Дашті Джум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дашті Джум
38°01′12″ пн. ш. 70°09′00″ сх. д. / 38.02000000002777824° пн. ш. 70.1500000000277879053101060° сх. д. / 38.02000000002777824; 70.1500000000277879053101060Координати: 38°01′12″ пн. ш. 70°09′00″ сх. д. / 38.02000000002777824° пн. ш. 70.1500000000277879053101060° сх. д. / 38.02000000002777824; 70.1500000000277879053101060
Розташування: Таджикистан Таджикистан
Найближче місто: Куляб
Площа: 197 км²
Заснований: 1983
Керівна
організація:
Лісогосподарське виробниче об'єднання Республіки Таджикистан
Країна Flag of Tajikistan.svg Таджикистан
Дашті Джум. Карта розташування: Таджикистан
Дашті Джум
Статус (до анулювання): об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКОd

Державний природний заповідник Дашті Джум (тадж. мамнӯъгоҳи давлатии табии Дашти Ҷум) — природоохоронна зона на півдні Таджикистану. Знаходиться у Хатлонській області за 40 км від найближчого міста Куляб та за 240 км від столиці республіки, міста Душанбе. Влада республіки оголосила «Дашті Джум» офіційною туристичною зоною. Заповідник є єдиним в Центральній Азії резерватом, де збережена популяція гвинторогого козла і унікальне фісташкове рідколісся.

Характеристика[ред. | ред. код]

Заповідник заснований у 1983 році. Площа заповідної зони, що розташувалася на півдні Дарвазького хребта, становить 19,7 тис га. Унікальність цієї території полягає в різноманітності рослин і тварин, що мешкають в горах Шурабадської нохії. У заповіднику мешкають 17 видів рідкісних видів тварин з них 6 видів птахів. До Червоної книги Республіки Таджикистан включені 10 видів ссавців, 6 видів птахів, 1 вид змій і 1 вид рукокрилих, що мешкають на території заповідника, зокрема уріал (Ovis vignei bocharensis), тяньшанський підвид бурого ведмедя (Ursus arctos isabellinus), середньоазійська видра (Lutra lutra) тощо. Головним охоронним об'єктом заповідника стали гвинторогі козли (або мархури), що занесені у Міжнародну Червону книгу, як вимираючий вид парнокопитних. Гвинторогий козел живе в південній частині гір, де скелі змішуються з луками.

Ще одним видом парнокопитних, що мешкає на території заповідної зони є муфлон. Вони тримаються великими стадами, під час гону становлять небезпеку зникаючим мархурам, які нерідко потрапляють під роги баранів, що б'ються.

На сухих територіях південно-східних, південно-західних і південних схилах хребта Хазратішох, в нижньому ярусі розташовані природні зарості фісташкового рідколісся, а загальна площа вкритих фісташковим лісом складає 3,5 тис га.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]