Марко Девич

	Марко Девич
Особисті дані
Повне ім'я	серб. Марко Девић
Народження	27 жовтня 1983 (37 років)
	Белград, Соціалістична Республіка Сербія, СФРЮ
Зріст	185 см
Вага	76 кг
Громадянство	Сербія → Україна
Позиція	півзахисник / нападник
Номер	11
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 26 квітня 2020.
Марко Девич у Вікісховищі

Ма́рко Де́вич (серб. Марко Девић, нар. 27 жовтня 1983, Белград, СФРЮ) — колишній український футболіст сербського походження. Атакувальний півзахисник та нападник, екс-гравець збірної України. 6-разовий бронзовий та срібний призер чемпіонату України у складі «Металіста» (Харків). Найкращий бомбардир чемпіонату України 2007/08.

Біографія[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Народився у Белграді. Батько Марка колись був футболістом, тому син рано зацікавився спортом. У футбольну секцію хлопця прийняли у віці 10-12 років. Першою командою стала белградська «Звездара», дебют в основній команді якої відбувся у чемпіонаті 2000/01 першої ліги Югославії. Команда вийшла до найвищої ліги, але після вбивства президента «Звездари» Бранислава Трояновича влітку справи у клубі пішли кепсько. Наступними клубами у кар'єрі стали столичні «Железник», «Раднички» і «Вождоваць». У яких не догравав до 20 матчів і не забивав більше одного голу.

Волинь[ред. | ред. код]

Взимку протягом сезону 2004/05 правий півзахисник прийняв умови вищолігової луцької «Волині», яку тренував Віталій Кварцяний і перебрався до України. У ті роки Девич не забивав багато, бо грав на правому фланзі півзахисту і не так часто підключався до наступальних дій. Після першості України 2005/06 «Волинь» опинилася у «зоні вильоту» і мала покинути найвищу лігу. Марко Девич не бажав грати у першій лізі, тому міг би повернутися до Сербії, але з'явилася пропозиція від харківського «Металіста».

Металіст[ред. | ред. код]

Так він переїхав до Харкова.

Девіч у складі «Металіста»

Протягом тижневих оглядин Девич добре себе показав, забивши єдиний гол у товариській грі з «Іллічівцем», яку «Металіст» виграв 1:0. Мирон Маркевич взяв футболіста до своєї команди. У чемпіонаті 2006/07 він був постійним гравцем основи, забив 4 голи у 27 іграх і долучився до величезного успіху харківського клубу — «бронзи» чемпіонату і виходу до Кубка УЄФА. У першості 2007/08 Маркевич поставив Девича на позицію атакувального півоборонця (або форварда другого плану) і ігрові таланти серба проявилися ще яскравіше — забивши 19 голів, Марко став найкращим бомбардиром чемпіонату України 2007/08. На початку 2008 року через відсутність зацікавленості до гравця з боку збірної Сербії, балканський футболіст висловив бажання виступати за збірну України.^[1]. 25 червня 2008 року гравець отримав громадянство України.^[2] 11 лютого 2011 року подовжив свій контракт із «Металістом», що завершувався 2011 року, до 30 червня 2015 року^[3]. А тим часом гравці харківського клубу продовжували просуватися у Єврокубках. У 1/8 фіналу Ліги Європи була дуже запекла гра проти Олімпіакосу. Спочатку Девич не забив ударом «паненка» з пенальті, але потім забив гол з гри. Який став вирішальним.

Шахтар[ред. | ред. код]

25 травня 2012 року уклав угоду з чемпіоном України, донецьким «Шахтарем», на термін 4 роки^[4]. Там він провів кілька вдалих і невдалих ігор. Розкритися у Донецьку йому не вдалося. І він покидає клуб достроково.

Повернення в Металіст[ред. | ред. код]

28 лютого 2013 року, після дев'яти місяців у «Шахтарі», повертається в свій попередній клуб, харківський «Металіст»^[5]. Але клуб став вже іншим. Змінився президент і куплених раніше гравців було важко утримувати. Один за одним всі покидали харків'ян. У тому числі і Девич, якому «Металіст» залишився винним велику суму грошей. Але згодом, перебуваючи вже в іншому клубі, Марко пробачив борги. А сам залишився у серцях уболівальників як найкращий бомбардир в історіїї клубу і його легенда.

Рубін[ред. | ред. код]

Одноклубником Пилявського у «Рубіні» буде інший гравець збірної України — Марко Девич, на рахунку якого 35 матчі в та 7 голів у складі нашої національної команди.

Натуралізований серб захищав українські кольори на Євро-2012, але після переходу з харківського «Металіста» до російського клубу, викликався до національної команди лише одного разу — у травні 2014 року на товариський матч з Нігером.

Так сталося тому, що Девич не мав місця в основному складі «Рубіну» і навіть побував у оренді в катарському «Аль-Райані».

Наприкінці 2015 року Девич повернув собі місце у складі казанців та почав забивати у чемпіонаті Росії та Лізі Європи.

Втім, Андрій Миколайович ігнорує 33-річного футболіста, який заявив про бажання повернутися до збірної України та допомогти їй на Євро-2016.

