Девід Кан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Девід Кан
англ. David Kahn
David Kahn 2009.jpg
Девід Кан
Народився 7 лютого 1930(1930-02-07) (89 років)
Нью-Йорк
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американець
Діяльність історик, письменник, журналіст, математик, інформатик, криптограф
Alma mater Університет Оксфорду
Мова творів англійська
Напрямок проза
Magnum opus Зломщики кодів
Нагороди
Сайт: david-kahn.com

Commons-logo.svg Девід Кан у Вікісховищі?

Девід Кан(англ. David Kahn) — американський історик, письменник і криптограф, автор фундаментальної праці з історії криптографії «Зломщики кодів»[1], консультант Конгресу США з питань криптографії.

Біографія[ред. | ред. код]

Девід Кан народився в Нью-Йорку в родині емігрантів з Російської імперії. Родина матері, Флоренс Кан (в дівоцтві Ебрахам, 1908—1989), була власником, а дід — президентом, скляної фабрики Harry Abraham Inc, заснованої в 1914 році в Брукліні. Батько — адвокат Джессі Кан (1903—2001).

Девід Кан навчався в Бакнельському університеті. Після випуску протягом декількох років він працював репортером у місцевій щоденній газеті англ. «Newsday». У 1960 році написав статтю для «Нью-Йорк Таймс» про двох перебіжчиків із Агентства національної безпеки. Ця стаття послужила початком його монументальної праці «Зломщики кодів».

Книга Кана «Зломщики кодів», що вийшла в 1967 році, хоча й не містила нових відкриттів, але детально описувала існуючі на той момент результати в області криптографії, включала великий історичний матеріал, в тому числі успішні випадки використання криптоаналізу, а також деякі відомості, які уряд США вважав все ще секретними[2]. Книга мала помітний комерційний успіх і познайомила з криптографією десятки тисяч людей. З цього моменту у відкритій пресі поступово стали з'являтися інші роботи з криптографії.

Кан говорив, що він почав цікавитися криптографією після прочитання книги Флетчера Претт англ. «Secret and Urgent» про коди, шифри і криптографію в дитинстві. Він є членом Американського співтовариства криптологів, Міжнародної асоціації Криптологічних досліджень і Американського історичної спільноти.

Також автор займався дослідженням німецької військової розвідки за часів Другої світової війни. Для цього він вивчив німецьку, відвідав військові архіви й за рік досліджував і провів переговори більш, ніж з сотнею фахівців в Німеччині. Після цього він став старшим науковим співробітником в Оксфордському університеті, де використав результати досліджень для своєї дисертації, і в 1974 році захистив ступінь доктора філософії в сучасній історії Німеччини, під керівництвом професора сучасної історії Хью Тревор-Ропера. Книга англ. «Hitler's Spies» була опублікована в 1978.

26 жовтня 2010 року Девід Кан пожертвував Національному Музею криптології свою колекцію книг і матеріалів з криптології. Колекція розміщена в бібліотеці музею в Форт-Міді в Меріленді і є незворотня (предмети не можуть бути вилучені, або віддані під заставу, але фотографування і фотокопіювання експонатів дозволено). Кан живе в передмісті Нью-Йорка Great Neck в Лонг-Айленді. Раніше він проживав у Вашингтоні (США), Парижі (Франція), Фрайбурзі (Німеччина) й Оксфорді (Англія).

Творчість[ред. | ред. код]

Головним твором Девіда Кана є книга «Зломщик кодів»[3]. В книзі детально описано історію криптографії з часів Стародавнього Єгипту до часу свого написання. Вона часто розцінюється як найкращий виклад історії криптографії до моменту своєї публікації. Велика частка правок, перекладу з німецької та конфіденційної інформації була внесена американським криптографом Бредфордом Харді англ. III Bradford Hardie III. Вільям Кровелл англ. William Crowell, колишній заступник директора Агентства національної безпеки в інтерв'ю газети Newsday сказав:

« До нього (Кана) краще, що ви могли зробити - це купити довідник, який зазвичай дуже технічний і жахливо нудний. »
Девід Кан з грамотою від Національного музею криптографії, присвяченою 80-річчю письменника. 2010 рік

Кан, який працював тоді редактором англ. «International Herald Tribune» в Парижі, отримав контракт на написання книги про коди і криптографії в 1961. Почавши писати її у вільний час, через 2 роки він покинув роботу, щоб присвятити книзі все свій час. Вона включала в себе інформацію про Агентство національної безпеки, і, за свідченням книги Джеймса Бемфорда англ. James Bamford «The Puzzle Palace: a Report on America's Most Secret Agency», Агентство намагалося запобігти її публікаці, використовуючи різні способи, в тому числі і негативні відгуки про робіти Кана, щоб зганьбити його.

