Марко Девич
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | серб. Марко Девић | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 27 жовтня 1983 (35 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Белград, Соціалістична Республіка Сербія, СФРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 185 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Сербія →  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник / нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Сабах»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Марко Девич у Вікісховищі?
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Ма́рко Де́вич (серб. Марко Девић, нар. 27 жовтня 1983, Белград, СФРЮ) — український футболіст сербського походження. Атакувальний півзахисник та нападник бакинського «Сабаха», екс-гравець збірної України. 6-разовий бронзовий та срібний призер чемпіонату України у складі «Металіста» (Харків). Найкращий бомбардир чемпіонату України 2007/08.
Зміст
Біографія[ред. | ред. код]
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
Народився у Белграді. Батько Марка колись був футболістом, тому син рано зацікавився спортом. У футбольну секцію хлопця прийняли у віці 10-12 років. Першою командою стала белградська «Звездара», дебют в основній команді якої відбувся у чемпіонаті 2000/01 першої ліги Югославії. Команда вийшла до найвищої ліги, але після вбивства президента «Звездари» Бранислава Трояновича влітку справи у клубі пішли кепсько. Наступними клубами у кар'єрі стали столичні «Железник», «Раднички» і «Вождоваць». У яких не догравав до 20 матчів і не забивав більше одного голу.
Волинь[ред. | ред. код]
Взимку протягом сезону 2004/05 правий півзахисник прийняв умови вищолігової луцької «Волині», яку тренував Віталій Кварцяний і перебрався до України. У ті роки Девич не забивав багато, бо грав на правому фланзі півзахисту і не так часто підключався до наступальних дій. Після першості України 2005/06 «Волинь» опинилася у «зоні вильоту» і мала покинути найвищу лігу. Марко Девич не бажав грати у першій лізі, тому міг би повернутися до Сербії, але з'явилася пропозиція від харківського «Металіста».
Металіст[ред. | ред. код]
Так він переїхав до Харкова. Протягом тижневих оглядин Девич добре себе показав, забивши єдиний гол у товариській грі з «Іллічівцем», яку «Металіст» виграв 1:0. Мирон Маркевич взяв футболіста до своєї команди. У чемпіонаті 2006/07 він був постійним гравцем основи, забив 4 голи у 27 іграх і долучився до величезного успіху харківського клубу — «бронзи» чемпіонату і виходу до Кубка УЄФА. У першості 2007/08 Маркевич поставив Девича на позицію атакувального півоборонця (або форварда другого плану) і ігрові таланти серба проявилися ще яскравіше — забивши 19 голів, Марко став найкращим бомбардиром чемпіонату України 2007/08. На початку 2008 року через відсутність зацікавленості до гравця з боку збірної Сербії, балканський футболіст висловив бажання виступати за збірну України.[1]. 25 червня 2008 року гравець отримав громадянство України.[2] 11 лютого 2011 року подовжив свій контракт із «Металістом», що завершувався 2011 року, до 30 червня 2015 року[3].
А тим часом гравці харківського клубу продовжували просуватися у Єврокубках. У 1/8 фіналу Ліги Європи була дуже запекла гра проти Олімпіакосу. Спочатку Девич не забив ударом «паненка» з пенальті, але потім забив гол з гри. Який став вирішальним.
Шахтар[ред. | ред. код]
25 травня 2012 року уклав угоду з чемпіоном України, донецьким «Шахтарем», на термін 4 роки[4]. Там він провів кілька вдалих і невдалих ігор. Розкритися у Донецьку йому не вдалося. І він покидає клуб достроково.
Повернення в Металіст[ред. | ред. код]
28 лютого 2013 року, після дев'яти місяців у «Шахтарі», повертається в свій попередній клуб, харківський «Металіст»[5]. Але клуб став вже іншим. Змінився президент і куплених раніше гравців було важко утримувати. Один за одним всі покидали харків'ян. У тому числі і Девич, якому «Металіст» залишився винним велику суму грошей. Але згодом, перебуваючи вже в іншому клубі, Марко пробачив борги. А сам залишився у серцях уболівальників як найкращий бомбардир в історіїї клубу і його легенда.
Рубін[ред. | ред. код]
Одноклубником Пилявського у «Рубіні» буде інший гравець збірної України — Марко Девич, на рахунку якого 35 матчі в та 7 голів у складі нашої національної команди.
Натуралізований серб захищав українські кольори на Євро-2012, але після переходу з харківського «Металіста» до російського клубу, викликався до національної команди лише одного разу — у травні 2014 року на товариський матч з Нігером.
