Дворище (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дворище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040570140029305
Облікова картка с. Дворище 
Основні дані
Засноване 1588
Населення 732
Площа 2,273 км²
Густота населення 322,04 осіб/км²
Поштовий індекс 12104
Географічні дані
Географічні координати 50°33′43″ пн. ш. 28°23′52″ сх. д.H G O
Водойми р. Ірша
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв України, 13, смт Хорошів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12101
Карта
Дворище. Карта розташування: Україна
Дворище
Дворище
Дворище. Карта розташування: Житомирська область
Дворище
Дворище
Мапа
Мапа

Дво́рище — село в Україні, у Хорошівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 732 особи (2001).

Географія[ред. | ред. код]

Дворище розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 5 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 23 км[1]. Через село протікає річка Ірша.

У селі розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дворищанський парк».

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Дворище датується 1588 роком[1].

У 1650 році на мапі Даніеля Цвікера підписані як Дворища (в оригіналі Dworzyszcza — Двожища) .

У 1754 році у книзі подимного податку Київського воєводства згадуються як Двориська (в документі польською мовою Dworzyska — Двожиська).

У 1788 році у Дворищі налічується 6 дворів.

У 1811 році в Дворищах було 3 двори, у яких жили 81-річний Дем'ян Іванович Конабчук (викривлене Конопчук) з трьома синами; Федір Олексійович Алексин з родиною та зятем Нечипором Слюсарчуком; Василь Іванович Опанасюк з родиною[2].

В 1816 році Дворищами володів підполковник Даніель син Адама Осташевський, гербу Остоя, при підполковнику жили дві шляхетські родини Стефана Францовича Дуніна-Вонсовича, гербу Лебідь, з Давидівки та родина покійного Яна Павловського з Житомира; згодом Вонсовичі переселились в Полівську Гуту.

У 1834 році власником села був поміщик Волинських Дворянських Депутатських Зборів Василь Петрович Троцький. Дворища йому дістались як посаг від його дружини, яка ними володіла до того.

У 1850-х роках у Дворищах налічується 50 дворів.

У 1911 році налічувалося 126 дворів, де проживало 1010 жителів. 1913 року в селі розпочало свою діяльність однокласне народне училище, яке очолив Араклій Уласович[3].

У 19321933 роках Дворище постраждало від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 13 осіб[4].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 268 місцевих жителів, з них 106 осіб загинуло, 162 — нагороджено орденами і медалями[1].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Прапор Леніна», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 7327 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт і дит'ясла[1].

До 3 серпня 2016 року — адміністративний центр Дворищенської сільської ради Хорошівського району Житомирської області[5].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 732 особи, з них 98,09 % зазначили рідною українську мову, 1,5 % — російську, а 0,41 % — іншу[6].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211-212.
  2. Ревізька казка 1811 року, ДАЖО.
  3. Століття шкільництву у Дворищах. Прапор. 25 жовтня 2013. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Жтомирська область, 2008, с. 345.
  5. Дворищенська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 квітня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]