Марко Девич
Марко Девич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | серб. Марко Девић | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 27 жовтня 1983 (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Белград, Соціалістична Республіка Сербія, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 185 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник / нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ма́рко Де́вич (серб. Марко Девић, нар. 27 жовтня 1983, Белград, СФРЮ) — колишній український футболіст сербського походження. Атакувальний півзахисник та нападник, екс-гравець збірної України. 6-разовий бронзовий та срібний призер чемпіонату України у складі «Металіста» (Харків). Найкращий бомбардир чемпіонату України 2007/08.
Біографія[ред. | ред. код]
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
Народився у Белграді. Батько Марка колись був футболістом, тому син рано зацікавився спортом. У футбольну секцію хлопця прийняли у віці 10-12 років. Першою командою стала белградська «Звездара», дебют в основній команді якої відбувся у чемпіонаті 2000/01 першої ліги Югославії. Команда вийшла до найвищої ліги, але після вбивства президента «Звездари» Бранислава Трояновича влітку справи у клубі пішли кепсько. Наступними клубами у кар'єрі стали столичні «Железник», «Раднички» і «Вождоваць». У яких не догравав до 20 матчів і не забивав більше одного голу.
Волинь[ред. | ред. код]
Взимку протягом сезону 2004/05 правий півзахисник прийняв умови вищолігової луцької «Волині», яку тренував Віталій Кварцяний і перебрався до України. У ті роки Девич не забивав багато, бо грав на правому фланзі півзахисту і не так часто підключався до наступальних дій. Після першості України 2005/06 «Волинь» опинилася у «зоні вильоту» і мала покинути найвищу лігу. Марко Девич не бажав грати у першій лізі, тому міг би повернутися до Сербії, але з'явилася пропозиція від харківського «Металіста».
Металіст[ред. | ред. код]
Так він переїхав до Харкова.
Протягом тижневих оглядин Девич добре себе показав, забивши єдиний гол у товариській грі з «Іллічівцем», яку «Металіст» виграв 1:0. Мирон Маркевич взяв футболіста до своєї команди. У чемпіонаті 2006/07 він був постійним гравцем основи, забив 4 голи у 27 іграх і долучився до величезного успіху харківського клубу — «бронзи» чемпіонату і виходу до Кубка УЄФА. У першості 2007/08 Маркевич поставив Девича на позицію атакувального півоборонця (або форварда другого плану) і ігрові таланти серба проявилися ще яскравіше — забивши 19 голів, Марко став найкращим бомбардиром чемпіонату України 2007/08. На початку 2008 року через відсутність зацікавленості до гравця з боку збірної Сербії, балканський футболіст висловив бажання виступати за збірну України.[1]. 25 червня 2008 року гравець отримав громадянство України.[2] 11 лютого 2011 року подовжив свій контракт із «Металістом», що завершувався 2011 року, до 30 червня 2015 року[3]. А тим часом гравці харківського клубу продовжували просуватися у Єврокубках. У 1/8 фіналу Ліги Європи була дуже запекла гра проти Олімпіакосу. Спочатку Девич не забив ударом «паненка» з пенальті, але потім забив гол з гри. Який став вирішальним.
Шахтар[ред. | ред. код]
25 травня 2012 року уклав угоду з чемпіоном України, донецьким «Шахтарем», на термін 4 роки[4]. Там він провів кілька вдалих і невдалих ігор. Розкритися у Донецьку йому не вдалося. І він покидає клуб достроково.
Повернення в Металіст[ред. | ред. код]
28 лютого 2013 року, після дев'яти місяців у «Шахтарі», повертається в свій попередній клуб, харківський «Металіст»[5]. Але клуб став вже іншим. Змінився президент і куплених раніше гравців було важко утримувати. Один за одним всі покидали харків'ян. У тому числі і Девич, якому «Металіст» залишився винним велику суму грошей. Але згодом, перебуваючи вже в іншому клубі, Марко пробачив борги. А сам залишився у серцях уболівальників як найкращий бомбардир в історіїї клубу і його легенда.
Рубін[ред. | ред. код]
Одноклубником Пилявського у «Рубіні» буде інший гравець збірної України — Марко Девич, на рахунку якого 35 матчі в та 7 голів у складі нашої національної команди.
Натуралізований серб захищав українські кольори на Євро-2012, але після переходу з харківського «Металіста» до російського клубу, викликався до національної команди лише одного разу — у травні 2014 року на товариський матч з Нігером.
Так сталося тому, що Девич не мав місця в основному складі «Рубіну» і навіть побував у оренді в катарському «Аль-Райані».
Наприкінці 2015 року Девич повернув собі місце у складі казанців та почав забивати у чемпіонаті Росії та Лізі Європи.
Втім, Андрій Миколайович ігнорує 33-річного футболіста, який заявив про бажання повернутися до збірної України та допомогти їй на Євро-2016.
