Дебора Ліпштадт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дебора Ліпштадт
англ. Deborah Esther Lipstadt
Deborah Lipstadt Remembering the Shoah presentation.jpg
Народилася 18 березня 1947(1947-03-18) (72 роки)
Мангеттен, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність історик Нового часу, історик, письменниця, викладачка університету
Alma mater Університет Брандейса
Сфера інтересів Історія Голокосту
Заклад Університет Еморі
Науковий ступінь Доктор філософії з історії
Особ. сторінка hdot.org

Дебора Ліпштадт у Вікісховищі?

Дебора Ліпштадт (англ. Deborah Esther Lipstadt; 18 березня 1947, Мангеттен, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки) — американський історик та дослідник Голокосту. Доктор філософії з історії, професор Інституту новітньої єврейської історії та вивчення Голокосту в Університеті Еморі в Атланті, голова академічного комітету Американського меморіального музею Голокосту[1]. У 1994 році президент США Білл Клінтон призначив Дебору Ліпштадт до американської «Ради пам'яті жертв Голокосту», де вона пропрацювала два терміни[2].

Дебора Ліпштадт народилася 18 березня 1947 року в родині єврейських емігрантів з нацистської Німеччини і виросла в Нью-Йорку. Вона закінчила міський коледж Нью-Йорка, отримала ступінь магістра та доктора філософії з історії в Університеті Брандейса.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Професор Ліпштадт відома тим, що веде наукову полеміку з заперечувачами Голокосту. У 1993 році вона видала книгу «Denying the Holocaust: The Growing Assault on Truth and Memory», присвячену цій проблемі[3].

У 1996 році один з персонажів цієї книги, письменник Девід Ірвінг подав позов у британський суд на Дебору Ліпштадт та видавництво Пінгвін Букс, зі звинуваченням в наклепі і нанесенні збитку своєї наукової та ділової репутації.

Суд привернув велику увагу громадськості, причому не тільки у Великій Британії[4]. Справа тривала кілька років. Хоча британські закони покладають тягар доказів на відповідача, Ліпштадт та видавництво за допомогою ряду провідних експертів з історії Третього Рейху переконали суд, що Ірвінг маніпулював документами, підтасовував історичні факти і мотивом до цього слугували його антисемітські переконання[5].

На цьому суді вперше в історії були публічно оголошені уривки з раніше не опублікованих щоденників нацистського злочинця Адольфа Ейхмана[6].

11 квітня 2000 року суд оголосив 333-сторінковий вердикт[4]. Претензії Ірвінга були відкинуті, він отримав вимогу сплатити 3 млн фунтів як компенсацію судових витрат[7][8].

Однак, незважаючи на постійну боротьбу з заперечувачами Голокосту, Дебора Ліпштадт не підтримує заборону на висловлювання, що заперечують Голокост або покарання за них.

«Я прихильниця такої неприємної дрібниці, як свобода слова, і мене дуже турбує, коли уряди обмежують її»[9].

У лютому 2007 року, Ліпштадт вперше використала неологізм «м'яке заперечення» на щорічному благодійному бенкеті Сіоністського об'єднання в Лондоні. Говорячи про книгу Джиммі Картера «Палестина: мир, а не апартеїд» вона заявила:

«Коли колишній президент Сполучених Штатів пише книгу по ізраїльському-палестинській кризі та поміщає хронологічну таблицю на початку книги, щоб сприяти розумінню ситуації, і в цій хронології не вносить нічого істотного між 1939 і 1947 роками, то це м'яке заперечення»[10].

Надалі Ліпштадт використовувала даний термін для позначення заперечення Голокосту тими, хто визнає саму подію в цілому, однак намагається применшити її масштаби і унікальність шляхом умовчання істотних аспектів або некоректних порівнянь з іншими подіями[11][12].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Deborah E. Lipstadt. Beyond Belief: The American Press and the Coming of the Holocaust 1933—1945. 1993. ISBN 0-02-919161-0. (англ.)
  • Lipstadt D. Denying the Holocaust: The Growing Assault on Truth and Memory. — ISBN 978-0-14-024157-0.
  • Deborah E. Lipstadt. History on Trial: My Day in Court with David Irving. 2005. ISBN 0-06-059376-8. (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кто такая д-р Дебора Липштадт?
  2. Hebrew Union College-Jewish Institute of Religion News & Publications. Third Annual Bamberger Memorial Lecture with Deborah E. Lipstadt (22/11/2005) (англійською). Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2011-03-06. 
  3. Deborah Lipstadt, Denying the Holocaust: The Growing Assault on Truth and Memory, Penguin, New-York, 1993; London, 1994 (англ.)
  4. а б Одна, но пламенная страсть(рос.)
  5. R. J. Evans, Lying about Hitler. History, Holocaust, and the David Irving Trial, Basic Books, New York, 2001 и R.J. van Pelt, The case for Auschwitz: Evidence from the Irving Trial, Indiana University Press, 2002. (англ.)
  6. Эйхмана процесс
  7. Індустрія наклепу
  8. Девід Ірвінг — винний. Архів оригіналу за 13 травень 2008. Процитовано 6 березень 2011. 
  9. Евросоюз планирует принять спорный закон против отрицания геноцида
  10. Quoted by Jonny Paul, «Holocaust Scholar Warns of New 'soft-core' Denial» Архівовано 6 липень 2013 у Archive.is The Jerusalem Post(англ.).
  11. Lipstadt lecture to focus on Holocaust denial, libel suit
  12. Denying the deniers: Q & A with Deborah Lipstadt