Дев'ять скель
| Дев'ять скель взимку | ||||
.jpg) | ||||
|
49°40′14″ пн. ш. 16°01′56″ сх. д. / 49.67056° пн. ш. 16.03222° сх. д. | ||||
| Країна |
 Чехія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Край Височина, Край Височина | |||
| Тип | natural monument in the Czech Republicd[2] і природоохоронна територія[1] | |||
| Висота | 836.1 м | |||
| Площа | 3,3382 га[3][1] | |||
| Маршрут | із сіл Кріжанки та Гералець | |||
  Дев'ять скель взимку Дев'ять скель взимку (Чехія) | ||||
 | ||||
 Дев'ять скель у Вікісховищі | ||||
Дев'ять скель — найвища вершина Ждя́рських гір та друга за висотою вершина Чесько-Моравської височини після Явориці ((чеськ. Javorice). Висота — 836,1 метр над рівнем моря. Вершина гори всіяна скелями, звідки походить і назва гори. В 1976 році територія оголошена пам'яткою природи. Предметом охорони є гнейсові скельні блоки, а також наявна флора та фауна[4][5].
Скельний комплекс[ред. | ред. код]
Скельний комплекс, який часто називають скельним лабіринтом, складається з трьох довгих хребтів з дев'ятьма вежами:
- Основний блок — на його вершині розташований оглядовий майданчик, обладнаний перилами. Відкривається вид на північ у бік Свратки, кордону між Богемією та Моравією . На схід від вершини тягнеться головний хребет з вежами Королівського замку, Ждярською та Залудною вежами.
- Хитра вежа (12 м)
- Ждярська вежа
- Королівський замок (середня, найдовша частина головного хребта Дев'яти скель)
- Подвійна вежа
- Піраміда
- Мала вежа
- Крута і Пізанська вежі.
Кржижанецький хребет — це суцільне хребтоподібне утворення навпроти головного хребта Дев'яти скель, довжиною близько 60 метрів. Вища частина з вертикальною долинною стіною називається Престолом, подвійна вежа на краю називається Закоханими . Висота стін від 4 до 16 метрів.
Ґрадек — самотня скеля, приблизно на 50 метрів нижче нижнього кінця Кржижанецького хребта.
Охоронна діяльність[ред. | ред. код]
Дев'ять скель є пам'яткою природи номер 707, якою опікується адміністрація регіонального ландшафтного парку Ждярські гори. Скельний лабіринт з вежами, висота стін яких коливається від 5 до 19 метрів, є популярним місцем для скелелазіння. З природоохоронних міркувань сходження дозволено лише на північних схилах головного хребта та на південній стороні Труна . Всього в цьому населеному пункті промарковано 110 альпіністських маршрутів[6].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дев'ять скель -
Вигляд з вершини Дев'яти скель
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Nationally designated areas (CDDA)
- ↑ а б Digital Register of the Nature Conservancy Central Register
- ↑ AOPK CR open data
- ↑ Ждарські гори.
- ↑ Геологічна область Девять скель.
- ↑ Гірська спілка. Затвердження гори Дев'ять скель пам'яткою природи. Охоронні правила (PDF).