Перейти до вмісту

Два трактати про правління

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Два трактати про правління»
АвторДжон Локк Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Темаполітична філософія Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанртрактат Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавництвоAwnsham Churchilld Редагувати інформацію у Вікіданих
Видано1690 Редагувати інформацію у Вікіданих
У «Гутенберзі»7370
Джон Лок

«Два трактати про правління» (англ. Two Treatises of Government) літературна праця англійського мислителя Джона Лока, завдяки якій його вважають батьком політичного лібералізму. Дана робота розділена на дві частини. У першій частині автор висловлює власну критику політичних поглядів сера Роберта Філмера і його послідовників. У другій частині розкриває власну систему поглядів, щодо походження держави і її ролі в суспільстві.

Основні проблеми твору

[ред. | ред. код]

Перша частина праці являє собою спростування ідей Роберта Філмера. Філмер стверджує, що основою державної влади монарха є Божа воля. Лок категорично не погоджується з даним тезисом Філмера. Він пропонує розрізняти те, що встановлено Богом, і те, що залежить від людської волі. Лок переконаний, що помилка Філмера полягає в тому, що він не проводить відмінності між людиною і тваринами, у яких дійсно існує право сильного. В основі, викладеної у «Двох трактатах про правління», теорії автора лежить критика абсолютної влади монарха, здійснюваної всупереч волі більшості громадян.

У другому трактаті Лок розмірковує про сутність і походження держави. Він доводить, що в первісному природному стані всі люди були вільні й рівні. Але ця свобода та рівність були багато в чому формальними. Люди не здатні уживатися один з одним, не порушуючи при цьому природні права, які, як вважав Лок, надані кожному з нас законом природи. У всіх людей є право на життя і право бути вільними до тієї міри, поки ці права не порушують свободу і природні права інших. Однак, без організованого елементу примусу люди, за словами Лока, змушені власноруч захищати свої власні природні права від інших людей. І для того, щоб більш ефективно захищати права всіх людей, вони, на думку Лока, об'єднались і уклали між собою суспільний договір. Цей договір забезпечує їх природні права шляхом заснування такої держави, яка приймає закони для їх захисту і слідкує за виконання цих законів.

Згода людей є тією єдиною основою, на яку спирається влада держави на думку Лока. Лок говорить про це абсолютно чітко:

Якщо хто-небудь з тих, хто перебуває при владі, перевищує дану йому за законом владу і використовує силу, що знаходиться в його розпорядженні для таких дій по відношенню до підданих, які не дозволяються законом … то йому можна чинити опір, як і всякій іншій людині, яка силою зазіхає на права іншої.

Якщо держава або правитель порушує права окремих громадян, то люди мають право організувати повстання і позбутися такого уряду або держави. "Коли ж законодавці намагаються відняти і знищити власність народу або повернути його у рабство деспотичної влади, то вони ставлять себе в стан війни з народом, який внаслідок цього звільняється від обов'язку будь-якої подальшої їм покори. Лок вважав, що держава повинна функціонувати для досягнення тієї єдиної мети, заради якої вона спочатку і була створена, а саме для захисту життя, свободи і власності. Він зазначає у роботі:

Коли якесь число людей таким чином погодилося створити спільноту або державу, то вони тим самим уже об'єднані та складають єдиний політичний організм, у якому більшість має право діяти і вирішувати за інших.

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Два трактати про врядування / Д. Лок ; пер. с англ. О. Терех, Р. Димирець. — Київ: Основи, 2001. — 265 с. ISBN 966-500-172-8

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]