Дводумство
Дводумство або двоєдумство[1] (англ. doublethink) — здатність дотримуватися двох протилежних переконань одночасно.
Історія слова[ред. | ред. код]
Термін введений Орвеллом в романі «1984» для позначення детермінованого тоталітарним суспільством стереотипу, збоченої норми, зображеної в системі мови і мовних висловлювань; стереотипу, здатну жорстко обумовлювати поведінку людей.
Орвелл у своїй антиутопії припустив, що в тоталітарному суспільстві майбутнього виникне нова ідеологія, яка об'єднає думку і слово, а також новомови, що обслуговує «ідеологію АНГСОЦу». Священне Дводумство Старшого Брата регулює всі думки членів суспільства.
Новомова базується на таких постулатах :
- «Правовірність — стан несвідомий»
- «Дводумство … є безперервний ланцюг перемог над власною пам'яттю і … підкорення дійсності»
- «Руйнування мови» потрібно для того, щоб «стала неможливою думка»; мова повинна бути «мінімально зав'язана з свідомістю».
Дводумство — своєрідна пародія на поняття діалектика[2].
Цитати з роману «1984»[ред. | ред. код]
Три партійних гасла АНГСОЦу[ред. | ред. код]
Побудовано на понятті двозначності.
- ВІЙНА — ЦЕ МИР
- СВОБОДА — ЦЕ РАБСТВО
- НЕЗНАННЯ — СИЛА
Сенс дводумства[ред. | ред. код]
«Дводумство означає здатність одночасно дотримуватись двох переконань, що суперечать одне одному. Партійний інтелігент знає, в який бік змінювати свої спогади; отже, усвідомлює, що шахраює з дійсністю, а проте за допомогою дводумства він запевняє себе, що дійсність залишилася недоторканною. Цей процес має бути свідомим, інакше його не здійсниш акуратно, але має бути і несвідомим, інакше виникне відчуття брехні, а значить, і провини. Дводумство — душа АНГСОЦу, оскільки партія користується навмисним обманом, твердо тримаючи курс до своєї мети, а це вимагає повної чесності. Говорити явну брехню і одночасно в неї вірити, забути будь-який факт, що став незручним і витягти його із забуття, ледь він знову знадобився, заперечувати існування об'єктивної дійсності і враховувати дійсність, яку заперечуєш, — все це абсолютно необхідно. Навіть користуючись словом „дводумство“, необхідно вдаватися до двозначності. Бо, користуючись цим словом, ти визнаєш, що шахраюєш з дійсністю; ще один акт дводумства — і ти стер це з пам'яті; і так до нескінченності, причому брехня весь час на крок попереду істини. У кінцевому рахунку саме завдяки двозначності партії вдалося (і хто знає, ще тисячі років може вдаватися) зупинити хід історії.» (Частина друга, IX: книга Ґолдштайна «Теорія і практика олігархічного колективізму», розділ 1)
Ставлення до опонента[ред. | ред. код]
«Ключове слово тут — біло-чорний. Як і багато слів новомови, воно володіє двома протилежними значеннями. У застосуванні до опонента воно означає звичку безсоромно стверджувати, що чорне — це біле всупереч очевидним фактам. У застосуванні до члена партії — благонамірну готовність назвати чорне білим, якщо того вимагає партійна дисципліна. Але не тільки назвати: ще й вірити, що чорне — це біле; більше того: знати, що чорне — це біле, і забути, що колись ти думав інакше. Для цього потрібна безперервна переробка минулого, яку дозволяє здійснювати система мислення, яка по суті охоплює всі інші і іменована на новоязі двоємисленням». (Частина друга, IX: книга Голдштайна «Теорія і практика олігархічного колективізму», розділ 1)
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- "From 1984 to One-Dimensional Man … " [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] by Douglas Kellner
- Bloomsburg University «Project 1 Doublethink» [Архівовано 12 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Commentary by Karen von Hardenberg of The Trincoll Journal
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ У перекладі Олександра Тереха вжито варіант «дводумство», у перекладі Віталія Данмера — «двоєдумство»
- ↑ Ернест Геллнер «Умови свободи». Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 25 грудня 2013.
| |||||||||||||||||||||||||||||