Д^а (тепловоз)

RSD-1 (Д^А)
RSD-1 (ДА)
	Да20-09 в залізничному музеї на Варшавському вокзалі Санкт-Петербурга, РФ
Основні дані
Головні конструктори	Джеймс Г. Блант
Рік будування	листопад 1942 — травень 1946
Країна будування	США
Виробник	American Locomotive Company
Завод	American Locomotive Company
Разом побудовано	150 (70 для СРСР але 68 прибуло тому що 2 потонули. 6 для Мексики, 60 Ірану, 22 США
Країни експлуатації	Іран, СРСР, США, Мексика
Залізниця	Ашхабадська залізниця (Центральна Азія) Ташкентська залізниця (Центральна Азія) Закавказька залізниця (Регіон Кавказу) Одеська залізниця (Україна) Ленінградська залізниця (Північний Захід Росії)
Роки експлуатації	1948 — 1980-ті
Ширина колії	1435 мм, 1524 мм
Рід служби	вантажопасажирський, маневровий
Технічні дані
Конструкційна швидкість	96 км/год
Осьова формула	30−30
Довжина локомотива	16 852 мм (по осям автозчеплення)
Ширина	3050 мм
Висота	4390 мм
Робоча маса	121,2 т
Порожня маса	107 т.
Зчіпна маса	121,2 \text{ тонни}
Навантаження від ; рушійних осей на рейки	20,2 \text{ тонни}
Повна колісна база	13,26 метрів
Відстань між шкворнями	9,91
Колісна база візків	3,43 \text{ метра}
Тип дизеля	ALCO 539T
Потужність дизеля	1000 к. с.
Тип передачі	електрична постійного струму
Тип ТЕД	GE-731D
Потужність ТЕД	6×99 кВт
Підвішування ТЕД	опорно-осьове
Діаметр коліс	1016 мм
Сила тяги тривалого режиму	12 000 кгс (або приблизно 117,7 кН).
Швидкість тривалого режиму	v_{тр} = 17,2 км/год
	Да (тепловоз) у Вікісховищі

RSD-1 (Д^А) — тепловоз типу 3_о—3_о потужністю 1000 к. с. випускався фірмою American Locomotive Company з 1942 по 1946. Шестивісна версія тепловоза RS-1. Спочатку тепловози будувалися для Ірану, пізніше значна партія (за радянськими даними — 70, з них 2 потонули дорогою) цих тепловозів надійшла до Радянського Союзу, де отримали позначення Д^А20 (Дизельний локомотив компанії АЛКО з навантаженням на вісь 20 т). 1947 в СРСР почався випуск тепловозів серії ТЕ1, які були копією тепловозів Д^А. У меншій кількості тепловози RSD-1 експлуатувалися на залізницях Північної Америки (США і Мексика).

Технічні характеристики дизельного двигуна

виробник — ALCO
тип — простої дії з безкомпресорним розпиленням палива і турбонаддувом системи Бюхі
марка — 539T
потужність к.с. — 1000
оберти потужності — 740 об/хв
циліндрів — 6
діаметр циліндра — 12,5”
хід поршня — 13”
охолодження — водяне
кількість тактів — 4
об'єм — 157,2
ступінь стискання -11,8—12,5
порядок роботи циліндрів — 1-3-5-6-4-2

Історія

4-вісні попередники цього тепловоза будувалися у США, починаючи з березня 1941 і мали позначення RS-1. 1942 була створена його 6-вісна версія — RSD-1.

1943 Народний комісаріат шляхів сполучення Радянського Союзу поставив питання про замовлення в США серії таких тепловозів.

З червня 1945 тепловози серії Д^А почали вводитися в експлуатацію в СРСР.

Порівняно з базовою версією тепловоза (RS-1) у цієї модифікації (за деякими даними — спеціально для поставки в СРСР^[1]) була змінена осьова формула для зменшення навантаження на рейки: RS-1 — 2₀ — 2₀, Д^А (RSD-1) — 3₀ — 3₀.

Спочатку повне найменування серії було Д^А20, а з 1947 тепловоз позначали (у літературі і на самих тепловозах) Д^А.

Тепловоз RSD-1 в залізничному музеї Tennessee Valley, США

В Радянський Союз тепловози серії Д^А надходили морським шляхом через Мурманський і Молотовський (поблизу Архангельська) порти. Після транспортування тепловози збирали і відправляли в підмосковне депо Раменське Московсько-Рязанської залізниці.