Так сталося тому, що Девич не мав місця в основному складі «Рубіну» і навіть побував у оренді в катарському «Аль-Райані».
Наприкінці 2015 року Девич повернув собі місце у складі казанців та почав забивати у чемпіонаті Росії та Лізі Європи.
Втім, Андрій Миколайович ігнорує 33-річного футболіста, який заявив про бажання повернутися до збірної України та допомогти їй на Євро-2016.
Прихід у клуб[ред. | ред. код]
2014 року перейшов до російського «Рубіну». Перший матч у Чемпіонаті Росії зіграв проти «Волги». Але не зміг закріпитися в основі.
Оренда в «Аль-Райян»[ред. | ред. код]
2015 року відправився в оренду до катарського клубу «Аль-Райян», де він відзначився дуже хорошими результатами. Зіграв 18 матчів і забив 11 голів.
Після оренди[ред. | ред. код]
Після оренди Девич закріпився у складі клубу. Згодом почав багато забивати. Але 1 січня 2017 офіційно покинув «Рубін».
Ростов[ред. | ред. код]
17 січня 2017 року було оголошено про перехід до «Ростова» [6]. Контракт сторони підписали на півтора року.[7]
Цікавинки[ред. | ред. код]
Серед футбольних кумирів Марко: Предраг Міятович, Роналду, Кака та Філіппо Індзагі.[джерело?]
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Клубні виступи[ред. | ред. код]
Станом на 13 березня 2016 року
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | КК | Єврокубки | КЧПЗ | Інші | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
| Звездара | 2000-01 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 2001-02 | 13 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 13 | 1 | |
| Разом | 14 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 2 | |
| Железник | 2002-03 | 19 | 1 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 3 |
| Разом | 19 | 1 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 20 | 3 | |
| Раднички | 2003-04 | 16 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 16 | 1 |
| Разом | 16 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 16 | 1 | |
| Вождоваць | 2004-05 | 14 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 4 |
| Разом | 14 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 4 | |
| Волинь | 2004-05 | 14 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 0 |
| 2005-06 | 18 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 19 | 2 | |
| Разом | 32 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 33 | 2 | |
| Металіст | 2006-07 | 27 | 4 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 32 | 4 |
| 2007-08 | 27 | 19 | 1 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 30 | 20 | |
| 2008-09 | 24 | 8 | 3 | 2 | 9 | 1 | 0 | 0 | 36 | 11 | |
| 2009-10 | 20 | 8 | 1 | 0 | 4 | 0 | 0 | 0 | 25 | 8 | |
| 2010-11 | 24 | 14 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 0 | 30 | 16 | |
| 2011-12 | 26 | 11 | 0 | 0 | 13 | 5 | 0 | 0 | 39 | 16 | |
| Всього | 148 | 64 | 10 | 3 | 34 | 8 | 0 | 0 | 192 | 75 | |
| Шахтар | 2012-13 | 12 | 4 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 16 | 4 |
| Разом | 12 | 4 | 1 | 0 | 2 | 0 | 1 | 0 | 16 | 4 | |
| Металіст | 2012-13 | 10 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 5 |
| 2013-14 | 17 | 15 | 2 | 1 | 2 | 2 | 0 | 0 | 21 | 18 | |
| Разом | 27 | 20 | 2 | 1 | 2 | 2 | 0 | 0 | 31 | 23 | |
| Рубін (Казань) | 2013-14 | 10 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 3 |
| Всього | 10 | 6 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 0 | 16 | 8 | |
| Ар-Райян | 2014-15 | 7 | 6 | 4 | 1 | 7 | 4 | 0 | 0 | 18 | 11 |
| Усього за кар'єру | 307 | 111 | 18 | 7 | 51 | 16 | 1 | 0 | 363 | 136 | |
Національна збірна[ред. | ред. код]
| Збірна | Сезон | ||
|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | ||
| Україна | 2008 | 1 | 0 |
| 2009 | 1 | 0 | |
| 2010 | 5 | 0 | |
| 2011 | 10 | 2 | |
| 2012 | 11 | 1 | |
| 2013 | 5 | 4 | |
| 2014 | 1 | 0 | |
| Всього | 34 | 7 | |
Голи за національну збірну[ред. | ред. код]
| # | Дата | Місце зустрічі | Суперник | Рахунок | Результат | Турнір |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 2011–02–09 | Нікосія, Кіпр |  Швеція |