- Прихід у клуб
2014 року перейшов до російського «Рубіну». Перший матч у Чемпіонаті Росії зіграв проти «Волги». Але не зміг закріпитися в основі.
- Оренда в «Аль-Райян»
2015 року відправився в оренду до катарського клубу «Аль-Райян», де він відзначився дуже хорошими результатами. Зіграв 18 матчів і забив 11 голів.
- Після оренди
Після оренди Девич закріпився у складі клубу. Згодом почав багато забивати. Але 1 січня 2017 офіційно покинув «Рубін».
Ростов[ред. | ред. код]
17 січня 2017 року було оголошено про перехід до «Ростова» [6]. Контракт сторони підписали на півтора року.[7]
«Вадуц»[ред. | ред. код]
7 серпня 2017 року Девіч став гравцем клубу «Вадуц» з Ліхтенштейну, який виступає в другому дивізіоні Швейцарії. Контракт був розрахований на один сезон.[8] Дебютний гол за команду забив у ворота «Раперсвіля» зробивши рахунок 2:1 на користь «Вадуца» (матч завершився з рахунком 2:2). За один сезон у складі команди став володарем Кубка Ліхтенштейну.
«Сабах»[ред. | ред. код]
5 серпня 2018 року Девіч став гравцем азербайджанського «Сабаха». Виступи за нову команду почав дуже активно, забивши 2 м'ячі в 2 стартових іграх.
«Вождовац»[ред. | ред. код]
У серпні 2019 року перейшов до футбольного клубу «Вождовац»[9], на правах вільного агента, покинувши раніше азербайджанський «Сабах».
24 квітня 2020 року оголосив про завершення кар’єри футболіста[10].
Цікавинки[ред. | ред. код]
Серед футбольних кумирів Марко: Предраг Міятович, Роналду, Кака та Філіппо Індзагі.[джерело?]
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Клубні виступи[ред. | ред. код]
Станом на 13 березня 2016 року
Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | КК | Єврокубки | КЧПЗ | Інші | Всього | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
Звездара | 2000-01 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 |
2001-02 | 13 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 13 | 1 | |
Разом | 14 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 2 | |
Железник | 2002-03 | 19 | 1 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 3 |
Разом | 19 | 1 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 3 | |
Раднички | 2003-04 | 16 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 16 | 1 |
Разом | 16 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 16 | 1 | |
Вождоваць | 2004-05 | 14 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 4 |
Разом | 14 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 4 | |
Волинь | 2004-05 | 14 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 0 |
2005-06 | 18 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 19 | 2 | |
Разом | 32 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 33 | 2 | |
Металіст | 2006-07 | 27 | 4 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 32 | 4 |
2007-08 | 27 | 19 | 1 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 30 | 20 | |
2008-09 | 24 | 8 | 3 | 2 | 9 | 1 | 0 | 0 | 36 | 11 | |
2009-10 | 20 | 8 | 1 | 0 | 4 | 0 | 0 | 0 | 25 | 8 | |
2010-11 | 24 | 14 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 0 | 30 | 16 | |
2011-12 | 26 | 11 | 0 | 0 | 13 | 5 | 0 | 0 | 39 | 16 | |
Всього | 148 | 64 | 10 | 3 | 34 | 8 | 0 | 0 | 192 | 75 | |
Шахтар | 2012-13 | 12 | 4 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 16 | 4 |
Разом | 12 | 4 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 16 | 4 | |
Металіст | 2012-13 | 10 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 5 |
2013-14 | 17 | 15 | 2 | 1 | 2 | 2 | 0 | 0 | 21 | 18 | |
Разом | 27 | 20 | 2 | 1 | 2 | 2 | 0 | 0 | 31 | 23 | |
Рубін (Казань) | 2013-14 | 10 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 3 |
Всього | 10 | 6 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 0 | 16 | 8 | |
Ар-Райян | 2014-15 | 7 | 6 | 4 | 1 | 7 | 4 | 0 | 0 | 18 | 11 |
Усього за кар'єру | 307 | 111 | 18 | 7 | 51 | 16 | 1 | 0 | 363 | 136 |
Національна збірна[ред. | ред. код]
Збірна | Сезон | ||
---|---|---|---|
Ігри | Голи | ||
Україна | 2008 | 1 | 0 |
2009 | 1 | 0 | |
2010 | 5 | 0 | |
2011 | 10 | 2 | |
2012 | 11 | 1 | |
2013 | 5 | 4 | |
2014 | 1 | 0 | |
Всього | 34 | 7 |
Голи за національну збірну[ред. | ред. код]
# | Дата | Місце зустрічі | Суперник | Рахунок | Результат | Турнір |
---|---|---|---|---|---|---|