При підготовці в липні 1945 локомотивів для урядового поїзда до Потсдама, де мала відбутися конференція трьох держав, було вирішено використовувати як локомотив прикриття тепловоз Д^А20-27. Незабаром після Можайська урядовий поїзд зупинився на підйомі через боксування паровоза. Після цього паровоз був замінений тепловозом Д^А20-27, який вів поїзд до Потсдама^[2]^[3]^[4].

Всього зі США до Радянського Союзу у першій половині 1945 надійшло 68 тепловозів серії Д^А. Тепловози Д^А20-41 і Д^А20-50 затонули при транспортуванні.

У зв'язку з необхідністю ремонту тепловозів Д^А і Д^Б був побудований Астраханський тепловозоремонтний завод.

В кінці 1940-их на базі тепловоза Д^А був розроблений тепловоз ТЕ1. Тепловоз був виконаний з повторенням конструкції тепловоза Д^А, однак в проект були внесені зміни у зв'язку з переведенням розмірів з футів і дюймів на метричну систему. Був змінений діаметр рушійних коліс, замінено гальмівне обладнання, діаметр циліндрів і хід поршнів двигуна і деякі інші параметри.

Перший тепловоз ТЕ1 Харківський завод транспортного машинобудування випустив у березні 1947.

Тепловози були виключені з інвентаря залізниць СРСР у 1980-их.

Примітки

↑ Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог (1845—1955 гг.). [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] — 2-е изд. — М.: Транспорт, 1995. С. 394—402, 433. ISBN 5-277-00821-7
↑ Поезд № 1. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 16 вересня 2013.
↑ Страницы тепловозной тяги. Часть 1. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
↑ О них не сообщалось в сводках…. Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 16 вересня 2013.

Посилання

Опис тепловозів серії Д^а [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] з книг В. А. Ракова(рос.)

[1] Раков В. А. Локомотивы отечественных железных дорог (1845—1955 гг.). [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] — 2-е изд. — М.: Транспорт, 1995. С. 394—402, 433. ISBN 5-277-00821-7

[rs-2] Поезд № 1. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 16 вересня 2013.

[3] Страницы тепловозной тяги. Часть 1. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.

[4] О них не сообщалось в сводках…. Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 16 вересня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Тепловози, збудовані за часів СРСР (1922–1991)
	Еел2 (1924) • Емх3 (1926) • Еел8 (1932) • Дг14-1 (1941)
	Д^а (1942-46) • Д^б (1944-45)
	Щел1 (1924) • Еел8 (1932) • Еел (1932-41) • АА (1933) • ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ2 (1956-59) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • ЧМЕ2 (1957-1965) • ТЕ10 (1958-1961) • ТЕМ1 (1958-1966) • ТГК (1958-1962) • ТГ100 (1959) • ТГ102 (1959—1965) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ3 (1959-67) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГК2 (1960-2008) • ТГМ23 (1960-донині) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕП60 (1960-1985) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ТУ4 (1962—1974) ¹ • ЧМЕ3 (1963-1988) • ГП1 (1964) • М62 (1965-1980) • ТГМ6 (1966-донині) • ТУ5 (1967—1973) ¹ • ТУ6 (1968—1971) ¹ • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТУ7 (1971—1986) ¹ • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТГМ4 (1971-донині) • ТЕП70 (1973-2006) • ТУ6А (1973—1988) ¹ • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • ТЕМ7 (1975-донині) • ТЕП75 (1976) • ТУ6Д (1978—1988) ¹ • ТУ6П (1978—1988) ¹ • 2ТЕ121 (1978-1992) • ТЕМ3 (1979-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ40 (1982-донині) ^{4, 1520 мм} • ТГМ12 (1983) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • ЧМЕ5 (1985) • ТУ7А (з 1986) ¹ • ТЕ136 (1984-1992) • 2ТЕ137 (1985) • ТУ6СПА (1986—1993) ¹ • ТЕМ15 (1987-1995) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕП80 (1988-1989) • ТУ8 (з 1988) ^{1, 2} • ТУ8Г (з 1988) ^{1, 3} • ТУ8П (з 1988) ^{1, 3} • ТУ10 (з 2010) ¹
Прапорець вказує країну виготовлення. В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози. Ширина колії: 1 — 750 мм, 2 — 1000 мм 3 — 1067 мм, 4 — 1435 мм.