Девід Броуер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Броуер
David Brower
Народився 1 липня 1912(1912-07-01)[1][2]
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
Помер 5 листопада 2000(2000-11-05)[1][2] (88 років)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
Поховання
Громадянство США
Місце проживання США
Діяльність кінооператор, ski mountaineer
Відомий завдяки екологія, екофілософія
Alma mater старша школа Берклі[d]
Учасник Друга світова війна
Відомий завдяки: захисник дикої природи
Діти Kenneth Brower[d]
Нагороди
IMDb nm3190061

Девід Броуер (англ. David Brower, 1 липня 1912(19120701) — 5 листопада 2000) — один з видатних американських діячів охорони дикої природи, публіцист, керівник Сьєрра-Клубу в 1952–1969 роках. При ньому ця впливова природоохоронна організація пережила друге народження, збільшивши чисельність з 2 до 77 тисяч членів[3]. Девід Броуер — автор і упорядник багатьох книг з охорони дикої природи, організатор перших (з 1949 року) американських конференцій з охорони дикої природи, що відіграли важливу роль у розвитку ідеології охорони дикої природи[3]. Багато в чому завдяки його зусиллям в 1964 році було прийнято Закон про дику природу[3]. Брав участь у створенні десятка національних парків США, домігся скасування будівництва дамб в національному парку Гранд-каньйон і Національному пам'ятнику «Динозавр». За надто активну природоохорону Броуер був знятий з посади керівника Сьєрра-Клубу. Засновник (1969) найбільшої міжнародної екологічної організації «Друзі Землі», автор гасла «Думати глобально, діяти локально!» Тричі висувався на Нобелівську премію миру[3].

Девід Броуер вважав, що охорона дикої природи — це свого роду релігія, етика відносно землі, «і ця релігія є, я вважаю, найбільш близькою до буддійської»[4].

Велика його заслуга в тому, що він слідом за Генрі Торо і Джоном Мюїром розвинув поняття «дикої природи», наповнивши його етичними, релігійними, естетичними і романтичними переживаннями[5]:

« Дика природа - це місце, де ви можете насолодитися красою, де ви можете відправитися в шлях пішки, і де ваш дев'ятирічний син Боб запитає: «Чи живуть люди за тими горами?» І ви відповісте «ні» і поділятимете його задоволення - «це добре!». »

Д. Броуер одним з перших вказав на принципову відмінність між «охороною дикої природи» і «раціональним використанням природних ресурсів». На думку Броуера, «раціональне використання природних ресурсів» або, як кажуть у США, «управління матеріальними ресурсами» або «мудре використання» передбачає, щоб ці ресурси якомога довше зберігалися. «Ми знаємо, — пише автор, — що як би добре ми не управляли нашими матеріальними ресурсами і нашими сировинними матеріалами, час все одно пред'явить свій рахунок»[6]. «Раціональне використання природних ресурсів» за Броуером означає «розтягування» на певний період даного ресурсу[6]. Але настане час, коли ресурс виснажиться, або, за сприятливих обставин, стане рідкістю. Тому симпатії Девіда Броуера спрямовані до такої природоохорони, коли дику природу охороняють не як ресурс для людини, а заради неї самої, назавжди (захист від чого-небудь, а не для чого-небудь)[3].

Оцінюючи стан сучасної природоохорони, Броуер робить дуже важливу філософське заяву: «Дика природа, якою ми володіємо нині, є усією природою, яку ми і всі інші покоління будемо мати»[6]. Іншими словами, на його думку, зараз є найкращий час для створення національних парків та інших охоронюваних природних територій з метою захисту дикої природи. У майбутньому така задача стане більш важкою, як фізично так і фінансово. Тобто, території дикої природи, які природоохоронці врятують в найближчі десятиліття, будуть усім, що вони врятують[7].

Д. Броуер завжди був проти компромісів у природоохороні, адже компроміс, як правило, передбачає здачу не тільки позицій, а й втрату честі. Він любив повторювати, що нам зараз потрібні такі захисники дикої природи, які намагаються досягти неможливого і роблять це, бо не відають, що це неможливо[3].

Д. Броуеру належить ідея створення Міжнародного парку Землі — охоронюваної природної території нового типу, сенс якої полягає в тому, що цей об'єкт не підпорядковується країні, на території якої знаходиться, а перебуває у віданні авторитетної міжнародної природоохоронної організації. Такий об'єкт, на думку Броуера, повинен мати таку видатну цінність, що належить « спадщини всього світу», і конкретна держава не має права розпоряджатися його долею[3].

Природоохоронець неодноразово говорив, що вірить в дику природу виключно для неї, вірить у права живих істот, а не людини. Друзі жартома називали його… «друїдом»[3].

Література[ред. | ред. код]

  • Броуэр Д. Предисловие // Рик Скарс. Эковоины. Радикальное движение в защиту природы. — К.: КЭКЦ, 2002. — С. 4-8.
  • Brower D. This is the american earth. — 1960.
  • Brower D. In wilderness is the preservation of the world. — 1962.
  • Brower D. Not man apart. — 1964.
  • Brower D. Gentle wilderness. — 1964.
  • Brower D. Foreword // Voices for the wilderness / Ed. W. Schwarts. — New York: Ballantine Books, 1969. — Р. VII–XVII.
  • Brower D. For earth's save: the life and times of David Brower. — Salt Lake Sity Utah: Peregrine Smith, 1990.
  • Brower D., Steve Shapple. Let the mountains talu, let the rivers run: a call to those who world save the Earth. — Gabriola Islands, B. C. Canada: New Society Publishers, 2000. — 204 p.
  • The meaning of wilderness to science / Ed. D. Brower. — 1960.
  • Wilderness: America's Living heritage / Ed. D. Brower. — San Francisco: Sierra Club Books, 1961. — 220 p.
  • Wildlands in our civilization / Ed. D. Brower. — 1964.

Video ресурси[ред. | ред. код]

  • For Earth's Sake: The Life and Times of David Brower. Produced in 1989 by John de Graaf in cooperation with KCTS-Seattle. Distributed by Bullfrog Films, Oley, PA 19547. 58 minutes.
  • Monumental: David Brower's Fight for Wild America. Directed by Kelly Duane for Loteria Films, 2004. DVD, 78 min.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1063889189 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC
  3. а б в г д е ж и Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
  4. Борейко В. Е. Эссе о дикой природе. — К.: КЭКЦ, 2000. — 148 с.
  5. Brower D. Wilderness, conflict and conscience // Voices for the wilderness / Ed. W. Schwartz. — New York: Ballantine Books, 1969. — Р. 3-22.
  6. а б в Brower D. The role of private philanthropy // Voices for the wilderness / Ed. W. Schwarts. — New York: Ballantine Books, 1969. — Р. 257–268.
  7. Brower D. Afterword: wilderness, america's living heritаge // Voices for the wilderness / Ed. W. Schwarts. — New York: Ballantine Books, 1969. — Р. 358–362.