Двигун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4StrokeEngine Ortho 3D Small.gif

Двигу́н (або руші́й, також силова установка) — енергосилова машина, що перетворює який-небудь вид енергії на механічну роботу.

Різновиди[ред. | ред. код]

Рушії ділять на первинні і вторинні.

Первинні рушії (гідротурбіни, рушій внутрішнього згоряння та інші) безпосередньо перетворюють енергію природних ресурсів (води, ядерного палива) у механічну, електричну тощо енергію.

Вторинні рушії (наприклад, електричні) одержують енергію від первинних рушіїв, перетворювачів чи накопичувачів енергії (наприклад, сонячних батарей, пружинних механізмів …)

New4stroke70x90x5.gif

Колись, чотири-п'ять тисяч років тому, люди знали тільки один рушій— власні м'язи. Потім навчилися використовувати мускульну силу тварин — биків, коней, верблюдів та ін. Ще пізніше з'явилися перші, дуже примітивні механічні рушії— водяні і вітряні колеса. Сьогодні на землі працюють мільйони рушіїв— водяних і вітряних, парових і газових, електричних і повітряних. Ми називаємо їх загальним словом «рушії» тому, що всі ці машини перетворюють різні види енергії в механічний рух.

Новий вигляд старих машин[ред. | ред. код]

Водяні рушії, найповажніші за віком, справно служать на гідроелектростанціях. Звичайно, вони і за виглядом, і за потужністю аніскільки не схожі на стародавні водяні колеса. Сьогодні гідротурбіни — наймогутніші рушії у світі. Падаюча вода обертає величезні сталеві колеса з лопатями, насадженими на масивний вал. І якщо до цього ж валу приєднати генератор, гідроелектростанція почне виробляти електричний струм.

Такий же принцип дії і у вітряних рушіїв, тільки колесо з лопатями обертає не вода, а вітер. За допомогою вітрорушіїв можна приводити в дію насоси, що викачують воду з глибоких колодязів, а можна отримувати електричний струм — для цього вал потрібно з'єднати з генератором. Але вітер дме з різною силою в різний час, а то і зовсім стихає. Тому на вітроелектростанціях (ВЕС) ставлять накопичувачі енергії. Наприклад, високо розташовані резервуари з водою. Поки є вітер, частина енергії ВЕС примушує працювати насос, що піднімає воду на велику висоту. Але вітер впав — і вода починає зливатися з резервуару. По дорозі вона обертає турбіну і сполучений з нею генератор.

В інших випадках об'єднують в одну ВЕС декілька вітряних коліс, які працюють далеко одне від одного. І якщо вітер є в районі хоч би одного з коліс, станція не перестає подавати енергію.

Перший тепловий рушій[ред. | ред. код]

Парові і газові рушії часто об'єднують загальною назвою «теплові». Дійсно, кожен такий рушій перетворює на механічну роботу теплову енергію пари або газу. Але це перетворення теплові рушії виконують різними способами.

Старому рушію цього класу — паровій машині — близько 300 років. Колись вона була найголовнішою серед інших рухових машин. Сьогодні парова машина поступово йде в минуле разом з останніми паровозами і пароплавами. Машина ця важка і не дуже швидкохідна, а техніка прагне до швидкості і легкості. Крім того, у неї низький коефіцієнт корисної дії(ККД). Так от, ККД паровоза не більше 8 %. Це означає, що з 100 кг спаленого в топці вугілля на корисну роботу перетворюється теплова енергія тільки восьми кілограмів, а інші 92 кг спалюються марно — їх енергія вилітає в димар, втрачається з парою, що відходить, йде на тертя внутрішніх деталей парової машини й механізму самого локомотива.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Раніше обсяг виробленої енергії визначали, орієнтуючись на снагу свійських тварин (воли, коні). Від тієї доби лишилася одиниця потужності рушія— кінська сила.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Автомобільні двигуни: навч. посіб. / Р. В. Зінько, Б. Р. Бучківський, В. М. Зіркевич, А. М. Андрієнко ; М-во оборони України, Акад. сухопут. військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. — Л. : [АСВ], 2011. — 189 с. : іл. — Бібліогр.: с. 159—160 (23 назви).
  • Швець І. Т. , Кіраковський Н. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.
  • Корець, М. С. Машинознавство: Основи гідравлики та теплотехніки. Гідравл.машини та теплові двигуни: навч.посіб.для студ. / М. С. Корець. — К: Знання України, 2001. — 448 с. — ISBN 966-618-153-3