Рада Розвідки Сполучених Штатів Америки зробив висновок, що книга була «цінною підтримкою для іноземних органів комунікаційної безпеки» і рекомендувала «продовжувати легальні стримуючі дії, щоб перешкодити Кану, або його можливим видавцям». Видавець, а саме, «Macmillan Publishers», передав рукопис федеральному уряду для перевірки без дозволу Кана 4 березня 1966 року. Кан і видавництво потім погодилися видалити деякий матеріал, в тому числі і частину, що стосується взаємин між Агентством Національної Безпеки і його англійським суперником, Центром урядового зв'язку.

У книзі «Зломщики кодів» не висвітлена велика частина історії, пов'язаної зі зломом німецької Енігми (так як це стало суспільним надбанням тільки в 70-х, втім, це знайшло докладний опис в книзі «Seizing the Enigma»), як і прихід епохи сильної суспільної криптографії, що почалася з винаходом криптосистеми з відкритим ключем і визначенням DES в середині 70-х.

Книга була перевидана в 1996 році й включила в себе главу, в якій коротко описано події, що минули з моменту першої публікації. Планується її грунтовне доопрацювання з подальшим виданням в паперовій палітурці.

«Зломщики кодів» стали фіналістом в номінації Пулітцерівської премії «за нехудожню літературу» в 1968. Про книгу письменник сказав:

« Безліч людських потреб і бажань, які потребують збереження таємниці між двома або більшою кількістю людей у звичайному суспільному життя, неминуче повинні привести до криптології, поки люди розвиваються і пишуть («Зломщики кодів»)[1]. »
Титул книги «Зломщики кодів»

Після декількох років викладання журналістики в Нью-Йоркському університеті Кан повернувся в «Newsday», як редактор сторінок публіцистики. У 1991 була написана «Seizing the Enigma», в якій розповідається про те, як Королівський військово-морський флот Великої Британії захопив документи з німецьких метеорологічних кораблів, щоб дозволити британським криптоаналітикам прочитати перехоплені шифрограми і допомогти виграти Битву за Атлантику. Незважаючи на минулі розбіжності, пов'язані з книгою «Зломщики кодів», в 1995 Кан став науковим співробітником в Агентстві національної безпеки, де він написав біографію засновника американської криптографії, Герберта Ярдлі англ. Herbert O. Yardley — «The Reader of Gentlemen's Mail» . Хоча АНБ і розсекретило свої документи про нього, цих технічних і адміністративних паперів було недостатньо для біографії, тому Кан особисто відвідав рідне місто Ярдлі в Індіані, і Лос-Анджелес, де він писав кіносценарії, щоб знайти документи, що розкривають Герберта Ярдлі, як особистість. У 1998 році Кан пішов з «Newsday». Він продовжує писати статті на політичну і військову тематики, і в даний момент (2011) працює над Однотомним дослідженням американської розвідки під час Другої світової війни.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Кан — один із засновників американського журналу «Cryptologia». У 1969 році одружився на Сюзанні Філдер (зараз в розлученні). У них двоє дітей: Олівер і Майкл.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Plaintext in the new unabridged: An examination of the definitions on cryptology in Webster's Third New International Dictionary (Crypto Press 1963)
  • The Codebreakers — The Story of Secret Writing (ISBN 978-0-684-83130-5) (1967)
  • The Codebreakers — The Story of Secret Writing Revised edition (ISBN 978-0-684-83130-9) (1996)
  • Cryptology goes Public (Council on Foreign Relations 1979)
  • Notes & correspondence on the origin of polyalphabetic substitution (1980)
  • Codebreaking in World Wars I and II: The major successes and failures, their causes and their effects (Cambridge University Press 1980)
  • Kahn on Codes: Secrets of the New Cryptology (Macmillan 1984) (ISBN 978-0-02-560640-1)
  • Cryptology: Machines, History and Methods by Cipher Deavours and David Kahn (Artech House 1989) (ISBN 978-0-89006-399-6)
  • Seizing the Enigma: The Race to Break the German U-Boats Codes, 1939—1943 (Houghton Mifflin 1991) (ISBN 978-0-395-42739-2)
  • Hitler's Spies: German Military Intelligence in World War II (Da Capo Press 2000) (ISBN 978-0-306-80949-1)
  • The Reader of Gentlemen's Mail: Herbert O. Yardley and the Birth of American Codebreaking (Yale University Press 2004) (ISBN 978-0-300-09846-4)

Див. також[ред. | ред. код]

Зломщики кодів (книга)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Криптографические алгоритмы
  2. Книга: Скляров Д. В.: Искусство защиты и взлома информации|часть=6.2 Литература по криптологии
  3. ВЗЛОМЩИКИ КОДОВ

Посилання[ред. | ред. код]

  • Bamford, James (1982). The Puzzle Palace: Inside the National Security Agency, America's Most Secret Intelligence Organization. Penguin. ISBN 978-0140067484.
  • Kahn, David (1967). The Codebreakers: The Comprehensive History of Secret Communication from Ancient Times to the Internet. Scribner (later reprinted by Macmillan Publishers, 1996). ISBN 978-0684831305.