Дванадцяткова система числення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дванадцяткова система числення (Дуодецимальна) — позиційна система числення з основою 12. Використовуються цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, A, B. У іншій системі позначення, для бракуючих цифр використовують не A і B, а t від (англ. ten десять) і e (від англ. eleven одинадцять).

Число 12 могло б бути дуже зручною основою системи числення, оскільки воно ділиться без залишку на 2, 3, 4 і 6. Число ж 10 — основа десяткової системи числення без залишку ділиться лише на 2 і 5.

Деякі народи Нігерії та Тибету використовують дванадцяткову систему числення. Деякі вчені вважають, що така система виникала в них з підрахунку фаланг на руці великим пальцем.

Перехід до дванадцяткової системи числення пропонувався в часи Великої французької революції, на засіданнях Революційної комісії з ваг і мір. У 1944 році було організовано Дванадцяткове товариство Америки, що об'єднало активних прихильників однойменної системи числення. Проте, головним аргументом проти цього завжди служили, очевидно, величезні витрати, і неминуча плутанина при переході.

Елементом дванадцяткової системи в сучасності може служити рахунок дюжинами. Перші три степені числа 12 мають власні назви:

Дванадцяткова система числения виникла у давньому Шумері. Згідно з однією гіпотезою, число 12 відповідає кількості фаланг чотирьох пальців на руці, якщо рахувати їх великим пальцем.

Згадка у фантастиці[ред.ред. код]

Дванадцяткова система числення згадується і у фантастичній літературі:

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]