1–1 | Нічия | Товариський |
| 2. | 2011–11–15 | Львів, Україна |  Австрія |
2–1 | Перемога | Товариський |
| 3. | 2013–09–06 | Львів, Україна |  Сан-Марино |
9–0 | Перемога | Кваліфікація ЧС-2014 |
| 4. | 2013–10–15 | Серравалле, Сан-Марино |
Сан-Марино |
8–0 | Перемога | Кваліфікація ЧС-2014 |
| 5. | ||||||
| 6. | ||||||
| 7. | 2014–03–05 | Нікосія, Кіпр |  США |
2–0 | Перемога | Товариський |
Незарахований гол на ЧЄ-2012[ред. | ред. код]
М'яч у сітці воріт збірної Англії після удару Девича на 62-й хвилині матчу Чемпіонату Європи 2012 19 червня 2012 на стадіоні «Донбас Арена» в Донецьку, «непоміченний» асистентом арбітра на лінії воріт Іштваном Вадом та арбітром матчу Віктором Кашшаї — сколихнув футбольний світ та спортивну пресу. Світові часописи назвали цю подію «вкраденим голом», «крадіжкою донецького голу», «шахрайством» та «скандалом ЧЄ-2012».[8][9][10][11] Він виявився останнім прецедентом, який підштовхнув IFAB і FIFA до рішення впровадити Автоматичну систему визначення голу.[12]
Досягнення[ред. | ред. код]
- Володар Суперкубка України: 2012
- Срібний призер чемпіонатів України: 2012–13
- Бронзовий призер чемпіонатів України (6): 2007—2012
- Найкращий бомбардир чемпіонату України: 2008
- Автор першого хет-трику в історії збірної України (15 жовтня 2013 р., Серравалле, Сан-Марино-Україна 0:8).
- Володар Кубка Ліхтенштейну: 2017-18
Сім'я[ред. | ред. код]
2 червня 2013 року Марко Девич одружився зі своєю подругою Міліцею у м. Белград (Сербія)[13].
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марко Девич |
- Марко Девич на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Дані на веб-сторінці «Металіста»
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті ФФУ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Марко Девич: «Буду намагатися забивати якомога більше» (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Часопис «Футбол» — 2008. — № 26 (598), 3-6 квітня
- Девич сумує за Волинню й хоче грати у Європі («Сім'я і Дім»)[недоступне посилання з липень 2019]
- Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)
- Хохлюк В., Бомбардиры Украины. — Ровеньки, 2011. — С. 95. ISBN 978-966-534-344-8
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Серб Марко Девич хоче грати за збірну України // Газета по-українськи. - 2008. - 11 квітня.
- ↑ Девич отримав український паспорт (champion.com.ua, 27 червня 2008)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютий 2011. Процитовано 11 лютий 2011.
- ↑ Марко Девич — гравець «Шахтаря» (shakhtar.com, 25.05.2012)
- ↑ Марко Девич — гравець Металіста. Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 1 березень 2013.
- ↑ Добро пожаловать, Марко! | Футбольный клуб «Ростов». www.fc-rostov.ru (ru). Процитовано 2017-01-28.
- ↑ источники, Внешние. Офіційно: Девіч - гравець Ростова. Процитовано 2017-01-17.
- ↑ «BILD»: EM-Skandal rettet England(нім.)
- ↑ Der «Torklau von Donezk» erbost die Ukraine («Крадіжка донецького голу» розлютила Україну)(нім.)
- ↑ L'Ukraine hurle au scandale, la Fifa vante la vidéo (фр.)
- ↑ Das geklaute Tor von Donezk (Вкрадений гол в Донецьку)(нім.)
- ↑ Fifa President Sepp Blatter has declared goal-line technology «a necessity» after Ukraine became the latest victims of its absence from the game. (англ.)
- ↑ Форвард «Металіста» Марко Девич одружився (фото). Prosport.tsn.ua. 02.06.2013.
| |||||
| |||||||
- Народились 27 жовтня
- Народились 1983
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Уродженці Белграда
- Сербські футболісти
- Сербські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Україні
- Українські футболісти
- Гравці збірної України з футболу
- Футболісти «Звездари»
- Футболісти «Волині»
- Футболісти «Металіста» (Харків)
- Футболісти «Шахтаря» (Донецьк)
- Футболісти «Радничок» (Белград)
- Футболісти «Рубіна» (Казань)
- Футбольні легіонери в Росії
- Футбольні легіонери в Катарі
- Футбольні легіонери в Ліхтенштейні
- Українські футбольні легіонери
- Футболісти «Аль-Райяна»
- Футболісти «Вадуца»
- Натуралізовані громадяни України