Прихід у клуб

2014 року перейшов до російського «Рубіну». Перший матч у Чемпіонаті Росії зіграв проти «Волги». Але не зміг закріпитися в основі.

Оренда в «Аль-Райян»

2015 року відправився в оренду до катарського клубу «Аль-Райян», де він відзначився дуже хорошими результатами. Зіграв 18 матчів і забив 11 голів.

Після оренди

Після оренди Девич закріпився у складі клубу. Згодом почав багато забивати. Але 1 січня 2017 офіційно покинув «Рубін».

Ростов[ред. | ред. код]

17 січня 2017 року було оголошено про перехід до «Ростова» ^[6]. Контракт сторони підписали на півтора року.^[7]

«Вадуц»[ред. | ред. код]

7 серпня 2017 року Девіч став гравцем клубу «Вадуц» з Ліхтенштейну, який виступає в другому дивізіоні Швейцарії. Контракт був розрахований на один сезон.^[8] Дебютний гол за команду забив у ворота «Раперсвіля» зробивши рахунок 2:1 на користь «Вадуца» (матч завершився з рахунком 2:2). За один сезон у складі команди став володарем Кубка Ліхтенштейну.

«Сабах»[ред. | ред. код]

5 серпня 2018 року Девіч став гравцем азербайджанського «Сабаха». Виступи за нову команду почав дуже активно, забивши 2 м'ячі в 2 стартових іграх.

«Вождовац»[ред. | ред. код]

У серпні 2019 року перейшов до футбольного клубу «Вождовац»^[9], на правах вільного агента, покинувши раніше азербайджанський «Сабах».

24 квітня 2020 року оголосив про завершення кар’єри футболіста^[10].

Цікавинки[ред. | ред. код]

Серед футбольних кумирів Марко: Предраг Міятович, Роналду, Кака та Філіппо Індзагі.^{[джерело?]}

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Станом на 13 березня 2016 року

Клуб	Сезон	Чемпіонат		Кубок \| КК		Єврокубки \| КЧПЗ		Інші		Всього
Клуб	Сезон	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
Звездара	2000-01	1	1	0	0	0	0	0	0	1	1
	2001-02	13	1	0	0	0	0	0	0	13	1
	Разом	14	2	0	0	0	0	0	0	14	2
Железник	2002-03	19	1	1	2	0	0	0	0	20	3
Железник	Разом	19	1	1	2	0	0	0	0	20	3
Раднички	2003-04	16	1	0	0	0	0	0	0	16	1
Раднички	Разом	16	1	0	0	0	0	0	0	16	1
Вождоваць	2004-05	14	4	0	0	0	0	0	0	14	4
Вождоваць	Разом	14	4	0	0	0	0	0	0	14	4
Волинь	2004-05	14	0	0	0	0	0	0	0	14	0
	2005-06	18	2	1	0	0	0	0	0	19	2
	Разом	32	2	1	0	0	0	0	0	33	2
Металіст	2006-07	27	4	5	0	0	0	0	0	32	4
	2007-08	27	19	1	1	2	0	0	0	30	20
	2008-09	24	8	3	2	9	1	0	0	36	11
	2009-10	20	8	1	0	4	0	0	0	25	8
	2010-11	24	14	0	0	6	2	0	0	30	16
	2011-12	26	11	0	0	13	5	0	0	39	16
	Всього	148	64	10	3	34	8	0	0	192	75
Шахтар	2012-13	12	4	1	0	2	0	1	0	16	4
Шахтар	Разом	12	4	1	0	2	0	1	0	16	4
Металіст	2012-13	10	5	0	0	0	0	0	0	10	5
	2013-14	17	15	2	1	2	2	0	0	21	18
	Разом	27	20	2	1	2	2	0	0	31	23
Рубін (Казань)	2013-14	10	3	0	0	0	0	0	0	10	3

	Всього	10	6	0	0	6	2	0	0	16	8
Ар-Райян	2014-15	7	6	4	1	7	4	0	0	18	11
Усього за кар'єру		307	111	18	7	51	16	1	0	363	136

Національна збірна[ред. | ред. код]

Збірна	Сезон
Збірна	Сезон	Ігри	Голи
Україна	2008	1	0
	2009	1	0
	2010	5	0
	2011	10	2
	2012	11	1
	2013	5	4
	2014	1	0
Всього		34	7

Голи за національну збірну[ред. | ред. код]

#	Дата	Місце зустрічі	Суперник	Рахунок	Результат	Турнір
1.	2011–02–09	Нікосія, Кіпр	Швеція	1–1	Нічия	Товариський
2.	2011–11–15	Львів, Україна	Австрія	2–1	Перемога	Товариський
3.	2013–09–06	Львів, Україна	Сан-Марино	9–0	Перемога	Кваліфікація ЧС-2014
4.	2013–10–15	Серравалле, Сан-Марино	Сан-Марино	8–0	Перемога	Кваліфікація ЧС-2014
5.
6.
7.	2014–03–05	Нікосія, Кіпр	США	2–0	Перемога	Товариський

