Дворище (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дворище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Код КОАТУУ 1821181501
Основні дані
Засноване 1588
Населення 732
Площа 2,273 км²
Густота населення 322,04 осіб/км²
Поштовий індекс 12104
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°33′43″ пн. ш. 28°23′52″ сх. д. / 50.56194° пн. ш. 28.39778° сх. д. / 50.56194; 28.39778Координати: 50°33′43″ пн. ш. 28°23′52″ сх. д. / 50.56194° пн. ш. 28.39778° сх. д. / 50.56194; 28.39778
Водойми р. Ірша
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв України, буд. 13, смт Хорошів, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12101;
староста — вул. Лесі Українки, 10, с. Дворище, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12140
Карта
Дворище. Карта розташування: Україна
Дворище
Дворище
Дворище. Карта розташування: Житомирська область
Дворище
Дворище
Мапа

Дво́рище[1]село в Україні, у Хорошівському районі Житомирської області. Населення становить 732 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°33' пн. ш. 28°23' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 2,3 км².

Дворище розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 5 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 23 км[2]. Через село протікає річка Ірша.

у селі розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дворищанський парк».

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Дворище датується 1588 роком[2].

У 1650 році на мапі Даніеля Цвікера підписані як Дворища (в оригіналі Dworzyszcza — Двожища) .

У 1754 році у книзі подимного податку Київського воєводства згадуються як Двориська (в документі польською мовою Dworzyska — Двожиська).

У 1788 році у Дворищі налічується 6 дворів.

У 1811 році в Дворищах було 3 двори, у яких жили 81-річний Дем'ян Іванович Конабчук (викривлене Конопчук) з трьома синами; Федір Олексійович Алексин з родиною та зятем Нечипором Слюсарчуком; Василь Іванович Опанасюк з родиною[3].

В 1816 році Дворищами володів підполковник Даніель син Адама Осташевський, гербу Остоя, при підполковнику жили дві шляхетські родини Стефана Францовича Дуніна-Вонсовича, гербу Лебідь, з Давидівки та родина покійного Яна Павловського з Житомира; згодом Вонсовичі переселились в Полівську Гуту.

У 1834 році власником села був поміщик Волинських Дворянських Депутатських Зборів Василь Петрович Троцький. Дворища йому дістались як посаг від його дружини, яка ними володіла до того.

У 1850-х роках у Дворищах налічується 50 дворів.

У 1911 році налічувалося 126 дворів, де проживало 1010 жителів. 1913 року в селі розпочало свою діяльність однокласне народне училище, яке очолив Араклій Уласович[4].

У 19321933 роках Дворище постраждало від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 13 осіб[5].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 268 місцевих жителів, з них 106 осіб загинуло, 162 — нагороджено орденами і медалями[2].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Прапор Леніна», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7327 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і дит'ясла[2].

До 3 серпня 2016 року — адміністративний центр Дворищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області[6].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 732 особи, з них 98,09 % зазначили рідною українську мову, 1,5 % — російську, а 0,41 % — іншу[7].

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.

Посилання[ред. | ред. код]