Даша Дрндич
| Даша Дрндич | ||||
|---|---|---|---|---|
| хорв. Daša Drndić | ||||
| Народилася |
10 серпня 1946[1][2] Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ[1] | |||
| Померла |
5 червня 2018[2] (71 рік) Рієка, Хорватія ·злоякісна пухлина | |||
| Поховання | Kozala Cemeteryd[3] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Югославія[4] Хорватія | |||
| Діяльність | перекладачка, письменниця | |||
| Alma mater | Southern Illinois Universityd, Белградський університет і Рієцький університет | |||
| Батько | Ljubo Drndićd | |||
| Родичі | Ante Drndićd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Даша Дрндич (хорв. Daša Drndić; 10 серпня 1946, Загреб — 5 червня 2018, Рієка) — хорватська письменниця, літературний критик, перекладач.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила філософський факультет Белградського університету. За стипендії Фулбрайта стажувалася в університеті Південного Іллінойсу та університету Кейза. Захистила в Рієці дисертацію про фемінізм та політичну заангажованість в літературі. Викладала в університеті Рієки сучасну британську писемність і літературну майстерність. Крім прози писала п'єси для радіо. Перекладала Борхеса, Ґомбровича, Одена, Далтона Трамбо, Томаса Бергера та ін.
Книги[ред. | ред. код]
- Put do subote (1982)
- Камінь з неба/ Kamen s neba (1984)
- Marija Częstochowska još uvijek roni suze ili Umiranje u Torontu (1997)
- Canzone di guerra (1998; словен. пер. 2011)
- Totenwande, Zidovi smrti (2000)
- Doppelgänger (2002)
- Leica format, роман (2003; словен. пер. 2011)
- After Eight, статті про літературу (2005)
- Feministički rukopis ili politička parabola: drame Lillian Hellman (2006)
- Sonnenschein — dokumentarni roman (2007, премія Киклоп книжкового фестивалю у Пулі, короткий список премії «Індепендент» за перекладну прозу, 2013; словен. пер. 2009, гол. і пол. пер. 2010, англ. пер. 2011, фр. пер. 2013)
- Квітень в Берліні/ April u Berlinu (2009)
- Belladonna, роман (2012, рец. [1] [Архівовано 6 січня 2013 у Wayback Machine.])
Визнання[ред. | ред. код]
Твори Дрндич перекладені на кілька європейських мов. Її романи і радіодрами удостоєні національних і зарубіжних премій.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтерв'ю на сайті радіо Вільна Європа, [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.] 2013 (сербо-хорв.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123057914 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Istrapedia
- ↑ https://kd-kozala.hr/trazilica-pokojnika.aspx
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #160007289 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
|