Незарахований гол на ЧЄ-2012[ред. | ред. код]

М'яч у сітці воріт збірної Англії після удару Девича на 62-й хвилині матчу Чемпіонату Європи 2012 19 червня 2012 на стадіоні «Донбас Арена» в Донецьку, «непоміченний» асистентом арбітра на лінії воріт Іштваном Вадом та арбітром матчу Віктором Кашшаї — сколихнув футбольний світ та спортивну пресу. Світові часописи назвали цю подію «вкраденим голом», «крадіжкою донецького голу», «шахрайством» та «скандалом ЧЄ-2012».^[11]^[12]^[13]^[14] Він виявився останнім прецедентом, який підштовхнув IFAB і FIFA до рішення впровадити Автоматичну систему визначення голу.^[15]

Досягнення[ред. | ред. код]

Володар Суперкубка України: 2012
Срібний призер чемпіонатів України: 2012–13
Бронзовий призер чемпіонатів України (6): 2007—2012
Найкращий бомбардир чемпіонату України: 2008
Автор першого хет-трику в історії збірної України (15 жовтня 2013 р., Серравалле, Сан-Марино-Україна 0:8).
Володар Кубка Ліхтенштейну: 2017-18

Сім'я[ред. | ред. код]

2 червня 2013 року Марко Девич одружився зі своєю подругою Міліцею у м. Белград (Сербія)^[16].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Серб Марко Девич хоче грати за збірну України // Газета по-українськи. - 2008. - 11 квітня.
↑ Девич отримав український паспорт (champion.com.ua, 27 червня 2008)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютий 2011. Процитовано 11 лютий 2011.
↑ Марко Девич — гравець «Шахтаря» (shakhtar.com, 25.05.2012)
↑ Марко Девич — гравець Металіста. Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 1 березень 2013.
↑ Добро пожаловать, Марко! | Футбольный клуб «Ростов». www.fc-rostov.ru (ru). Процитовано 2017-01-28.
↑ источники, Внешние. Офіційно: Девіч - гравець Ростова. Процитовано 2017-01-17.
↑ Marko Devic zum FC Vaduz
↑ Став гравцем сербського Вождовац; «Football.ua»
↑ Марко Девич оголосив про завершення кар’єри. ua-football.com. 2020-04-24. Процитовано 2020-04-26.
↑ «BILD»: EM-Skandal rettet England(нім.)
↑ Der «Torklau von Donezk» erbost die Ukraine («Крадіжка донецького голу» розлютила Україну)(нім.)
↑ L'Ukraine hurle au scandale, la Fifa vante la vidéo (фр.)
↑ Das geklaute Tor von Donezk (Вкрадений гол в Донецьку)(нім.)
↑ Fifa President Sepp Blatter has declared goal-line technology «a necessity» after Ukraine became the latest victims of its absence from the game. (англ.)
↑ Форвард «Металіста» Марко Девич одружився (фото). Prosport.tsn.ua. 02.06.2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марко Девич

Марко Девич на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Дані на веб-сторінці «Металіста»
Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
Марко Девич: «Буду намагатися забивати якомога більше» (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Часопис «Футбол» — 2008. — № 26 (598), 3-6 квітня
Девич сумує за Волинню й хоче грати у Європі («Сім'я і Дім»)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Виступи за збірну на сайті «Футбольная Украина» (рос.)
Хохлюк В., Бомбардиры Украины. — Ровеньки, 2011. — С. 95. ISBN 978-966-534-344-8

[1] Серб Марко Девич хоче грати за збірну України // Газета по-українськи. - 2008. - 11 квітня.

[2] Девич отримав український паспорт (champion.com.ua, 27 червня 2008)

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютий 2011. Процитовано 11 лютий 2011.

[4] Марко Девич — гравець «Шахтаря» (shakhtar.com, 25.05.2012)

[5] Марко Девич — гравець Металіста. Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 1 березень 2013.

[6] Добро пожаловать, Марко! | Футбольный клуб «Ростов». www.fc-rostov.ru (ru). Процитовано 2017-01-28.

[7] источники, Внешние. Офіційно: Девіч - гравець Ростова. Процитовано 2017-01-17.

[8] Marko Devic zum FC Vaduz

[9] Став гравцем сербського Вождовац; «Football.ua»

[10] Марко Девич оголосив про завершення кар’єри. ua-football.com. 2020-04-24. Процитовано 2020-04-26.

[11] «BILD»: EM-Skandal rettet England(нім.)

[12] Der «Torklau von Donezk» erbost die Ukraine («Крадіжка донецького голу» розлютила Україну)(нім.)

[13] L'Ukraine hurle au scandale, la Fifa vante la vidéo (фр.)

[14] Das geklaute Tor von Donezk (Вкрадений гол в Донецьку)(нім.)

[15] Fifa President Sepp Blatter has declared goal-line technology «a necessity» after Ukraine became the latest victims of its absence from the game. (англ.)

[16] Форвард «Металіста» Марко Девич одружився (фото). Prosport.tsn.ua. 02.06.2013.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]