Дев'ята поправка до Конституції Пакистану

Дев'ята поправка до Конституції Пакистану (урду : آئین پاکستان میں نویں ترمیم) — поправка 1986 року, що передбачала запровадження закон шаріату як вищий закон країни шляхом внесення змін до статей 2, 203B і 203D Конституції Пакистану.

Сенат ухвалив законопроект і направив його до Національних зборів 7 серпня 1986 року. Васім Саджад, міністр юстиції та парламентських справ, передав законопроект до комітету. Комітет мав подати звіт щодо запропонованої поправки протягом 30 днів, але до того, як звіт встиг бути представлений, Національні збори було розпущено, а законопроект втратив чинність.

Текст

Поправка до статті 2 Конституції: У Конституції Ісламської Республіки Пакистан (далі — Конституція), у статті 2, після слова «Пакистан» у кінці додати слова «а Приписи Ісламу, викладені у Священному Корані та Сунні, є верховним законом і джерелом керівництва для законодавства, що здійснюється через закони, прийняті Парламентом та провінційними асамблеями, а також для формування політики Урядом». Поправка до статті 203B Конституції: У Конституції, у статті 203B, у пункті (c): (а) Кому після слова «Конституція» замінити крапкою; (б) Слова, коми та крапку з комою «мусульманське особисте право, будь-який закон, що стосується процедури будь-якого суду чи трибуналу, або, до закінчення десяти років з моменту набрання чинності цим Розділом, будь-який фіскальний закон або будь-який закон, що стосується справляння та збору податків і зборів, або банківської чи страхової практики та процедури;» — вилучити. Поправка до статті 203D Конституції: У Конституції, у статті 203D, після пункту (3) додати наступний новий пункт, а саме: (3-A) Незалежно від будь-яких положень цього розділу, щодо будь-якого фіскального закону або будь-якого закону, що стосується справляння та збору податків і зборів, або банківської чи страхової практики та процедури, Суд, у разі визнання закону таким, що суперечить Приписам Ісламу, після консультацій з особами, які мають спеціальні знання у цій сфері, рекомендує Уряду конкретні заходи та розумний строк для вжиття належних кроків і внесення змін до такого закону з метою приведення його у відповідність до Приписів Ісламу: За умови, що рішення Суду не мають зворотної сили, і жодне право чи вимога не можуть ґрунтуватися на них прямо чи опосередковано. (3-B) Незалежно від будь-яких положень Конституції, включаючи цей розділ або пункт (3-A), або будь-яких дій, вчинених відповідно до них, або будь-якого закону чи судового рішення, що суперечать цьому, всі чинні закони щодо справляння та збору податків і зборів, або банківської чи страхової практики та процедури, які є предметом рішення Суду, зазначеного в пункті (3-A), продовжують залишатися чинними до того часу, поки законодавчим органом не будуть прийняті відповідні закони на заміну таких чинних законів внаслідок остаточного рішення Суду, як зазначено в пункті (3-A), і до моменту введення зазначених законів у дію: За умови, що ніщо в пунктах (3-A) та (3-B) не поширюється на проведені оцінки, видані накази, незавершені провадження та суми, що підлягають сплаті або були стягнуті до моменту введення в дію законів, прийнятих на виконання пункту (3-A).

Див. також

• Ісламізація в Пакистані
• Розподіл державної влади
• Наваз Шаріф
• Беназір Бхутто
• Первез Мушарраф

Посилання

• Повний текст Дев'ятої поправки