Даштаянц Гайк Апетнакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гайк Апетнакович Даштаянц
Народився 24 грудня 1924(1924-12-24)
Владикавказ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Помер 31 січня 1978(1978-01-31) (53 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Берковецьке кладовище
Країна СРСР СРСР
Національність вірменин
Діяльність гематолог, інтерніст
Alma mater Петербурзька військово-медична академія
Галузь медицина
Заклад Рязанський медичний державний університетd
North Ossetian State Medical Academyd
Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика
Посада завідувач кафедрою терапії-2 Київського інституту удосконалення лікарів
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Аринкін Михайло Інокентійович
Касирський Йосип Абрамович
Партія КПРС
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Даштая́нц Гайк Апетна́кович (нар. 24 грудня 1924(19241224) — 31 січня 1978) — український радянський терапевт і гематолог, доктор медичних наук20 лютого 1960 року), професор15 лютого 1961 року), відмінник охорони здоров'я, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1980; посмертно[1]).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 грудня 1924 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями. В 1946 році закінчив Петербурзьку військово-медичну академію. В 1959 році захистив докторську дисертацію на тему «Деякі нові дані щодо використання стернальної пункції в клініці та експерименті». Учень академіків М. І. Аринкіна, Й. А. Касирського. З 1962 по 1978 рік завідував кафедрою терапії-2 у Київському інституті удосконалення лікарів.

Могила Гайка Даштаянца

Жив в Києві в будинку по вулиці Дорогожицькій, 17, квартира 5. Помер 31 січня 1978 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 66).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор 143 наукових праць, в тому числі 9 монографій. Науковий напрямок — проблеми гематології, терапії, онкології. Під його керівництвом виконані 4 докторських та 24 кандидатських дисертації. Учні — професори Є. В. Андущенко, О. М. Сидоренко, А. Ф. Романова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За підручник «Внутренние болезни», опублікований у 1977 році. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 жовтня 2012.

Джерела[ред. | ред. код]