1. | 2011–02–09 | Нікосія, Кіпр | ![]() |
1–1 | Нічия | Товариський |
2. | 2011–11–15 | Львів, Україна | ![]() |
2–1 | Перемога | Товариський |
3. | 2013–09–06 | Львів, Україна | ![]() |
9–0 | Перемога | Кваліфікація ЧС-2014 |
4. | 2013–10–15 | Серравалле, Сан-Марино |
![]() |
8–0 | Перемога | Кваліфікація ЧС-2014 |
5. | ||||||
6. | ||||||
7. | 2014–03–05 | Нікосія, Кіпр | ![]() |
2–0 | Перемога | Товариський |
Незарахований гол на ЧЄ-2012[ред. | ред. код]
М'яч у сітці воріт збірної Англії після удару Девича на 62-й хвилині матчу Чемпіонату Європи 2012 19 червня 2012 на стадіоні «Донбас Арена» в Донецьку, «непоміченний» асистентом арбітра на лінії воріт Іштваном Вадом та арбітром матчу Віктором Кашшаї — сколихнув футбольний світ та спортивну пресу. Світові часописи назвали цю подію «вкраденим голом», «крадіжкою донецького голу», «шахрайством» та «скандалом ЧЄ-2012».[11][12][13][14] Він виявився останнім прецедентом, який підштовхнув IFAB і FIFA до рішення впровадити Автоматичну систему визначення голу.[15]
Досягнення[ред. | ред. код]
- Володар Суперкубка України: 2012
- Срібний призер чемпіонатів України: 2012–13
- Бронзовий призер чемпіонатів України (6): 2007—2012
- Найкращий бомбардир чемпіонату України: 2008
- Автор першого хет-трику в історії збірної України (15 жовтня 2013 р., Серравалле, Сан-Марино-Україна 0:8).
- Володар Кубка Ліхтенштейну: 2017-18
Сім'я[ред. | ред. код]
2 червня 2013 року Марко Девич одружився зі своєю подругою Міліцею у м. Белград (Сербія)[16].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Серб Марко Девич хоче грати за збірну України // Газета по-українськи. - 2008. - 11 квітня.
- ↑ Девич отримав український паспорт (champion.com.ua, 27 червня 2008)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютий 2011. Процитовано 11 лютий 2011.
- ↑ Марко Девич — гравець «Шахтаря» (shakhtar.com, 25.05.2012)
- ↑ Марко Девич — гравець Металіста. Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 1 березень 2013.
- ↑ Добро пожаловать, Марко! | Футбольный клуб «Ростов». www.fc-rostov.ru (ru). Процитовано 2017-01-28.
- ↑ источники, Внешние. Офіційно: Девіч - гравець Ростова. Процитовано 2017-01-17.
- ↑ Marko Devic zum FC Vaduz
- ↑ Став гравцем сербського Вождовац; «Football.ua»
- ↑ Марко Девич оголосив про завершення кар’єри. ua-football.com. 2020-04-24. Процитовано 2020-04-26.
- ↑ «BILD»: EM-Skandal rettet England(нім.)
- ↑ Der «Torklau von Donezk» erbost die Ukraine («Крадіжка донецького голу» розлютила Україну)(нім.)
- ↑ L'Ukraine hurle au scandale, la Fifa vante la vidéo (фр.)
- ↑ Das geklaute Tor von Donezk (Вкрадений гол в Донецьку)(нім.)
- ↑ Fifa President Sepp Blatter has declared goal-line technology «a necessity» after Ukraine became the latest victims of its absence from the game. (англ.)
- ↑ Форвард «Металіста» Марко Девич одружився (фото). Prosport.tsn.ua. 02.06.2013.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марко Девич |
- Марко Девич на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Дані на веб-сторінці «Металіста»
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Марко Девич: «Буду намагатися забивати якомога більше» (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Часопис «Футбол» — 2008. — № 26 (598), 3-6 квітня
- Девич сумує за Волинню й хоче грати у Європі («Сім'я і Дім»)[недоступне посилання з липня 2019]
- Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)
- Хохлюк В., Бомбардиры Украины. — Ровеньки, 2011. — С. 95. ISBN 978-966-534-344-8
|
|
- Народились 27 жовтня
- Народились 1983
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Уродженці Белграда
- Сербські футболісти
- Сербські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Україні
- Українські футболісти
- Гравці збірної України з футболу
- Футболісти «Звездари»
- Футболісти «Волині»
- Футболісти «Металіста» (Харків)
- Футболісти «Шахтаря» (Донецьк)
- Футболісти «Радничок» (Белград)
- Футболісти «Рубіна» (Казань)
- Футбольні легіонери в Росії
- Футбольні легіонери в Катарі
- Футбольні легіонери в Ліхтенштейні
- Українські футбольні легіонери
- Футболісти «Аль-Райяна»
- Футболісти «Вадуца»
- Футболісти «Сабаха» (Баку)
- Натуралізовані громадяни України
- Футбольні легіонери в Азербайджані