду. Вартість робіт становила 3 000 000 фунтів, вони тривали близько трьох років. Фундамент було повністю замінено новим, надземна ж частина будинку 10 на 60 % складається з нових матеріалів, тоді як решта 40 % складали ретельно відреставровані старовинні фрагменти або їхні точні копії. Фасад будівлі раніше був жовтим, проте з часом потемнів через смог. Рішення відмити фасад викликало незадоволення суспільства, і цеглу знову забруднили.

Традицію проживання у будинку відновив прем'єр-міністр Артур Джеймс Балфур; Вінстон Черчилль під час Другої світової війни надавав перевагу перебуванню на Даунінг-стріт перед переховуванням у бункері. Деякі прем'єри, зокрема Тоні Блер і Девід Камерон, проживали в будинку № 11 зі своїми сім'ями. Також за традицією на Даунінг-стріт живе кіт, що виконує роль мишолова.

«0» в числі «10» прикріплений нерівно, а під невеликим кутом — саме так було зроблено в оригіналі і ця помилка також стала свого роду символом, характерним знаком. Спершу двері були зроблені з чорного дуба, але після атаки терористів з Ірландської Республіканської Армії (1991) їх замінили на сталеві. 7 лютого 1991 року бойовики ІРА обстріляли з міномета будівлю, де відбувалось засідання політиків та військових, включаючи прем'єра Джона Мейджора. Снаряди не влучили й вибухнули поблизу приміщення. Загиблих не було, проте кілька співробітників поліції зазнали легких уламкових поранень. Нападники втекли. До цього інциденту резиденція не була захищена належним чином. Доступ до вулиці та будівлі не був обмеженим. Перед будівлею збиралися демонстранти та фотографувалися туристи. Зовні двері неможливо відімкнути через відсутність замкової щілини, їх відмикає офіцер поліції зсередини.

Світлини

• 
  Вінстон Черчилль на ґанку резиденції
• 
  Ґордон Браун та Барак Обама в одному із залів
• 
  Поліція охороняє спокій прем'єра

Посилання

• Даунінг-стріт на Google Street View